християнські вірші 🇺🇦

Ця дивна ніч була лише початком
Божого плану, щоб спасти весь світ.
Родилось в яслах Неземне Дитятко,
Щоби відкрити нам до неба вхід.

Через Різдво Бог хоче нам сказати,
Що в Його Сині є спасіння всім,
Хто вірить в Нього, хто не зрікся Правди,
Хто впустить Спаса в свій сердечний дім.

Ви уявіть: людина тоне в морі...
Щоб їй спастись - потрібен хтось в той час,
Що руку простягне, врятує в горі...
Господь теж саме робить і для нас.

Світ у гріхах, неправді потопає,
Злоба й невірство у людських серцях,
Який кінець, скажіть, його чекає?
Сумний! І крапка. Морок смерті... Жах!...

Бог простягає руку до людини
Через Різдво, щоб витягти з багна,
Не пожалів Він навіть Свого Сина,
Аби лиш врятувалася вона...

Безглуздо такий шанс в житті втрачати
І в відповідь не дать Йому руки,
Щоб врятуватись, вічність в небі мати,
Не день, не два, не ро‌ки, а віки.

Різдво - це Божа милість, Його ласка
До всі людей, хто ще в пітьмі земній.
Різдво - це є реальність, а не казка!
Бо те Дитя - Спаситель твій і мій!

Він народитись в серці твоїм хоче,
І спокій дати втомленій душі
Ти підніми до неба свої очі,
Ти руку простягнути поспіши...

А знаєш... В небо можна й запізнитись...
Життя людське, як на траві роса,
Поки живий ти - з Богом примиритись
Сьогодні кличуть тебе небеса.

Бо "завтра" може й зовсім не настати...
Бо "завтра" може геть і не прийти...
Тепер спіши Спасителя прийняти
Й віддатись в Його руки назавжди.

Бажаю всім в дні Різдвяні святкові
Благословіння Божого з небес,
Добра в ваші родини і любові,
А Господу за все подяка й честь!

К. Бойко

#різдвяні
@virshi_for_God @virsh_online

Проблеми можуть оточити з усіх сторін.
Біль може рвати серце на шматки,
Але з тобою завжди поруч Він.
Його любов розкривають Біблії рядки.

Коли страждаєш і незнаєш куди йти,
Звернись до Того,Хто створює світи.
Коли знеможеш,Бог дозволить сили віднайти.
Він допоможе через все пройти.

В руках Христа життя мільярдів.
Його слово здатне перевертати гори,
Його любов  змиває бруд гріхів,
А велич заповнює простори.

З тобою Той,Кому підкоряється життя.
Ми  як піщинки в океані,
Але для Бога цінні ти і я.
Він чує нас,навіть тоді,коли ми у мовчанні.

Через віру доторкнись до Нього.
Не бійся бути відкинутим.
Господь не відвернеться від болю твого
Та не дозволить бути забутим.

Прийди до Нього і будеш почутим.
Відповідь може прийти не відразу.
Вона прийде до того,хто з вірою чекає.
Бог знає скільки нам треба часу.

Якщо навіть,наче блудний син,
Ти помилився,вибравши не ту дорогу,
То не бійся повернутися до Батька,
У молитві біль Йому неси.
Він забере з серця всю тривогу.

В Нього ліки від усіх хвороб і бід.
Він може понівечену душу зцілити,
Щоб вона приносила гідний плід.
Бог має силу твоє життя відновити.

Не припиняй з вірою служити.
Навіть якщо тисне з всіх сторін,
Ти не припиняй надіятись й любити.
Від тебе вірності чекає Він.

Труднощі - це випробування,
Перевірка міцності віри.
Вона покаже твої справжні бажання
І відданості твоєї всі міри.

Проходь через випробування разом з Богом.
Він Той,Хто не залишить,коли важко
І в час безсилля втішить словом.
Звернись до Бога,коли сил забракло.

Він може говорити через Біблію або людей.
Душею будь біля Нього,щоб почути.
Молитвою прихились до Його грудей
І милість Божу зможеш на собі відчути.

Він твій Батько і не дозволить зникнути безплідно.
Ти дитина,яка викуплена дорогою ціною,
Не дай цій жертві пройти безслідно,
Будь спасенний святою любов'ю.

Автор: @yanasoboleva1703 @virsh_online

В ту ніч

Не прикрашався Вифлеєм вогнями,
В ту ніч, коли родився наш Христос.
Він був покликаний простими пастухами,
В вбогім хліву спати Йому прийшлось.

Він Той,що болі і скорботи знає,
Зневажений Він є й до цього дня.
Весь світ Його сьогодні прославляє,
Не давши місце в серці для Царя.

Місця́ всі зайняті були в готелях,
Щоб десь в теплі родилось Немовля.
Замість колиски–ясла послужили,
Месію так приймала ця Земля...

А потім вже Голгофський хрест і муки
І люди, що безжально розіпнуть.
Ось Малюка мама бере на руки,
Попереду страждання тяжкі ждуть.

Як мудреці спішили поклонитись,
Божому Сину,Вічному,Святому.
Так і сьогодні треба нам навчитись,
Щоб бути вдячними Йому у всьо́му.

Бо ж не для то́го родився нам Спаситель,
Віддати шану щоб раз в рік Йому.
Давайте перевіримо
обитель
Сердечну. Чи не тісно там Йому?

І якщо в нас Йому щось заважає
Як Господу у серці нашім жить,
Хай Він в Отццвській владі очищає,
Щоб світлом ясним ми могли світить.

Нехай оце Різдво для нас не буде
Черговим і безплідним в житті днем.
Хай для труда Господь нас всіх пробудить,
Запалить дух негаснучим вогнем!

Щоб Дух Святий повів нас по дорозі,
Де може і ніхто там не ходив.
Щоб ми несли вістку благу,що в Бозі,
Про ту Любов, що Бог в Христі Амінь

Автор Світлана Бурлак;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

В ту ніч

Не прикрашався Вифлеєм вогнями,
В ту ніч, коли родився наш Христос.
Він був покликаний простими пастухами,
В вбогім хліву спати Йому прийшлось.

Він Той,що болі і скорботи знає,
Зневажений Він є й до цього дня.
Весь світ Його сьогодні прославляє,
Не давши місце в серці для Царя.

Місця́ всі зайняті були в готелях,
Щоб десь в теплі родилось Немовля.
Замість колиски–ясла послужили,
Месію так приймала ця Земля...

А потім вже Голгофський хрест і муки
І люди, що безжально розіпнуть.
Ось Малюка мама бере на руки,
Попереду страждання тяжкі ждуть.

Як мудреці спішили поклонитись,
Божому Сину,Вічному,Святому.
Так і сьогодні треба нам навчитись,
Щоб бути вдячними Йому у всьо́му.

Бо ж не для то́го родився нам Спаситель,
Віддати шану щоб раз в рік Йому.
Давайте перевіримо
обитель
Сердечну. Чи не тісно там Йому?

І якщо в нас Йому щось заважає
Як Господу у серці нашім жить,
Хай Він в Отццвській владі очищає,
Щоб світлом ясним ми могли світить.

Нехай оце Різдво для нас не буде
Черговим і безплідним в житті днем.
Хай для труда Господь нас всіх пробудить,
Запалить дух негаснучим вогнем!

Щоб Дух Святий повів нас по дорозі,
Де може і ніхто там не ходив.
Щоб ми несли вістку благу,що в Бозі,
Про ту Любов, що Бог в Христі Амінь

Автор Світлана Бурлак;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Осяяна ніч Різдва

Темрява вкрила увесь світ довкола,
Гріх панував, а серця були холодні.
Та ось настала година свята,
З’явився Христос — нова зоря ясна!

Далеко в небі зоря засіяла,
Вона світові надію дарувала.
Ангели співали, слава луною:
"Бог із нами, мир прийшов між нами!"

Віфлеємська ніч, така тиха й ясна,
У ній народилась Дитина свята.
Марія тримає у яслах Сина,
Божого Слова жива глибина.

Пастухи на полі чули вістку велику:
"Ідіть, поклоніться, Христос народився!"
Кинули стада, до міста поспішили,
Щоб привітати Спасителя світу.

Мудреці зі Сходу йшли з поклонінням,
Вели їх зорі небесні проміння.
Золото, смирну й ладан несли,
Бо знали, що Цар їхній — Божий Син.

А світ не прийняв Його приходу,
Не зрозумів, що Він — цар народу.
Та в серцях вірних засвітилось світло,
Бо Бог дарував спасіння нам вічне.

Він прийшов у світ не для слави й багатств,
А щоб гріх наш на себе взяти.
Щоб показати нам шлях до Отця,
І з любов’ю простягти нам серця.

Нехай сьогодні кожна душа
Вшанує Царя, що дарує життя.
Відкиньте страхи, тривоги й біль,
Бо Ісус приніс надію й мир.

Хай Дух Святий наповнить наш дім,
Щоб ми жили для слави Твоїй.
Щоб вогонь любові горів у серцях,
І світив для світу в наших очах.

Сьогодні ми, Твої діти, Спасе,
Приходимо з вдячністю й хвалимо Тебе.
Дякуємо за Твій прихід у світ,
За любов, що зняла наш гріх і тягар.

Дух Святий серед нас сьогодні діє,
Наповнює миром, вірою й надією.
Різдво — це не просто день у році,
Це свято спасіння @virsh_online

Є сила в імені Христа - це знаєм твердо.
Та залишається саме лише знання.
Не користуючися ж силою тією,
Поразки терпимо у всьому ми щодня.

Диявол нас постійно атакує.
Він бачить - не такі ми й сильні є.
Спокійно терпимо "долю" такую,
А Бог такої долі не дає.

І він не бачить в нас протистояння.
Його не гоним іменем Христа.
В ім'я ми Господа все просим подаяння,
Та Він не тільки хоче блага дать.

Своє Ім'я дав, щоб перемагали.
Бо перед Ним так сатана тремтить.
Щоб проголошували ми Його ім'я лиш,
Й від нас ворожа сила побіжить.

А ми з ім'ям Христа не наступаєм.
Нападки терплячи, ми молимося все ж.
Ісуса ім'я часто призиваючи,
Все ж думаєм - недобрі в чомусь є.

Хай Божий гнів так в серці запалає,
Щоб виклик кинуть грізний сатані.
Стоять в борні, в нападках не змиряясь.
І перемогу проголошувать в Христі.

"А ще в Моє ім'я ви не просили"
Просіть не тільки крихти із стола.
У імені Моїм візьміть ви силу.
Змагайтесь нею, Я її вам дав"

Не тільки просто так ви проголошуйте,
А з вірою, що сила не пішла.
Бо силу імені Господь для нас залишив,
Щоби її у битвах скористать.

Наша борьба не проти крові й плоті,
А проти злобних духів сатани.
Написано - війна, її проводьмо.
Війна на смерть, не на життя завжди.

Сьогодні у Христі життя ми маєм.
Захищені ми кровію Його.
Із Божої руки він нас не забирає,
А тільки напада зі сторони.

Якщо не відбивать нападок сміло,
То стріли будуть кожен день літать.
"В ім'я Ісуса"- крок лише зробивши,
Прогнавши ворога, хвалу будем співать.

Л. Шпак @virsh_online

ВІРШ НА РІЗДВО

Хто повірив звістці цій спасенній ?
І над ким рамено Бог відкрив?
Народився у тиші блаженній,
Цар Царів... Він світ цей полюбив.

Щоби бути у житті моєму ,
Першим , Найдорожчим , Головним...
Крик Його під Небом Вифлиєму,
Став нам подарунком неземним.

В давнину я помислом вернуся...
Непомітний двір .. убогий хлів...
Там знайшлося місце для Ісуса ,
Чути співи Ангельські з полів...

На соломі Немовля дрімає,
Пахне Небесами... але Він
Долі несолодкої зазнає,
Всіх її вибагливих сторін...

Поки Малюку спокійно спиться?
Не питай: що може це Дитя? ...
Промайне так швидко років тридцять ,
Поведе крізь труднощі життя.


Вогник той, що тихо догоряє
Не погасить Він ... Христос такий
Зігнуте стебло не доламає ,
Бо болить у Ньому біль людський.

Те , який Він Лікар хай розкаже,
Жінка в кровотечі й Вартимей...
Сухорукий руки хай покаже,
Скільки їх.. Ним зцілених людей...

Те , як Він у милості прощає ,
Не згадавши зроблених гріхів,
Грішниця й Петро апостол знає,
Багатьох від вічних мук відвів.

Є в Ісусі сила воскресіння,
Розповість про силу ту Яір,
І доповнить це вдова в Наїні,
Свідченню ти Лазаря повір.

Про Христа , Його благословіння,
Не в дорослих , запитай в дітей ..
Тільки співчуття і лиш терпіння ,
Проявляв до стомлених людей.

Він лишив у Небі славу Неба ,
Всю красу , вінець, хваління спів ....
І прийшов до мене і до тебе ,
Щоб ми збагатились, Він збіднів.

Хоч сьогодні Крихітним дрімає ,
Гефсиманський сад теж спить собі....
Певно не підозрює й не знає,
Через років тридцять в боротьбі...

Припаде Христос в Своїм молінні ,
Плакати там гірко буде знов
Вистраждає наше Він спасіння,
Небо нам верне , проливши Кров.

Ти повір сьогодні дивній звістці,
Що Христос, не просто це Дитя ,
Віднайди в душі для Нього місце.
Зміниться навіки майбуття.

Це не просто Хлопчик. Це Месія.
В Ньому лиш від небезпек покров ...
В яслах народилася Надія,
В яслах народилася Любов .


(03.10.2024) @virsh_online

ГОСПОДЬ РОДИВСЯ

Схилилась над колискою Марія –
Дитя Святе так тихо, мирно спить.
Над Вифлеємом вісник пломенить
І небо дивним відблиском зоріє.

А вже зі Сходу родженому з Діви
Йдуть мудреці вклонитися Царю,
Й дивуються , побачивши зорю
Не над палацом царським, а над хлівом.

Господь родився. Став таким, як ми,
Подобу взяв людську – Свого творіння.
І паростки дало сухе насіння.
І в небі засурмили всі громи.

Дрімала ніч – така ж, як всі. Земля
Так само тихо бігла по орбіті…
Але коли Ісус родився, в світі
Все стало гучно Бога прославлять.

Піски шептали вітру: “Диво з див”,
Роса в траві дзвеніла: “Спас родився!”
І навіть чорний космос прихилився
До Того, Хто колись його створив.

Співайте ж Богу пісню – Славний Він!
Співайте пісню – наступило свято!
Аби по всій землі пронісся дзвін!
Щоб люди Господа змогли пізнати!

@Лідія Меланіч

***
Гляньте, люди, цей день всміхається,
Як дві тисячі літ тому.
Гляньте, люди, Христос рождається
Тож віддаймо хвалу Йому!

Чули, люди, ця звістка котиться
Вслід усім чотирьом вітрам?
Чули, люди, Ісус народи всі
Закликає в Небесний храм!

Знайте, люди, що взявшись кригою,
Річка Господа прославля,
Знайте, люди, усе, що дихає
Й квітне – славить Його ім’я.

Вірте, люди, що скоро станеться
Нове Небо й Земля нова.
Вірте, люди, що дні останні це
Скоро збудуться всі слова.

Подивіться – цей день всміхається,
Як дві тисячі літ тому.
Нам Спаситель – Христос роджається,
Тож віддаймо хвалу Йому!


З НАМИ БОГ

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!
Світанок в кошик сни збирає,
А в небі пломенить зоря.

Для пастухів зорить дорога,
Сріблиться шлях вузький волхвам.
Той самий шлях до перемоги
Освітить дивне світло нам.

Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

@Лідія Меланіч

СЬОГОДНІ БОГ…
Спадала темна ніч. Горів вогонь…
На сонні вівці осідала тиша,
А пастухи сиділи осторонь –
У темряву вдивлялися пильніше.

Текла розмова тиха. Місяць плив
Молочним Шляхом між зірок у вирій.
Здіймався дим стовпом поверх голів,
І розчинявся в ночі чорно-сірій.

Все дихало спокоєм і теплом
В напівдрімоті… Раптом – ясне світло
Засяяло. І з сонячним крилом
Два Ангели з’явилося для світу.

Від чарівних пісень розлився дзвін…
Гриміло скрізь: «Вам чудо сотворилось.
Родився Спас землі – у яслах Він.
Ідіть туди, де зірка засвітилась.»

І пастухи без нарікань пішли.
На ноги вставши, стали на дорогу.
У Вифлеємі у хліву знайшли
В людській подобі родженого Бога.

Сповитий, в світ дививсь могутній Цар,
І вирувало щастя в повній тиші.
Сьогодні Бог роджається в серцях,
Не як мале дитя – а як Всевишній.

Сьогодні Бог стоїть як захисник,
Сьогодні Бог наш світ в руках тримає.
Сьогодні Бог живе в життях людських,
Сьогодні Бог веде дітей до Раю.

@Лідія Меланіч

ВІН НАРОДИВСЯ!
Він народився. Чуєте оркестр?
То Ангели несуть хвалу Отцю.
Він народився. Він прийшов з Небес,
Щоб кров’ю землю освятити цю.

Він народився! Сонні пастухи
Покидали отари між полів.
Він народився! Взявши посохи,
Ішли Царю вклонитися царі.

Він народився. Вифлеєм дрімав…
Дрімала Кафа, Рим і світ увесь…
Усе живе затихло по домах,
Лиш в яслах тихо шелестів овес.

Він народився. Тіні майбуття
Звисали з павутиння у хліву,
Та весело сміялося Дитя,
Торкаючись м’яких овечих вух.

Він народився, Пастир пастирів,
Облишив світлий трон Святих Небес
І освітив любов’ю бідний хлів…
Він народився. Чуєте оркестр?
@Лідія Меланіч

1.Яка велика є любов та безумовна,
І не заслужена до мене милість ця.
Та Божа благодать свята, чудова
Готує в небесах мені вінця.

2.Сьогодні згадуєм ми про Народженого в яслах,
Та чи горить в серцях у нас ще той вогонь?
Який приніс Христос на грішну Землю?
Чи ти замерз , зотлів і охолов?

1.Христос на Небі молиться за тебе,
Він свято вірить в те, що ти дійдеш.
А тут все просто- лиш любити треба.
І не втрачати час- бо вже не здоженеш

2.Не забувай, Він народивсь для тебе,
Й чекає зараз нас у небесах.
Своїм народженням відкрив всім небо
І знов гряде, невісто, лиш чекай…

@tania.khomych @virsh_online

---

Любов - це що і що її складає?
Секунди, миті, ні, напевно, це і є життя.
Життя, яке лиш Богом наповняє,
Й любов Його, що вічна і свята.

Вона не заздрить, не боїться, всі страхи здолає,
Бо з нею щастя ми в житті знайдем.
Любов потішить серце, що страждає,
На колінах у журбі не залишить.

Любов - це світле почуття, що вище всіх законів,
Бо на хресті вона перемогла.
Всі людські перепони враз здолала,
І вірність Тому, хто нам життя дарує, принесла.

Хай буде орієнтиром нам любов прекрасна
До Небесного Отця веде нас шлях.
Любов - це сила непереможна, вірна,
Що дарує спокій і радість у серцях.

Автор:Нагорна Ілона 20.11.2024 @virsh_online

І Знову рік,як птах у вирій відлітає.
Ми у думках аналізуємо прожите життя.
Вже січень нас скоро знову привітає,
І ще один рік піде у небуття.

Що зараз на серці відчуваєш?
Радість і мир чи невгамовний біль?
Про милості Господні ти не забуваєш?
Чи ти загубився серед земних мрій?

Як був прожитий цей Богом дарований рік?
Ти допомагав у труднощах нужденним?
Знеможеним про Бога розповів?
Чи допоміг комусь стати спасенним?

Згадай скільки Бог тебе благословляв.
Він рук Своїх від тебе не відводить,
Через негаразди не раз зупиняв,
Його любов тебе по житті проводить.

Ти віддавав хвалу за кожну Богом почуту нужду?
Не забувай дякувати за благословіння,
Все це не наші заслуги,а Його благодать.
Він достойний хвали та поклоніння.

Безліч з вуст було вилито слів.
Одні стали причиною,щоб просити прощення,
Як же ж легко нас запалює гнів,
І за це вже не раз докоряло сумління.

Рік минає,а ти з усіма в мирі?
Простив? Чи прощення просив?
Не зав'язуй на землі вузли образ.
Прощай так,як Бог тебе прощав не раз.

Ми винні,але Бог прощає.
Він не людина,якщо простить,то більше не згадає.
Нехай серце вдячністю палає,
За те,що Його милість не згасає.

Скільки разів довелося упасти.
Важко було триматися правди.
Ворог хотів не раз душу вкрасти,
Але Господь оберігав її завжди.

Із дня у день, та з року в рік
У душі ведеться боротьба.
Та перемагатиме Господь повік,
Прийде до ворога поразка і ганьба.

Не думай,що життя зміниш у новому році,
А що як завтра уже не настане?
Змінюй себе на кожному кроці,
Щоб у святості перед Господом стояти.

Відкрий своє серце і душу для Христа.
Він чекає твого приходу смиренно,
Хоче,щоб в тобі була віра чиста і жива.
З Богом ти життя не проживеш даремно.

Автор: @yanasoboleva1703 @virsh_online

Вірш для тата:

У маленької дівчинки сльози в очах
На обличчі злилися печаль, біль і страх
Вона фото тримає в тремтячих руках...
Найцінніше на фото... найцінніше в серцях....
У маленької дівчинки сльози й питання:
Мамо, мамо, а тато нас бачить з небес?...
І тремтить у матусі душа від страждання...
Що сказати дитині, щоб біль цей вмить щез?
У маленької дівчинки тата немає...
Бог забрав його в небо... Чому - ще не знає...
Як хотіла б вона, щоб був тут, обійняв, На руках її ніжно, високо кружляв...
Вона тата так любить!... Вона тата чекає...
Він з небес тебе бачить, зорею він сяє...
О, якби їй хоч мить, щоб з татусем зустрітись...
І ніколи, ніколи з ним не розлучатись...

О, якби хоча б мить із життя ми могли повернути,
Ми хотіли б змінити, повторити, забути...
Так багато сказати несказаних слів...
І зробити ще більше щасливіших днів...
Ти не бійся сказати, як сильно ти любиш..
Це ті миті, яких нізащо не забудеш...
Може голову тата сивина вже покрила,
Не забудь, що молитви його - для тебе це крила.
Не забудь про батьків, що чекають аби дзвіночка,
Хоч би слово почути від сина чи дочки..
Хай ніколи не стануть вони зайві чи то неважливі...
Бо ж до поки живі тато й мама - то ми щасливі...
Подзвони татусеві, скажи кілька добрих слів...
Підійди, обійми... Не скупися любов проявити...
Хто ж бо зна, скільки Бог нам призначив днів...
Буде шкода, коли вже нічого не можна змінити...

У мільйонів дітей не було і немає тата...
А сирітське життя принесло стільки болю і сліз...
Не дозволь нам, Господь, пізнати що то є
втрата...
Не дозволь жалкувань і вже пізніх даремних слів...
Ми так вдячні сьогодні всім вам, найдорожчі татусі,
За щоденні молитви і любов, що являлась в ділах...
Ми не в змозі сказати, як сильно ми всіх вас
любим,
Але знайте, що ви назавжди є у наших серцях!...
Щиро вдячні Вам, тату, за щоденну турботу і
працю,
За натомлені руки, і за хліб кожен час на столі...
Знаю точно, я для Вас так багато значу,
знаю певно, для Вас ми і досі ще ті ж малюки....
Щиро вдячна Вам, тату, за молитви, за те, що навчили
Цінувати, любити, прощати і віру нести!
Хочу знову і знову сказати, як Ви важливі!
Кожну мить Ви потрібні для нас у житті!
Повертатися буду я знову і знову до вас...
В отчий дім... Де чекають... Де моляться й
люблять!..
Щиро вдячні вам, тату, за те, що у кожен час -
Ви для нас - наші крила в далеку незвідану путь!
Автор:Надія Гурин
@virsh_online

І ще трішки... і рік відлетить ,
Не залишить за собою й сліда.
Скільки кожен із нас уже встиг пережить,
Стільки радості й смутку пізнала душа.

Скільки всього побачили ми,
Стільки горя, печалі і зла.
Попри все, допоміг Бог нам рік цей пройти,
Всюди була Могутня рука.

Скільки раз за цей час заливались слізьми,
Стільки раз Бог нам їх й витирав.
У різних моментах зберігав від біди,
Бог із нами цей рік крокував.

Ти крізь терни життя проносив на руках,
Коли ми знемагались в дорозі,
В той час, як ми, упавши, сиділи в сльозах,
Бо поранили ноги до крові.

Часто ми на шляху втрачали орієнтир,
З пантелику збивались з дороги,
Проте Ти додавав в наші серця свій мир
І скеровував правильно кроки.

По любові Своїй нас не раз виправляв,
Коли ми заблукали в путі.
Були труднощі, які саме Ти посилав,
Щоб змінити й зміцнити в житті.

Як багато за рік цей ми прожили й пройшли,
І у всьому Ти нам допоміг.
В тіні крил Своїх нас заховав від біди,
Ти єдиний є наш оберіг.

Хай полине Тобі вся подяка й хвала —
З усіх уст пролунають пісні.
Бог Могутній, Величний, Тобі подібних нема.
Що б робили ми без Тебе в житті?

Валентин Кініщук (11.12.2024) @virsh_online

Давай бути християнами не тільки на вигляд.
Не перетворюй життя на показ.
На тобі завжди Божий погляд,
Він ніколи не зводиться з нас.

Ти можеш носити гідний одяг,
Правильно підбирати  слова,
Бути праведним на людях,
Але сутність душі не така.

З зовні можна бути християнином
І викликати захват у людей,
Але не заслужити спасіння таким чином.
Це лиш заведе в глухий тунель.

Те,що не знають люди-знає Бог.
Йому відома твоя суть.
Від Нього не приховати нічого.
Він знає які наміри твої вчинки несуть.

Богу відома мотивація всіх дій,
Він бачить тебе всього без прикрас
І знає кому належить серце й розум твій.
Його не обдуриш красою лицемірних фраз.

Коли щиро несеш служіння
І стираєш руки у труді,
За це не хочеш похваління,
А робиш усе вірно в простоті.

Саме тоді це є достойним
І гідним Божої хвали.
Йому відомо те,що для людей є невідомим.
У безкорисності життям служи.

Не від людей,а від Христа шукай одобрення.
Прославляй Його,а не своє ім'я.
Є важливе дій походження,
Від цього залежить нагорода твоя.

Служи не тільки виглядом,
Віддавайся служінню душею.
Не намагайся бути одобреним світом.
Вознось не себе,а Бога хвалою своєю.

Головне,щоб Він був задоволений тобою.
Нехай для Нього розквітне життя.
Наповняйся живою водою
І будь достойним свого Творця.

Вірою доторкнись до Нього,
Серце й душа нехай будуть з Ним,
Не жалій для Христа життя свого.
З Богом воно не розвіється,як дим.

Не живи в тіні притворення.
Ти можеш гарно вести діалог,
Але душа буде чекати оновлення.
Що не знають люди - знає Бог.

10.03.2024.🕊️
Автор: @yanasoboleva1703 @virsh_online

Щастя
Що таке щастя в земному житті?
На це запитання думки різняться:
Переконання кожен має свої,
Свій власний погляд на щастя.

Для когось щастя — це добробут в сім'ї,
Гарний будинок і пристойна робота;
Для декого — статус й повага в житті,
Тихе, безмірне життя безтурботне.

Всі свої дні лиш за цим біжемо
Час свій земний надарма витрачаєм.
Лиш марнотою дорожимо,
А що є важливе - не помічаєм.

А час то біжить, мов в тумані зника,
Наче вода що струмком протікає.
Колись та й воно, все ж дійде до кінця -
Вічність нікого назад не вертає.

Знайте, земне для нас зникне як дим,
Смерть його просто розвіє.
Бог піднесе наші душі над ним -
Хтось за втрачений час надарма, пожаліє.

Тож значить щастя не в земному житті,
Воно з нічого просто так не зникає.
Справжня є радість в Ісусі Христі,
Що нас в вічнім небі чекає.

Лише у Ньому справжнє щастя знайдем,
Тільки Він - наша вічна основа.
З ним ми сміливо, скрізь земне все пройдем,
Виключно в нім перемога.

Тож любий друже! Ісуса шукай!
Адже у ньому лиш справжнісіньке щастя,
Свій погляд вгору лиш направляй -
Він збереже від нещастя.

Він захистить від прокляття вини,
З ним ми уникнемо муки.
Своєю кров'ю окропить гріхи.
Більш не допустить розлуки.
Валентин Кініщук @virsh_online

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся
На чин Твоїх могутніх, добрих рук,
Як мудро, гармонійно заплелися
Поміж собою форма, колір, звук.

Про Тебе кожне дерево говорить,
Про Тебе кожна квітка промовля.
Про мудрість Божу колос нам повторить
І птах, що повертається здаля.

Про тебе небо нам нічне розкаже,
Що грає мерехтіннями планет, —
Твою премудрість кожна з них покаже,
Продовжуючи з віку в вік свій лет.

Про Тебе, вічний Боже, нагадає
Нам сонця диск, що з ночі вирина.
Своїм проміння землю зігріває,
Аби Творця прославила вона.

Я, Боже, в захваті, коли дивлюся
На рук Твоїх святих прекрасний плід —
Схилю коліна, щиро помолюся,
Подякую, що Твій я бачу слід.

Ігор Попович @virsh_online