Віршолюб

@virsholub Yoqdi 1 400 + O‘zP

Канал української поезії. Насолоджуйтеся віршами кращих поетів України.
Надсилайте для публікації свої улюблені українські вірші @pidtrymka_bot
Kanal hududi va tili
Ukraina, Ukrain tili
Kategoriya
Kitoblar


Muallifga yozish
Kanalning hududi
Ukraina
Kanal tili
Ukrain tili
Kategoriya
Kitoblar
Indeksga qo‘shilgan
03.11.2017 18:06
reklama
SearcheeBot
Telegram-каналлар оламидаги сизнинг йўлбошчингиз.
TGStat Bot
Telegram'дан чиқмай туриб каналлар статистикасини олиш
TGAlertsBot
Каналингиз репостлари ва эсловлари ҳақида хабар беради.
3 397
ta obunachilar
~1.1k
1 ta e’lon qamrovi
~494
kunlik qamrov
~3
ta e’lon haftasiga
32.5%
ERR %
16.36
iqtibos olish indeksi
Kanalning repost va eslovlari
449 ta kanal eslovlari
1 ta e’lonlar eslovlari
11 ta repostlar
Today
Digital Jam
Кукумбер
Правда чи Міф?
Фотохроніка
Хвиля
Солов'їна 2.0
Чистий потік
Малевич
Розумець
Ван Гог
Марлі
Етикет
Новини 365
Today
Фотохроніка
Правда чи Міф?
Солов'їна 2.0
Хвиля
Малевич
Чистий потік
ЕКЗАЛЬТАЦІЯ
Марлі
Розумець
@virsholub iqtibos olgan kanallari
Кукумбер
Digital Jam
Today
Фотохроніка
Правда чи Міф?
Хвиля
Солов'їна 2.0
Чистий потік
Kyiv_Live
Малевич
Ван Гог
Розумець
Марлі
Етикет
Новини 365
Література
Today
Фотохроніка
Правда чи Міф?
Хвиля
Солов'їна 2.0
Чистий потік
Kyiv_Live
Малевич
So‘nggi e’lonlar
O‘chirilgan e’lonlar
Eslovlar bilan
Repostlar
Віршолюб 2 Jul, 18:00
Павло Мовчан

Світло на землю ллється без стриму,
Божа поймає світ благодать.
Янгол сідає сонячно-зримий,
коники ніжно в травах сюрчать.
Що нас окремить усіх, розлучає,
хто нас за руку заводить сюди
в зону лункої щемкої печалі,
де самохіть зостаєшся один?..
Де неподільні що біль, що розлука,
де сам із себе ти радість снуєш…
І простягаєш до янгола руки:
— Пам’ять мою моїм тілом обмеж…—
Нащо мені в інший вік зазирати
і відчувать, що на палі сидиш,
зір свій
проціджувать нащо крізь ґрати?..
— Янголе зримий, куди ж ти летиш?!
Крик зостається запертим в легенях,
душу відтінює світло струмка…
Янгол летючий виймає із мене
душу, а може ж, мого двійника?..
Об землю кинув і очі стоячі
тінню летючою запорошив.
Кулю земну іншу в небі я бачу,
зір мов углибивсь, розсунувся вшир.
Поворушити пучкою хочу,
хочу себе у собі пригадать…
Коники дружно в лузі сюркочуть,
тіло твоє пойняла благодать…
To‘liq o‘qish
Віршолюб 30 Jun, 18:00
Василь Стус

Тримай над головою свічку,
допоки стомиться рука —
ціле життя. Замало — нічку.
Довкола темінь полохка.
Літають кажани, як кулі.
Нестерпом студиться щока.
Де ви, крилаті? Гулі-гулі!
Як вам — нестерпно — без небес?
Аж очі підвели, поснулі.
О ні, ти не один воскрес!
Як в бодню — пугачеві скрики.
Десь бродить землячок-дантес.
О шанталавий, недорікий,
а чи поцілиш ти мене?
Свіча в задумі — не мигне.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 27 Jun, 13:00
Олексій Кацай

Пагорб я розкопав
іржавих мелодій
а ввижались мені
золоті скарби
та в таїлищах іншопланетних лодій
пам’ять зоряної доби

Я приймаю безнадеги повну дозу і
згадую рипучі скіфські пісні-і-і-і
що викручувало з себе
старого возу
дерев’яне колесо
у пітьмі

Скрегіт задавнений
тиша їсть уїжно
немащена історія десь рипить
а я сподівавсь що акордами ніжними
часу даросховниця забринить

А вони хрипкі мов кострубата мова
і деренчать
як підроблений кришталь
та зненацька в пилюці до відчаю раптово
зблискує
коштовних нот
пектораль.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 21 Jun, 10:21
Дмитро Загул

О моя остання світла мріє,
За тобою мій співучий льот.
Може, ще раз промінь твій зогріє
І розтопить кількалітній льод.

Ти вкриваєш млосною імлою
Мій осінній неспокійний сон…
Я так тужно тягнусь за тобою,
Як зимою крізь вікно вазон.

І уста в жагучому тремтінні
Притуляю до тонкого скла,
І збираю тремотливі тіні
Деревин, що ти повз них пройшла.

А мій погляд – боязливий злодій –
За тобою… за тобою вслід.
До країни золотих мелодій,
До минулих молодечих літ.

Ніжних весен незабутні зграї,
Виринайте, встаньте з забуття!
Хай самотнім серце не вмирає,
Як на бруку вбогий сирота.

Бо щодня, як заграва погасне
І одійде мій турботний день,
Серце стане холодно-нещасним
Серед білих снігових пустель.

О моя остання світла мріє,
Хто розтопить думи крижані?
Як не ти, то хто ж його зогріє,
Буде сонцем бідному мені?
To‘liq o‘qish
Віршолюб 17 Jun, 11:07
Микола Вінграновський

Що робить сонце уночі,
Коли у лісу на плечі
Тоненька зіронька сидить, —
Що робить сонце? Сонце спить.
Що робить місяць по ночах,
Коли земля йому в очах,
Земля, ромашка і вода, —
Тоді він сонце вигляда.
Що роблять сонце й місяць вдвох,
Коли в снігах біліє мох,
На сіножать сніги сніжать
І снігурі в снігу лежать?
Тоді їм холодно обом
З нашим собакою й котом,
З них кожен холодно сія,
І літа ждуть вони, як я.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 10 Jun, 18:00
Микола Сингаївський

Клаптик землі коло хати,
І з чорнобривцями сад…
Каже засмучена мати:
Літ не вернути назад.

Осінь моя вже запізня,
Мерзну щораз і в теплі…
Може, залишиться пісня,
Наче душа, на землі.

Може, без мене знадає –
Там, на могильнім горбі,
Як ми жили в цьому краї –
Завжди у праці, в журбі.

Як виживали з весною
На лободі та воді…
Тож і старіли зі мною
Роки мої молоді.

Стала сумнішою мати, –
Згадує давнє, своє…
Клаптик землі коло хати,
Клаптик на цвинтарі є.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 8 Jun, 20:01
До вашої уваги добірка цікавих українських каналів в Telegram, на які варто підписатися:

📰 @news365ua — Новини. Коротко про головне.
👔 @etiketua — Правила етикету на всі випадки
🇬🇧 @english365ua — Вивчай англійську мову щодня.
🖥 @UITua — Новини, заходи, вакансії в IT.
🇺🇦 @muzoff_ua — Слухай Українське!
🚀 @interesting_all — Найцікавіше про майбутнє сучасне

🇬🇧 @dictua — Вивчай нові англійські слова щодня!
😈 @marliua — Тут зіпсують твій поганий настрій!
🕊 @frazeolohizmy — збагачуй мову крилатими фразами!
🇺🇦 @rozumets — Крутезні тести! Перевір себе!
😁 @intromen — Гумор, який тобі сподобається
🤯 @malevych — Твоя щоденна порція сарказму.

🤔 @vso_ukr — запитання, які змушують задуматись
😁 @memasy_dlya_masy — Тільки найкращі мемаси!
📖 @virsholub — Вірші українських поетів
🤠 @ukrainiantraveler — Авторський блог мандрівника
⭕️ @solovina — Вдосконалюй рідну мову - Антисуржик
🛒 @toptovar_ali — найкращі пропозиції з AliExpress

🎧 @my_music_feels — Найкраща музика саме для тебе!
🙉 @factuu — Ви будете в шоці!
🎹 @waveua — нова українська музика
📷 @histph — Фотохроніка: історія у фотографіях.
🏢 @ua_ternopil — Афіша Тернополя
🔴 @UKRPDR — ПДР України, корисні поради водію.

😉 @t_oday — Канал для твого розвитку !
💥 @digital_jam — Маркетинг і просування у соцмережах
🥒 @cucumberapps — канал про застосунки та сервіси
📚 @lit_kayf — Безкоштовні книги та кращі цитати
🎥 @shedevryreklamy — Шедеври реклами.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 6 Jun, 18:00
Василь Стус

Пірнаю в ночі, наче в сни,
до ранку не прочахну.
А три весни, як три стіни,
пополотніли з жаху.
Ще видиться: тонка сосна
пірнути в небо хоче,
стоїть дружина голосна
і в безвість тупить очі.
Туди провадять тільки сни,
але немає шляху.
А три весни, як три стіни,
пополотніли з жаху.
Віршолюб 4 Jun, 18:01
Микола Сингаївський

Здаля і зблизька дивляться сини
І пильно стежать все таки за нами.
Не все на віру
в нас беруть вони,
Не завжди вдовольняються словами.

Красивих слів наслухались давно,
Що у житті були чомусь несправжні.
Зачахло, в землю кинуте, зерно,
І кривдою дитячі душі вражені.

Вони батьків осудять мовчкома,
І зненавидять їх за лицемірство.
Та жаль, що вкриє лживості пітьма
Те серце, що світилось променисто.

Що не змогли його ми вберегти,
Лише зневірою занапастили.
Не давши змалку й крихти доброти,
Мов сіромаху, в дикий світ пустили.

Здавалось, не з моєї це вини,
Та щось пече мене щодня, щоночі…
Не забуваймо, що ростуть сини,
І треба чесно їм дивитись в очі.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 30 May, 18:00
Віталій Іващенко

Чомусь так мало виражені в слові
Миттєвості, в яких життєва суть:
Коли душа співає гімн любові,
І пристрастей завершується путь.

Одні нарешті. Тиша. Мовчки стежу
За кожним рухом, бо німі вуста.
Спадає з тебе марево одежі,
І світиться жіноча красота.

О, скільки я чекав на мить такую!
Передчуваю пристрастей обвал,
Затамувавши подих, я цілую
Грудей твоїх замріяний овал.

Не вірять очі, що я все це бачу,
Тому не зупинити ніжних рук,
Цілую все — духмяну і гарячу,
Я ледь не плачу від солодких мук.

Зникає розум. Рухи всі — стихія,
Двох ніжностей закоханих двобій.
Усе єство у захваті радіє,
І серце мліє — я в тобі, в тобі!

Не зупинитись і не перервати
Цей поступ до блаженного злиття.
Все яскравіші насолоди шати,
Все ближче й ближче апогей життя.

В зустрічних рухах райська насолода,
Бажання, і прохання, і мета.
І світлий стогін — наче нагорода —
З гарячих вуст збентежено зліта.

Злились тіла і душі. Світ зникає.
Все завмирає і кудись летить.
Віднині і навіки нас єднає
Краплинка щастя —
— ця прекрасна мить.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 27 May, 18:00
Тодось Осьмачка

Сучасне місто лжеязиче
Мій дух відкинуло у тінь
За те, що небо вічно кличе
Його на дальню височінь;

А люд, у злочинах упертий,
Ушанував мої жалі —
І я, щоб і голоду не вмерти,
Пеньки корчую на селі;

Аби воли спочити з плуга
Ревли на той бік під бичем:
Бо тут у їх шалена туга
З очей струмками потече;

А я ж сьогодні, я вже нині
Жадаю плакати, як віл,
Десь у захованій долині
І від столиці, і від сіл.

Але не маю сліз і змоги
Оплакувати супокій,
Який не тільки руки й ноги
Спотужнює завжди до дій,

А й душу, мріями живу ще,
Сповняє міццю — гнів нести,
Віддячити селу найдужче
І, може, місто заклясти!..
To‘liq o‘qish
Віршолюб 24 May, 18:00
Ліна Костенко

Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.

Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам’яті вустами.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 21 May, 18:00
Борис Мозолевський

Нічний літаче, міста не буди,
Нехай собі спочине в снах дитячих.
І так всю ніч ґвалтують поїзди —
Зажди хоч ти, не квапся, мій літаче.

У тому місті є одне вікно,
Де я усім прийдешнім володію.
Там ждуть мене запекло і давно —
Не квапся, не буди у нім надію!

Нехай поспить. Поспи із нею й ти,
Допоки небо ще твоє незряче,
Допоки ще ніхто із темноти
Тебе не проклинає, мій літаче.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 20 May, 18:01
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний
дотик до душі.

©Ліна Костенко

📚Література - канал, який щодня радуватиме Вас чудовою літературою (віршиками 😍 в тому числі).
📒Популяризуємо книги та читання.

Приєднуйтесь! 👇
http://t.me/literature_ua
To‘liq o‘qish
Віршолюб 16 May, 18:00
Володимир Сосюра

Ногі босії,
стерні коляться,
русі коси їй
комсомоляться.

Як пожар, її
личко міниться,
очі карії
україняться.
Віршолюб 15 May, 10:00
Шукаєш книгу 🤔? Тоді швидше до нас!
Ми не великий, але дуже «живий» канал 📚
У нас ти знайдеш:

📚 Електронні книги
🔔 Обговорення цікавих тем
📌 Розповіді
🎧Аудіо книги
👍 Курси для саморозвитку
🔍 Допомога з пошуком книг.

Приєднуйся щоб нічого не пропустити!!!
Віршолюб 14 May, 18:00
Микола Сингаївський

Все минає – ночі і світанки,
Та життя не випити до дна.
Залишаються нащадкам знаки, –
Наче карби, наші письмена.

Лиш земля, немов легенда, вічна,
Одцвітають очі і вуста.
Зборознили батькове обличчя
Мозолясті і важкі літа.

Повертаюсь до життя і згадок –
У полон розкрилених жадань.
Батько залишив мені у спадок
Крик своїх незборених страждань.

Я візьму їх у тривожну душу,
В пам’ять, що підвладна тільки нам…
Пронести і передита мушу
Все, що заповідано синам.
To‘liq o‘qish
Віршолюб 12 May, 18:00
Олександр Олесь

Хто в час пожежі край свій кине
І, як боюн, в чужий втече,
Того весь вік огонь пече
І проклін рідної країни.

Не знайде той ніде притулку,
Не стріне усміху ніде,
Не вгледить в друзях порятунку,
Коли знесилений впаде.

Коли ж, зотлівши у провині,
Додому вернеться в свій край,
О друже-брате, не питай:
Умри, як можешь, на чужині!
Віршолюб 10 May, 18:00
Павло Мовчан

Ні змістом образу, ні висотою звука
тебе не визначить, не вичитать зі слів,
кут розімкнути, розломивши руки,
зір розчахнути широчінню днів…
О про-сто-ро-бла-га-бла-ки-бо-лю-ча…
самовагома… ніби пух кульбаб…
на видноколі в дзеркалах летючих,
в лелечих зблисках, в захлинаннях жаб…
в гніздечках крапель, у відбитку хвилі,
в одсирілім безлюднім курені…
Переліки усіх прикмет безсилі
тебе означити, бо ти углибині.
Чорноземи, запечені в гудроні,
і жайворята мертві у житах,
і кисле листя, яблука ж солоні,
і на устах отруйна гіркота…
Приречена, немовби на погибель,
на місиво пекельне в казані,
ти вивергаєш з річки мертву рибу
і домовини схитуєш на дні…
Суцільний розпад, нищення та тління
і вимивання вічності з ґрунтів,
стирання рис і чоловічих ліній,
суспільний вар безликості в житті…
Що вродить на твоїх іржавих нивах?
Осот в’язничний? Цвинтарний полин?
Бринять дроти, і сурмлять труби криво,
смола гаряча виступа з глибин…
Повітря скрізь посноване волоссям,
день заліпили чорні лушпайки —
і тонуть у густому купоросі
роз’їдені і землі, і віки…
To‘liq o‘qish
Віршолюб 8 May, 18:00
Олесь Гончар

Я без тебе не можу бути…
І з тобою не можу теж!
Ой зеленої скільки отрути
Нині в серце моє ти ллєш!

Ой зеленої та запашної
Я п’ю нахильці із ковша,
І жаданої, і страшної,
Що вбиває і воскреша!