Палітурка

Тема розкриття метаданих електронних листів та використання піратських книг для навчання LLM (великих мовних моделей) викликає багато юридичних і етичних питань.

Спочатку в дискусіях щодо навчання LLM компанією Meta мало уваги приділялося джерелам книг, що використовувалися для тренування моделей. Однак закон може мати інше бачення цього питання. Якщо буде доведено, що в навчальному наборі даних містяться як піратські книги, так і ті, що були розповсюджені іншими людьми без згоди правовласників, це може стати серйозною проблемою для компанії.

Ця ситуація не дає відповідей на більш загальні етичні питання про навчання штучного інтелекту на людському контенті без згоди та компенсації авторам. Однак, якщо юридичний аспект питання підтвердиться, це може коштувати компаніям дуже дорого. Водночас залишається відкритим питання: чи справді використання контенту ШІ суттєво відрізняється від того, як люди читають книги, а потім створюють власні твори, натхненні прочитаним?

Юридично та етично ключовим питанням залишається згода авторів і наявність компенсації за використання їхніх творів. Якщо ШІ використовує піратські книги або контент без дозволу, це порушення авторських прав. Але якщо він навчається так само, як людина – аналізує, переосмислює і створює щось нове, – то чи є це дійсно проблемою? Як ви думаєте?

DC Comics відкликала книгу Ніла Ґеймана Death: DC Compact Comics Edition, яка мала вийти 2 вересня, і видалила її з інтернет-магазинів, включно з Amazon. Хоча компанія не підтвердила, що це рішення пов’язане зі звинуваченнями в сексуальному насильстві, які останніми місяцями висунули проти автора, цей крок збігся з низкою наслідків для його кар'єри.

Загалом дев’ять жінок звинуватили Ґеймана у сексуальних домаганнях. Одна з них, Скарлетт Павлович, подала цивільний позов, у якому звинуватила письменника у зґвалтуванні, сексуальному насильстві, примусі та торгівлі людьми. Його колишню дружину, Аманду Палмер, також згадано у позові як особу, що нібито допомагала знайомити жертв із Ґейманом. Сам письменник заперечує звинувачення, заявивши, що «ніколи не вступав у недобровільні сексуальні стосунки».

На тлі цього скандалу було скасовано замовлення на перевидання Sandman #8, а представники DC Comics заявили, що реліз можуть відкласти, хоча подібні випадки у минулому часто означали повне скасування випуску.

Видавництво Dark Horse Comics оголосило, що більше не публікуватиме твори Ґеймана. Кампанія на Kickstarter, яка зібрала понад 2 мільйони фунтів стерлінгів на графічну адаптацію Добрих передвісників, заявила, що Ґейман не отримає жодних доходів від цього проєкту, а його фінансування та управління перейде повністю до спадкоємців Террі Пратчетта.

Театри Leeds Playhouse, Royal Lyceum у Единбурзі, Birmingham Rep і Home Manchester скасували мюзикл Кораліна, заявивши, що в контексті звинувачень вони не можуть продовжувати постановку.

Компанія Amazon Prime теж внесла зміни у свої проєкти: замість третього сезону Добрих передвісників вийде лише фінальний 90-хвилинний епізод. Водночас адаптація Дітей Анансі досі запланована до релізу наприкінці року.

HarperCollins заявила, що не публікуватиме нові книги Ґеймана, а WW Norton & Company повідомила, що не планує співпрацювати з ним у майбутньому. Водночас інші великі видавці – Bloomsbury, Penguin, Hachette та Titan – поки що не зробили офіційних заяв щодо своїх подальших дій.

"2666", Роберто Боланьйо
#сучасна_проза

Анотація: По завершенні Другої світової солдат вермахту отаборяється в Кьольні, мешкає із дружиною в бараці й влаштовується охоронцем у нічний клуб. Однак спогади дитинства, переосмислення досвіду виживання, політичні й воєнні злочини не дають йому спокою, тож він пробує осягнути все, описуючи в романах. Його книги регулярно видають, та справжнє ім’я митця й достеменна подоба не відомі навіть видавцеві творів Бенно фон Архімбольді. За півстоліття творчість Архімбольді зацікавлює чотирьох літературознавців із Лондона, Мадрида, Парижа та Рима.

Спільна робота об’єднує їх у любовний п’ятикутник, світочами якого постають англійська дослідниця та німецький митець, сліди якого тягнуться аж до Мексики. Навіщо Архімбольді подався в містечко Санта-Тереза, де кілька років триває феміноцид? Про що європейським літературознавцям розповість латиноамериканський колега, який не при тямі звідтоді, як дружина полишила на нього доньку й подалася до поета-гомосексуала? І хто такий давно ув’язнений Клаус Гаас, якого звинувачують в убивствах, що лишень розпочалися, і якому ввижається закривавлений від голови до ніг білявий велетень, що ступає дорогою, аби врятувати Гааса? У романі «2666» чилійця Роберто Боланьйо більше питань, аніж відповідей. Однак кожна відповідь відкриває новий — незнаний досі — світ, який знову постає питанням.

Мені здається, ви переоцінюєте свої можливості, — промовив він.
Б***ь, звісно, я їх переоцінюю! Інакше я б нічого в житті не досягла, — відповіла депутатка. Дійсність — це як обкурений сутенер серед грозових громів і блискавок.

Після цих слів вона замовкла, наче вирішила за будь-яку ціну почути віддалені розкати грому.

Роман чилійського прозаїка недарма названий в анотації "постмодерністською головоломкою". Він випробує вашу увагу, виснажить нерви, часом змусить нудьгувати, а потім знову захопить сюжетом. Він наповнить вашу голову безліччю тем для роздумів, здивує хитросплетінням подій і, можливо, навіть шокує. Ця книга точно не залишить вас байдужими. Натомість ви отримаєте унікальну інтелектуальну та естетичну насолоду, блукаючи похмурими, заплутаними лабіринтами думки Роберто Боланьо (1953–2003).

Паперова версія

У талліннських бібліотеках запровадили ініціативу заміни назв естонських книжок на смайлики. Про це розповів бібліотекар Судалінської бібліотеки Лійс Коновалов в ефірі «Terevisioon».

За його словами, цей візуальний підхід може зацікавити молодь та залучити її до читання. Підлітки приходять у бібліотеку як за обов’язковою літературою, так і за книжками, які їм дійсно цікаві, найчастіше надаючи перевагу фентезі.

Ініціатива стартувала у 2024 році в бібліотечній спільноті Таллінна. Тут найвідоміші книжкові назви перетворили на смайлики, а відвідувачі можуть спробувати розгадати їх, вгадуючи популярні та нові видання.

«Книжки не завжди мають великий попит через назву, тому важливу роль відіграє текст на обкладинці та рекомендації. Оригінальні способи подачі можуть зацікавити молодь», — наголосив Коновалов.

На його думку, такі ігри можуть мотивувати дітей до читання. «Наприклад, якщо в школі дати їм завдання скласти власні назви книжок за допомогою смайликів або символів», — додав бібліотекар.

Ви здогадались які назви під смайликами?

Ребекка Яррос знову б’є рекорди "Onyx Storm" підкорює книжкові чарти

Третя книга серії Empyrean – Onyx Storm (Piatkus) очолила британські книжкові рейтинги, продавшись тиражем 155 141 примірник за перший тиждень. Це найбільший старт продажів у художній літературі з 2015 року та абсолютний рекорд у жанрі фентезі.

Продажі (можна оформити передзамовити) Onyx Storm перевершили стартові показники попередніх книг серії: Iron Flame (57 055 примірників, +171,9%) та Fourth Wing (4043 примірники, +1311,2%). Загальний тираж попередніх двох частин у твердій обкладинці становить 211 000 копій, і Onyx Storm вже досягла 73,5% цього обсягу.

Популярність новинки підняла продажі всієї серії: Fourth Wing (книга 1) у м’якій обкладинці зросла на 87,1%, а Iron Flame (книга 2)– на 47,9%. Проте серія Яррос не змогла повністю домінувати – молодіжний роман Cruel is the Light (Sophie Clark, Penguin) продався тиражем 13 303 примірники, ставши єдиною іншою книгою, що перевищила 10 000 проданих копій.

Серед нон-фікшну лідером залишилася "О чому ти мрієш?" (Саймон Сквібб, 7891 прим.), а найкращою новинкою стала "Music as Medicine" (Деніел Левітін, 1261 прим.). "Атомні звички" ( є українською, але пре замовлення) Джеймса Кліра очолили список нон-фікшн у м’якій обкладинці.

Попри феноменальний успіх Onyx Storm, загальний ринок книг у Великій Британії зменшився на 0,6% (3,1 млн примірників), хоча виручка зросла на 0,7% (£30 млн). Частка Onyx Storm у цій сумі – 7,7%.

Багато, на жаль, ще книг на передзамовленні англійською. Чекаємо переклади та будемо вас інформувати. Але знаємо, що є ті, хто у нас читає різними мовами.

США сертифікуватиме книги, створені «людським інтелектом», а не штучним

Американська Гільдія авторів, яка представляє письменників, запустила онлайн-портал, де її члени можуть підтвердити, що їхня робота є результатом людського інтелекту, а не штучного.

Ініціатива під назвою Human Authored дозволяє авторам реєструвати свої книги на порталі, після чого вони отримують право використовувати спеціальний логотип на обкладинках та в рекламних матеріалах. Це підтверджує, що їхні твори були створені без застосування генеративного ШІ.

Human Authored – це не про відмову від технологій, а про прозорість, визнання прагнення читача до людського спілкування та прославлення унікальних людських елементів у розповідях.

Автори, які використовували ШІ лише як інструмент для перевірки орфографії чи досліджень, все одно можуть отримати сертифікат. Однак сертифікація підтверджує, що саме літературне вираження – тобто стиль, голос і творчий процес – належать людині.

Наразі можливість реєструвати книги на порталі та використовувати логотип є тільки у членів Гільдії авторів. Однак організація планує запатентувати логотип і зробити його доступним для всіх авторів у майбутньому.

Що з цим у Великій Британії?
Поки що подібної сертифікації у Великій Британії не існує. Однак Британське товариство авторів (SoA) розробило рекомендації щодо захисту творчих робіт від впливу ШІ.

Минулорічне опитування SoA показало, що більше третини перекладачів втратили роботу через генеративний ШІ. У відповідь найбільша профспілка британських письменників, ілюстраторів і перекладачів заявила, що є нагальна потреба у державному регулюванні ШІ, щоб гарантувати його етичне та законне використання.
Зовсім нещодавно письменники Кейт Мосс і Річард Осман розкритикували план лейбористів зробити Великобританію «однією з провідних світових наддержав у сфері штучного інтелекту». Вони заявили, що це може призвести до масового цифрового піратства та завдати значної шкоди творчій індустрії країни.

Так що, не все так втрачено. Можливо, ШІ не захоплять повністю цю індустрію. Як ви гадаєте?

Для шанувальників мемуарів та біографій нас очікують видатні твори, які заглиблюються в життя легендарних особистостей 2025 рік має стати дуже цікавим і в цих жанрах.

"Мерилін. Пристрасть і парадокс" — Лоїс Беннер
Біографії відомих людей часто вважають легкими для сприйняття, але книга Лоїс Беннер про Мерилін Монро заслуговує на особливу увагу. Авторка — американська історикиня, професорка, феміністка та засновниця гендерних студій — розкриває новий образ культової акторки.

"Мадонна. Бунтарське життя" — Мері Габріель
Ця біографія переносить читача у 1980-ті — період, коли Мадонна перетворилася на ікону свободи та нового фемінізму. Лауреатка Пулітцерівської премії Мері Габріель досліджує творчий шлях співачки: від перших пісень до світової слави.

"Вихідний код. Мій початок" — Білл Гейтс
У лютому 2025 року побачать світ мемуари одного з найбільших новаторів сучасності. У книзі "Вихідний код. Мій початок" Білл Гейтс ділиться історією свого дитинства, ранніх захоплень і шляхом до успіху.

"Любити Емі. Оповідь матері" — Дженіс Вайнгауз
Мемуари, написані матір’ю Емі Вайнгауз, відкривають інший бік життя легендарної співачки. У книзі Дженіс Вайнгауз розповідає про дитинство доньки, її боротьбу зі своїми демонами та непростий шлях до слави.

"Тарантіно. Ретроспектива" — Том Шон
Ця біографія є даниною таланту Квентіна Тарантіно. Автор, Том Шон, детально аналізує кожен з його десяти фільмів — від "Скажених псів" до "Одного разу в Голлівуді".

Усі ці книги не лише розширюють уявлення про легендарних особистостей, але й надихають нас на роздуми про людські прагнення, боротьбу та успіх.

Романи які вийшли в 2024 році
Зроблю вам одразу посилання на книги

"Українець Джонатан і двадцять сім мерців" Віктор Шепелєв
Панорамний роман-небилиця. Себто, нам малюють історію цивілізації як історію однієї країни, як історію однієї родини, але то все — суто нісенітниця, котра навіть не прикривається правдоподібністю.
2018 рік. В Україні триває війна, він не годний наразі осягнути той екзистенційний розрив, який війна спричинила, і подається в мандри. На південному сході США, поблизу річки Чаттагучі в Аппалачах (красна відсилка: це один із стратегічно важливих об’єктів війни Півдня і Півночі) турист із Харкова зустрічає Йону-Джонатана, старшого сина з родини українських емігрантів Зелених.


"Лімб. Місце загублених душ" Кирило Половінко
Соціальна проза — ніша з високим прохідним балом. «Лімб» — не перша книжка Половінка, у нього до того була рамкова новелістична проза, названа чомусь романом, там таксист слухав автономні історії десятка пасажирів; «Лімб» — уже повноправний роман.

"Усі мої тривожні дзвіночки" Євгенія Бабенко
Університетський роман, який в сучукрліті чомусь стабільно реалізується у різновиді «гуртожитський роман». Такі твори фіксують момент і умови переходу від юності до молодості, в них важить правдиво пророблені персонажі. І у Євгенії Бабенко це є.

"Жага свободи" Наталія Мельник
Мелодраматичний підхід, який дуже природно виглядав десь в прозі Уласа Самчука, зараз перекочував в історичну белетристику і незле там обжився. Для теми, яку взялася обмірковувати Мельник — жінки в лавах УПА, саме мелодрама виявляється оптимальним підходом і дає годний результат. Склалася непогана белетристика.

"Оринин. Роман про стелепного чоловіка" Сашко Столовий
Українська зі словником. «Стелепний» з підзаголовка — «кмітливий», «кебетний» на слобожанській говірці, на якій Сашко Столовий пише свій роман. Сімейний роман.


"Віндобонський апокриф" Катерина Девдера
Künstlerroman — проза про становлення митця; ледь-ледь клінічний роман, бо становлення митця добре сполучається з темами особистісних розладів.

Відбудеться зустріч, присвячена темі штучного інтелекту (ШІ), в рамках Болонського книжкового ярмарку Bologna Book Plus 2025. Про це повідомляє видання Publishing Perspectives.

Основна увага заходу буде зосереджена на захисті авторських прав. Його мета — надати видавцям корисну інформацію та інструменти, які допоможуть їм ефективно адаптуватися до викликів, що виникають через розвиток технологій штучного інтелекту.

«Видавнича індустрія завжди вміло адаптувалася до нових технологій, використовуючи їхній потенціал. Я з нетерпінням чекаю на дискусії з експертами, особливо щодо захисту авторських прав, та вітаю нову еру творчості», — зазначила Джекс Томас, гостьова директорка Bologna Book Plus.

Під час зустрічі також розглянуть такі теми:
стратегії інтеграції ШІ у видавничу діяльність;
практичні інструменти для видавців;
інноваційні методи пошуку контенту;
брендинг в умовах активного впровадження ШІ.

Серед запрошених спікерів — директорка з цифрових технологій видавництва HarperCollins Шанталь Рестіво-Алессі, співзасновник сервісу ШІ-реклами для видавництв Shimmr Надім Садек і співзасновниця видавництва дитячої літератури Barefoot Books Ненсі Траверсі.

Зібрали вам декілька цікавих фактів про Павла Тичину

1891 23 січня в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського псаломщика та вчителя у безкоштовній сільській школі грамоти народився український поет

Музичний талант
Павло Тичина мав прекрасний голос і абсолютний музичний слух. У дев’ять років він став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Його талант був настільки помітним, що регент хору доручав йому навчати нотної грамоти інших хлопців.

Художник, що не реалізував себе
Окрім поезії, Павло мав талант до малювання. У зрілому віці він шкодував, що не пішов шляхом художника, хоча його малюнки залишилися у вигляді ескізів.

Вірші лише олівцем
Тичина писав свої поезії виключно олівцем. Це було його унікальною особливістю, пов'язаною із точністю і можливістю виправляти написане.

Майстер перекладів
Поет самотужки вивчив близько 20 мов, серед яких вірменська, грузинська, арабська, турецька та єврейська. Він здійснив переклади з понад 40 мов світу, зокрема переклав на українську багато класичних творів світової літератури.

Багатотисячна бібліотека
У його квартирі в Києві, де зараз розташований музей, зберігалася бібліотека із 20 тисяч книг. Це відображає його пристрасть до знань і літератури.

Особливий побут
Довгий час Тичина жив у скрутних матеріальних умовах. Його господиня, у якої він винаймав кімнату, допомагала йому з папером для писання і харчуванням. Згодом він одружився з дочкою господині, Лідією Папарук.

Міністр освіти
У післявоєнні роки Тичина очолював Міністерство освіти УРСР. Він активно допомагав школам, часто витрачаючи на це власні кошти.

Павло Тичина і війна
Під час Другої світової війни поета разом із науковцями евакуювали до Уфи. Там він очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка.

Захоплення фотографією
Тичина захоплювався фотографією. Збереглися чорно-білі світлини, зроблені ним у різних куточках України.

Перший збірник із назвою музичного інструмента
Його дебютна збірка «Сонячні кларнети» стала сенсацією. Назва підкреслювала музичність і символічність його творчості, а стиль поета поєднував красу природи, філософію та людські емоції.

Міжнародне визнання
У складі делегацій УРСР Павло Тичина відвідував різні країни. Його твори перекладалися багатьма мовами, і він отримав визнання за кордоном.

Цукровий діабет
Поет страждав на цукровий діабет, але це не завадило йому активно працювати до кінця життя.

Пам’ять про поета
У Києві діє музей-квартира Павла Тичини, де збереглися його особисті речі, книги та рукописи. Його творчість залишається невід’ємною частиною української літератури.

Поговорімо про "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері, ніби ми з тобою за чашкою кави в затишній кав'ярні.

Уявляєш, Бредбері, такий собі фантаст-мрійник, пише книгу про майбутнє, де пожежники не гасять пожежі, а навпаки – спалюють книги. Уявляєш собі цей абсурд? Книги – під забороною, їх вважають джерелом неспокою, бо вони змушують людей думати, сумніватися, відчувати. А навіщо це, якщо можна просто дивитися телевізор і ні про що не паритися?

Це десь 50-ті роки, Америка після війни, телебачення тільки-но починає набирати популярність, і Бредбері такий собі: "Стоп, хлопці, а чи не занадто ми захоплюємося цими всіма технологіями? Чи не втрачаємо ми щось важливе?"

І от він пише про Гая Монтега – пожежника, який спочатку свято вірить у свою справу. Він з гордістю спалює книги, виконуючи наказ влади. Але одного разу він зустрічає дівчину на ім'я Клариса, яка змушує його подивитися на світ по-іншому. Вона любить природу, любить розмовляти, любить… читати книги. І Монтег починає сумніватися в тому, що він робить.

У цьому світі люди живуть в якомусь віртуальному світі, вони постійно дивляться телевізор, слухають радіо, вони відірвані від реальності, від природи, від самих себе. Вони бояться думати, бояться відчувати, вони просто пливуть за течією.

Бредбері показує нам, що відбувається, коли суспільство відмовляється від знань, від культури, від історії. Коли книги спалюють, разом з ними згорає і пам'ять, і можливість розвитку, і сама людяність.

І знаєш, що цікаво? "451 градус за Фаренгейтом" – це не тільки про цензуру і тоталітаризм.

Тому, якщо ти хочеш почитати щось таке, що змусить тебе задуматися про сучасний світ, про роль книг і знань у нашому житті, то "451 градус за Фаренгейтом" – це чудовий вибір. Ну і потім можна буде обговорити за чашкою кави, чи не правда?

Що можна додати для більшої інформативності:

Коротко про назву: 451 градус за Фаренгейтом – це температура, при якій загоряється і горить папір.
Про символізм: Вогонь у книзі – це символ не тільки руйнування, але й очищення, переродження.


Придбати книгу - зараз якраз акція на неї, книга не нова, але дуже актуальна в любий майже час.

5 великих романів, які варто прочитати цієї зими
Підбірка від vogue.ua

Довгі зимові вечори — чудова можливість зануритися у читання великих романів, на які раніше бракувало часу. У нашій добірці зібрані захопливі новинки від українських видавництв: від роману Майкла Каннінґема до свіжої книги Любка Дереша, яка розповідає про події перших двох років повномасштабної війни.



"Дім на краю світу", Майкл Каннінґем

Американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії за роман "Години" (1999) Майкл Каннінґем — автор, до якого неможливо ставитися байдуже. Чуттєві, проникливі, тонкі романи Каннінґема 1980-х — початку 2000-х років, що часто зображують таке привабливе, тривожне і повне емоційних гойдалок життя його богемних героїв, закохують, адже письменник вміє давати відчуття, що і після драматичних чи навіть трагічних подій завжди є надія.

"Дім на краю світу" (1990) — його найвідоміший текст, за винятком роману "Години". Він охоплює період 1960—1990-х років у Штатах і розповідає про непрості, проте такі яскраві й чуттєві стосунки богемної трійці — друзів дитинства Боббі та Джонатана та їхньої подруги Клер, з якою вони знайомляться в Нью-Йорку.



"Молитва за Овена Міні", Джон Ірвінг

Одна з найгучніших перекладених новинок початку року — роман "Молитва за Овена Міні" (1989) Джона Ірвінга, лауреата премії "Оскар" за сценарій для фільму "Правила виноробів" та одного з головних прозаїків нашого часу.

Ірвінг, якого називають ключовим послідовником традиції великого роману Чарльза Діккенса у ХХ столітті, в "Молитві за Овена Міні" розповідає захопливу, багатошарову та насичену психологізмом історію життя і дорослішання Овена від імені його друга Джона Вілрайта, що відбувається на фоні війни у В'єтнамі.



"Мідноголовий Демон", Барбара Кінґсолвер

Роман американської письменниці Барбари Кінґсолвер — варіація на тему "Девіда Копперфілда" Чарльза Дікенса, проте дія перенесена з вікторіанського Лондона на сучасний американський Південь. Головний герой Демон народжується в передгір’ї Аппалачів на півдні Вірджинії, у трейлері, де мешкає його мати-одиначка. Герой, народжений та сформований у злиднях, потрапляє у вир пригод, "де йому ще не раз стане в пригоді бійцівський характер, приправлений шармом вкупі з кмітливістю й прихованими талантами, що проявляться по обидва боки закону".

В 2023 році Барбара Кінґсолвер здобула за "Мідноголового Демона" Пулітцерівську премію та Жіночу премію за літературу.



"Епоха невинності", Едіт Вортон

Українською вже вдруге видають найвідоміший роман легендарної Едіт Вортон — американської письменниці, першої жінки, яка отримала Пулітцерівську премію в 1921 році, авторки понад 20 романів і однієї з найвідоміших журналісток, що висвітлювала Першу світову війну.

Власне, славу однієї з найяскравіших жінок свого часу Вортон принесла не тільки її активна громадянська позиція та небажання відповідати тим очікуванням, яке мало суспільство щодо жінок на рубежі століть, але й "Епоха невинності" — роман, що іронічно змальовує американську аристократію часів Золотої Доби, свідком якої була сама Вортон.


"Погляд медузи. Маленька книга пітьми"

Строго кажучи, новий роман Любко Дереша, що вийшов у кінці минулого року, не підходить під визначення "великий роман", адже його обсяг всього 200 сторінок. Проте він вочевидь є масштабним за своїм задумом: події "Погляду медузи" розгортаються в Києві та Львові восени та взимку 2022 року, а сам роман є спробою відрефлексувати почуття чоловіка в тилу під час повномасштабної війни і лише за цю сміливу письменницьку інтенцію заслуговує на уважне читання.

У шведському виданні книги американського письменника та історика Тімоті Снайдера «Про свободу» перекладач додав власні роздуми про нацизм, що викликало обурення. Як повідомляє шведська телерадіокомпанія SVT, текст зазнав змін, зокрема слово «команда» переклали як «тіло» з уточненням, що це має значення, схоже до того, як нацисти сприймали німецький народ. Ця інтерпретація стосувалася розділу про футбольний матч у Відні.

Літературний критик Пер Андерсон зазначив, що така адаптація не тільки не прояснила текст, а й зробила його більш заплутаним. «Чи дійсно Снайдер хотів пов’язати футбол із нацизмом? Це виглядає як особисте припущення перекладача», — додав він.

Книга була видана відомим шведським видавництвом Bonniers. Вони пояснили, що зміни були спробою допомогти читачам зрозуміти задум автора, однак це викликало критику в перекладацькому середовищі. «Такі втручання є зловживанням текстом. Перекладач або видавець не мають права змінювати оригінал», — заявила перекладачка Еме Дельбланк.

Після негативної реакції видавництво оголосило про перегляд перекладу. Анонімний перекладач, який обрав псевдонім Керстін Оскарсдоттер, заявив, що не хоче, аби ця ситуація заплямувала його репутацію. Він зазначив, що текст Снайдера здається йому «туманним», тому, разом із редактором, звернувся до філософа для розробки інтерпретації. Перекладач вважає свою роботу коректною.

Український переклад книги «Про свободу» вийшов у 2024 році у видавництві «Човен», перекладачкою виступила Галина Герасим. В анотації зазначено: «Це захоплива інтелектуальна подорож, яка досліджує свободу через призму філософії, політичних ідей та власного досвіду автора».

Британські романісти критикують уряд за «крадіжку» ШІ пише theguardian

Річард Осман і Кейт Мосс заявляють, що плани щодо використання даних із творів мистецтва можуть зруйнувати творчі галузі

Кейт Мосс і Річард Осман виступили з критикою плану лейбористів, який передбачає надання компаніям, що працюють у сфері штучного інтелекту (ШІ), широкого доступу до використання даних із творів мистецтва. Вони наголосили, що це може завдати шкоди творчим галузям і фактично є крадіжкою.

Відомі письменники висловили своє занепокоєння після заяви Кейра Стармера, який закликав перетворити Велику Британію на «одну з провідних світових супердержав у сфері штучного інтелекту». Його план із 50 пунктів включає зміни в законодавстві, які дозволяють технологічним компаніям використовувати захищені авторським правом тексти та дані для навчання своїх моделей.

Міністри обговорюють можливість дозволити великим технологічним компаніям використовувати значні обсяги текстів, музики та інших творчих робіт, якщо власники авторських прав не висловлять активного заперечення.

Цей підхід вважається способом стимулювати розвиток ШІ-компаній у Великій Британії, оскільки для навчання моделей штучного інтелекту потрібні великі обсяги даних. Проте представники творчих професій наполягають, що компанії мають платити за використання їхніх робіт.

Прем'єр-міністр висловив підтримку створенню системи, подібної до тієї, що діє в ЄС. Згідно з нею, правообласники повинні активно відмовлятися від використання їхніх робіт, інакше вони будуть доступними для використання. Це викликало тривогу серед творчих діячів, які вважають, що їм мають автоматично виплачуватися компенсації за використання їхнього матеріалу.

Коаліція «Творчі права у сфері ШІ», до якої входять представники музики, видавничої справи, журналістики, телебачення, кіно та фотографії, назвала позицію Стармера «глибоко тривожною». Вони закликали уряд зберегти чинну систему авторських прав.

Минулого місяця Пол Маккартні попередив, що штучний інтелект може «взяти верх», а Кейт Буш, Стівен Фрай і Г'ю Бонневіль підписали петицію проти нелегального використання творчих робіт для навчання ШІ.

Коментарі Мосс і Османа
Кейт Мосс, авторка бестселерів, зазначила:
«Використання штучного інтелекту має бути відповідальним і не шкодити творчим індустріям. Ми не можемо підтримувати розвиток однієї галузі за рахунок руйнування іншої».

Річард Осман додав:
«Це просте питання. Якщо ви хочете використовувати захищені авторським правом роботи, ви запитуєте дозвіл і платите за це. Будь-яке інше використання є крадіжкою».

Уряд розпочав консультації, які триватимуть шість тижнів, для розробки збалансованого підходу. Представник уряду заявив:
«Ми прагнемо створити систему, яка посилить контроль для правообласників, забезпечить доступ до якісних матеріалів для навчання ШІ і підвищить прозорість у використанні творчих робіт».

Мосс також підкреслила, що на написання її романів, таких як «Лабіринт», пішло 15 років, а тепер їх незаконно використовують для навчання мовних моделей. Вона порівняла це з крадіжкою в магазині, коли злодій забирає товар і каже, що не знав, що це заборонено.

Рекомендації щодо реформи авторського права з’явилися попри те, що консультації тривають, і вже викликають значний опір серед творчої спільноти.

Яке ваше бачення цієї ситуації? Можемо обговорити в коментарях