Панічні атаки. Як впоратись? Які є симптоми ?📌
Панічні атаки - група психічних розладів, які характеризуються вираженою безпричинною тривогою. Панічна атака – це короткий епізод сильного занепокоєння
Панічна атака виникає несподівано, не пов'язана з якоюсь зовнішньою загрозою, її відчувають близько 35% людей хоча б раз у житті.
▪️Перші ознаки панічної атаки нагадують серцевий напад. У людини може бути: прискорене серцебиття, задуха або задишка, нестача повітря, пітливість, біль у лівій половині грудної клітки, озноб, тремор, внутрішнє тремтіння, нудота, дискомфорт у животі, запаморочення, оніміння або мурашки в нижніх кінцівках, сплутаність думок, страх смерті або страх здійснити неконтрольований вчинок, безсоння, відчуття нереальності світу, відчуття відстороненості від себе
▪️Приступ триває від 5 до 20 хвилин.
Частота : раз на кілька місяців, років, тижнів, у когось – кілька разів на день. Крім того, ПА можуть бути ознаками захворювань – патології щитовидної залози, пухлин надниркових залоз, захворювань ендокринної, нервової та серцево-судинної систем
▪️Панічний розлад складається з: фізіологічних та психологічних складових. По суті ПА трапляється через збій у вегетативній нервовій системі; при руйнуванні чи відсутності психічних опор; за наявності дитячого травматичного досвіду, наприклад, коли дитина відчувала себе непоміченою та лишалась без підтримки від значущого дорослого при проживанні страху; при виробленому рефлексі, «у тілі дискомфорт – щось небезпечне зі мною відбувається, потрібно багато адреналіну, щоб вижити»
▪️Коли дорослі дитині під час жаху, не просто дають зрозуміти, що помічають її в цих переживаннях, а і залишаються з нею, приймають її такою як вона є, то дитину «відпускає», і у неї «не залишається в пам'яті», будучи витісненим, цей жах (він «проживається»). Дитина отримує досвід: що сильні почуття можна відносно легко «прожити», з ними можна впоратися, у майбутньому вона не буде мати підсвідомого страху зіткнення з тривогою
▪️Наша внутрішня опорність – це розраховувати на себе та вміти звернутися за допомогою до інших людей. Якщо наше оточення в дитинстві було в міру підтримуючим та дбайливим, то у дорослому віці ми вміємо розраховувати на себе. Відсутність турботи, опори в дитинстві призводить до: інфантильності і безпорадності або до неправильної самостійності-людина покладається тільки на себе, але при цьому не вміє піклуватися про себе. Тобто якою була зовнішня опора у дитини, такою стане внутрішня опора у дорослого. Внутрішня опора дозволяє нам почуватися стійкими та захищеними
Нижче описано 5 загальних груп опор. Придивіться до них та обміркуйте, які пункти відчуваються близькими для вас:
1. Близькі люди
Любов батьків, партнерів, дітей, та друзів. Тільки пам'ятайте: розраховувати на чиюсь допомогу – добре, але коли ви покладаєтеся на іншу людину в усьому, це може перерости у залежність та перевести у позицію дитини
2. Внутрішні цінності
3. Життєвий досвід та професіоналізм
Якщо людина переконана у своїй цінності, пам'ятає про свої вміння та таланти, впевнена, що ніде не пропаде, їй і на думку не спаде надовго піддаватися зневірі (умовно, гарна робота - точка опори)
4. Позитивні приклади
Тим, хто не впевнений у собі і чий життєвий досвід ще не є дуже великий, допоможе зовнішній позитивний приклад (улюблений герой із книги чи фільму, старші члени сім'ї, інша авторитетна особистість, чий життєвий шлях викликає повагу та надихає)
▪️Для того щоб допомогти собі потрібно:
1.Знати як запускається панічна атака
2. У повсякденному житті навчитися «проживати» емоції, розуміти які ваші опори, займатися спортом
3. Під час ПА застосувати дихальні вправи: дихання за квадратом, дихання у пакет, дати доступ до свіжого повітря; або перейти з емоцій у когніції: читати, рахувати, спілкуватися з кимось, виписати тривожні думки на аркуш
Психотерапевт може допомогти усунути шаблони мислення та поведінки, думки та дії, що викликають панічні атаки, допомагає вибудувати внутрішні опори, впоратися з тривожністю, завдяки чому пацієнт починає диви
Панічні атаки - група психічних розладів, які характеризуються вираженою безпричинною тривогою. Панічна атака – це короткий епізод сильного занепокоєння
Панічна атака виникає несподівано, не пов'язана з якоюсь зовнішньою загрозою, її відчувають близько 35% людей хоча б раз у житті.
▪️Перші ознаки панічної атаки нагадують серцевий напад. У людини може бути: прискорене серцебиття, задуха або задишка, нестача повітря, пітливість, біль у лівій половині грудної клітки, озноб, тремор, внутрішнє тремтіння, нудота, дискомфорт у животі, запаморочення, оніміння або мурашки в нижніх кінцівках, сплутаність думок, страх смерті або страх здійснити неконтрольований вчинок, безсоння, відчуття нереальності світу, відчуття відстороненості від себе
▪️Приступ триває від 5 до 20 хвилин.
Частота : раз на кілька місяців, років, тижнів, у когось – кілька разів на день. Крім того, ПА можуть бути ознаками захворювань – патології щитовидної залози, пухлин надниркових залоз, захворювань ендокринної, нервової та серцево-судинної систем
▪️Панічний розлад складається з: фізіологічних та психологічних складових. По суті ПА трапляється через збій у вегетативній нервовій системі; при руйнуванні чи відсутності психічних опор; за наявності дитячого травматичного досвіду, наприклад, коли дитина відчувала себе непоміченою та лишалась без підтримки від значущого дорослого при проживанні страху; при виробленому рефлексі, «у тілі дискомфорт – щось небезпечне зі мною відбувається, потрібно багато адреналіну, щоб вижити»
▪️Коли дорослі дитині під час жаху, не просто дають зрозуміти, що помічають її в цих переживаннях, а і залишаються з нею, приймають її такою як вона є, то дитину «відпускає», і у неї «не залишається в пам'яті», будучи витісненим, цей жах (він «проживається»). Дитина отримує досвід: що сильні почуття можна відносно легко «прожити», з ними можна впоратися, у майбутньому вона не буде мати підсвідомого страху зіткнення з тривогою
▪️Наша внутрішня опорність – це розраховувати на себе та вміти звернутися за допомогою до інших людей. Якщо наше оточення в дитинстві було в міру підтримуючим та дбайливим, то у дорослому віці ми вміємо розраховувати на себе. Відсутність турботи, опори в дитинстві призводить до: інфантильності і безпорадності або до неправильної самостійності-людина покладається тільки на себе, але при цьому не вміє піклуватися про себе. Тобто якою була зовнішня опора у дитини, такою стане внутрішня опора у дорослого. Внутрішня опора дозволяє нам почуватися стійкими та захищеними
Нижче описано 5 загальних груп опор. Придивіться до них та обміркуйте, які пункти відчуваються близькими для вас:
1. Близькі люди
Любов батьків, партнерів, дітей, та друзів. Тільки пам'ятайте: розраховувати на чиюсь допомогу – добре, але коли ви покладаєтеся на іншу людину в усьому, це може перерости у залежність та перевести у позицію дитини
2. Внутрішні цінності
3. Життєвий досвід та професіоналізм
Якщо людина переконана у своїй цінності, пам'ятає про свої вміння та таланти, впевнена, що ніде не пропаде, їй і на думку не спаде надовго піддаватися зневірі (умовно, гарна робота - точка опори)
4. Позитивні приклади
Тим, хто не впевнений у собі і чий життєвий досвід ще не є дуже великий, допоможе зовнішній позитивний приклад (улюблений герой із книги чи фільму, старші члени сім'ї, інша авторитетна особистість, чий життєвий шлях викликає повагу та надихає)
▪️Для того щоб допомогти собі потрібно:
1.Знати як запускається панічна атака
2. У повсякденному житті навчитися «проживати» емоції, розуміти які ваші опори, займатися спортом
3. Під час ПА застосувати дихальні вправи: дихання за квадратом, дихання у пакет, дати доступ до свіжого повітря; або перейти з емоцій у когніції: читати, рахувати, спілкуватися з кимось, виписати тривожні думки на аркуш
Психотерапевт може допомогти усунути шаблони мислення та поведінки, думки та дії, що викликають панічні атаки, допомагає вибудувати внутрішні опори, впоратися з тривожністю, завдяки чому пацієнт починає диви