Старик
НІП «Тиск» dan repost
«Пекло» для росіян. Як Україна робила супер-дрон, а вийшла крилата ракета
Ідея розробити ракету з'явилась після консультації із військовими. Оператори БПЛА просили зробити «щось» відносно дешеве, із невеликою БЧ та можливістю запустити на кілька сотень кілометрів у тил ворога.
Встановлення реактивного двигуна було ініціативою самих конструкторів. У серпні 2023 року компанія розробила собі ТЗ і намалювала перші ескізи. З цього моменту почався складний процес розробки та випробувань.
Програма розробки тривала один рік, фінансувалась коштом самого виробника й коштувала йому кількох мільйонів доларів.
Один із конструкторів розповів, що перше завдання, яке потрібно було вирішити, — це запуск ракети: перш ніж полетіти на ворога, вона має отримати перший імпульс. Українські безпілотники зазвичай запускають з катапульти або зі злітної смуги, але з крилатими ракетами так не вийде через їхні технічні особливості. Зазвичай крилаті ракети запускають з літаків, кораблів або спеціалізованих наземних пускових установок.
Спосіб запуску ракети «Пекло» наразі не розкривають з міркувань безпеки. Але в ході подальшої розробки компанія планує зробити можливість старту з різних платформ.
«Пекло» має щонайменше два способи наведення — інерціальну систему та GPS. Інформацію про інші встановлені або перспективні системи наведення розробник не розкриває, але зазначає, що зараз продовжується розробка різних варіантів ракети.
Підібравши двигун, електроніку та інші компоненти, ракета пішла на випробування. Оскільки зброя далекобійна, то часто доводилось стартувати на одному українському полігоні, а закінчувати на іншому.
Для економії коштів на виготовлення дослідних зразків компанія тимчасово встановила можливість посадки ракети на парашуті. Тим не менш, на випробуваннях втратили до семи штук, що коштувало розробнику немаленької суми.
Коли виріб був уже майже готовим, його продемонстрували військовим на полігоні. На одну з демонстрацій запросили і президента Зеленського. За інформацією ЕП, саме він і вигадав назву «Пекло», оскільки ракета викликала у нього відповідні асоціації.
Відомо, що розмір бойової частини ракети відносно невеликий. Якщо, за даними з відкритих джерел, «Паляниця» має БЧ близько 100 кг, то в «Пекла» розмір бойової частини можна порівняти зі звичайним далекобійним безпілотником-камікадзе.
Як стало відомо ЕП, з початку розробки було щонайменше п’ять бойових застосувань «Пекла», одне з яких, попередньо, закінчилось ураженням дороговартісної російської військової цілі.
Після завершення розробки та кодифікації ракета «Пекло» одразу ж пішла у серійне виробництво. Контракти з компанією укладають ті самі підрозділи, що оперують далекобійними дронами.
За останні три місяці розробник виготовив близько 100 ракет і нарощує спроможності виробництва. ЕП стало відомо, що ціна однієї серійної ракети буде меншою за вартість українського дрона-камікадзе «Лютий».
За словами розробника, ракета на 70% складається з українських компонентів, вироблених державними та приватними компаніями. Вузьких місць у серійному виробництві вистачає, тож їх намагаються нівелювати за рахунок взаємозамінності елементів. Наприклад, ракета зможе працювати на різних двигунах, в залежності від їхньої доступності на ринку.
Ідея розробити ракету з'явилась після консультації із військовими. Оператори БПЛА просили зробити «щось» відносно дешеве, із невеликою БЧ та можливістю запустити на кілька сотень кілометрів у тил ворога.
Встановлення реактивного двигуна було ініціативою самих конструкторів. У серпні 2023 року компанія розробила собі ТЗ і намалювала перші ескізи. З цього моменту почався складний процес розробки та випробувань.
Програма розробки тривала один рік, фінансувалась коштом самого виробника й коштувала йому кількох мільйонів доларів.
Один із конструкторів розповів, що перше завдання, яке потрібно було вирішити, — це запуск ракети: перш ніж полетіти на ворога, вона має отримати перший імпульс. Українські безпілотники зазвичай запускають з катапульти або зі злітної смуги, але з крилатими ракетами так не вийде через їхні технічні особливості. Зазвичай крилаті ракети запускають з літаків, кораблів або спеціалізованих наземних пускових установок.
Спосіб запуску ракети «Пекло» наразі не розкривають з міркувань безпеки. Але в ході подальшої розробки компанія планує зробити можливість старту з різних платформ.
«Пекло» має щонайменше два способи наведення — інерціальну систему та GPS. Інформацію про інші встановлені або перспективні системи наведення розробник не розкриває, але зазначає, що зараз продовжується розробка різних варіантів ракети.
Підібравши двигун, електроніку та інші компоненти, ракета пішла на випробування. Оскільки зброя далекобійна, то часто доводилось стартувати на одному українському полігоні, а закінчувати на іншому.
Для економії коштів на виготовлення дослідних зразків компанія тимчасово встановила можливість посадки ракети на парашуті. Тим не менш, на випробуваннях втратили до семи штук, що коштувало розробнику немаленької суми.
Коли виріб був уже майже готовим, його продемонстрували військовим на полігоні. На одну з демонстрацій запросили і президента Зеленського. За інформацією ЕП, саме він і вигадав назву «Пекло», оскільки ракета викликала у нього відповідні асоціації.
Відомо, що розмір бойової частини ракети відносно невеликий. Якщо, за даними з відкритих джерел, «Паляниця» має БЧ близько 100 кг, то в «Пекла» розмір бойової частини можна порівняти зі звичайним далекобійним безпілотником-камікадзе.
Як стало відомо ЕП, з початку розробки було щонайменше п’ять бойових застосувань «Пекла», одне з яких, попередньо, закінчилось ураженням дороговартісної російської військової цілі.
Після завершення розробки та кодифікації ракета «Пекло» одразу ж пішла у серійне виробництво. Контракти з компанією укладають ті самі підрозділи, що оперують далекобійними дронами.
За останні три місяці розробник виготовив близько 100 ракет і нарощує спроможності виробництва. ЕП стало відомо, що ціна однієї серійної ракети буде меншою за вартість українського дрона-камікадзе «Лютий».
За словами розробника, ракета на 70% складається з українських компонентів, вироблених державними та приватними компаніями. Вузьких місць у серійному виробництві вистачає, тож їх намагаються нівелювати за рахунок взаємозамінності елементів. Наприклад, ракета зможе працювати на різних двигунах, в залежності від їхньої доступності на ринку.