‍Фініки

В середині дев'яностих фініки мені на стіл попадали надзвичайно рідко та були дивовижними та екзотичними ласощами. Вони були настільки смачними, що я не викидав кісточки, а залишав їх, та ще облизував та обсмоктував, як собака, аж поки вони не починали блищати.

Тоді мені це здавалося ок.

Добре що зараз вже не ті часи, і я можу дозволити собі тих фініків досхочу.

Зазвичай я беру зараз не ті висушені вщент плоди, як продають по найнижчому прайсу, а свіжі, такого темно-фіолетового кольору. Вони м'які та смачні. Отож, купив собі я вчора пачку таких фініків, їм потроху, аж раптом дивлюся на другий ряд, а там замість нормальних плодів напхані ті самі висушені, коричневого кольору🤬 Смак та текстура у них відповідні та радикально відрізняються від того, що на першому ряді.

Тільки того тижня писав про чесні літри, а вони й до фініків вже добралися, негідники.

На світлині добре різницю, зауважте два великих красивих фініки зверху та ганебні зморщені висушені знизу.

P.S.: кісточки, щоб облизувати вже не зберігаю.

#кулсторі
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot