Частка doch 😦
Сьогодні розбираємо значення частки „doch“. У „doch“ є три основні значення: сполучник, частка і заперечення.
1️⃣ У ролі сполучника "doch" — означає "але" (однак), тобто виражає протиставлення.
Er ist klein, doch schon klug. — Він маленький, але вже розумний.
Er fragte nicht, doch der Vater sagte. — Він не питав, але батько сказав.
‼️ Протиставлення виражає і сполучник "aber" (але, однак). Різниця в тому, що "doch" має смисловий відтінок "все-таки, все ж, же", а "aber" такого відтінку не має.
Er ist klein, doch schon klug. – Він маленький, але (все-таки) вже розумний.
Er ist klein, aber schon klug. – Він маленький, але вже розумний (нічого окремо не підкреслюється).
‼️ "Doch" ніяк не впливає на порядок слів, якщо використовується як сполучник.
Er fragte nicht, doch der Vater sagte. – Він не питав, але батько сказав.
2️⃣ У ролі частки "doch" якраз і набуває значення "все-таки", "все ж", "же" або "адже".
Найчастіше в цих випадках "doch" стоїть у середині речення перед тим словом, значення якого відтіняє.
Das musst du doch wissen – Ти повинен все-таки знати це.
Ich habe es dir doch gesagt! – Я ж (адже) говорив тобі!
Du kommst doch heute Abend? – Ти ж (адже) прийдеш сьогодні ввечері?
3️⃣ Найскладнішого значення "doch" набуває у випадках заперечення. "Doch" у запереченнях – це "ні" у значенні "так". Простими словами, це позитивна відповідь на запитання, у якому є заперечення.
Hast du das Buch nicht mit? - Doch! — У тебе немає з собою книги? - Ні, є!
Du hast die Arbeit nicht gemacht? - Doch! — Ти не зробив роботу? - Ні, зробив!
— Hast du keine Zeit? – У тебе немає часу?
— Doch! – Ні, (тобто час є)!
Але:
— Hast du keine Zeit? – У тебе немає часу?
— Nein! – Ні, (часу немає)!
Сьогодні розбираємо значення частки „doch“. У „doch“ є три основні значення: сполучник, частка і заперечення.
1️⃣ У ролі сполучника "doch" — означає "але" (однак), тобто виражає протиставлення.
Er ist klein, doch schon klug. — Він маленький, але вже розумний.
Er fragte nicht, doch der Vater sagte. — Він не питав, але батько сказав.
‼️ Протиставлення виражає і сполучник "aber" (але, однак). Різниця в тому, що "doch" має смисловий відтінок "все-таки, все ж, же", а "aber" такого відтінку не має.
Er ist klein, doch schon klug. – Він маленький, але (все-таки) вже розумний.
Er ist klein, aber schon klug. – Він маленький, але вже розумний (нічого окремо не підкреслюється).
‼️ "Doch" ніяк не впливає на порядок слів, якщо використовується як сполучник.
Er fragte nicht, doch der Vater sagte. – Він не питав, але батько сказав.
2️⃣ У ролі частки "doch" якраз і набуває значення "все-таки", "все ж", "же" або "адже".
Найчастіше в цих випадках "doch" стоїть у середині речення перед тим словом, значення якого відтіняє.
Das musst du doch wissen – Ти повинен все-таки знати це.
Ich habe es dir doch gesagt! – Я ж (адже) говорив тобі!
Du kommst doch heute Abend? – Ти ж (адже) прийдеш сьогодні ввечері?
3️⃣ Найскладнішого значення "doch" набуває у випадках заперечення. "Doch" у запереченнях – це "ні" у значенні "так". Простими словами, це позитивна відповідь на запитання, у якому є заперечення.
Hast du das Buch nicht mit? - Doch! — У тебе немає з собою книги? - Ні, є!
Du hast die Arbeit nicht gemacht? - Doch! — Ти не зробив роботу? - Ні, зробив!
— Hast du keine Zeit? – У тебе немає часу?
— Doch! – Ні, (тобто час є)!
Але:
— Hast du keine Zeit? – У тебе немає часу?
— Nein! – Ні, (часу немає)!