У Верховній Раді заявили, що економічне бронювання дозволить забезпечити ЗСУ новими військовими, бо чоловіки вийдуть з «тіні»
Запровадження економічного бронювання може допомогти в подальшому наповнити ЗСУ новими військовослужбовцями у разі потреби. Адже чоловіки внаслідок такого бронювання повернуться на роботу, вийдуть з «тіні», а якщо держава потребуватиме заміни військовослужбовців і таке економічне бронювання потрібно буде скасувати, то їх можна буде залучити до війська. Про це зазначив заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
Депутат зауважив, що завдяки економічному бронюванню частина людей вийде «з тіні», повернеться на роботу, буде платити податки, створюватимуть додану вартість.
«Коли ж держава скаже, що не може далі бронювати, а треба на фронті замінити нинішніх військових, то ця людина піде й не ховатиметься. Тобто, це цивілізований вихід зі скрутної ситуації, у якій ми нині перебуваємо», — додав народний депутат.
Загалом, ідея запровадження в Україні економічного бронювання – це складне питання, яке зараз активно обговорюється в парламенті. Наразі напрацьовуються кілька окремих документів із різними підходами, а остаточної редакції проєкту закону ще немає.
«З одного боку, дехто каже, що економічне бронювання – це умови для того, щоб нібито багаті не воювали. З іншого боку, коли дивитися на реальні цифри, то бачимо, що це можливість і збільшити мобілізацію, і посилити мобілізацію економіки, щоб фінансувати потреби армії. Адже кошти на безпеку та оборону, на зарплати військовим – це наші податки, і чим більше ми зможемо їх генерувати всередині країни, тим більше зможемо витратити на потреби армії та захисників», — зазначив політик.
За його словами, самих моделей економічного бронювання є багато.
«У парламенті розглядаються окремі законопроєкти. Перший критерій, що визначає можливість економічного бронювання, – це середня заробітна плата у регіоні, друге – це спроможність платити фіксовану цифру, наприклад, казали про 20-30 тис. грн. Проте це питання в процесі обговорення. Остаточної редакції проєкту закону ще немає», — наголосив парламентарій.
Нагадаємо, бронювання за економічними критеріями і так вже встановлене постановою Кабміну № 76, при цьому ці критерії важко назвати прозорими. Зокрема, віднесення підприємства до «важливого для забезпечення потреб населення» може здійснюватися рішеннями різних органів влади, у тому числі, місцевої, а порядок такого «вузькопрофільного» віднесення саме даними органами публічно невідомий.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль не виключив, що окремий закон для запровадження економічного бронювання буде не потрібен, а Уряд просто внесе зміни до постанови № 76.
Запровадження економічного бронювання може допомогти в подальшому наповнити ЗСУ новими військовослужбовцями у разі потреби. Адже чоловіки внаслідок такого бронювання повернуться на роботу, вийдуть з «тіні», а якщо держава потребуватиме заміни військовослужбовців і таке економічне бронювання потрібно буде скасувати, то їх можна буде залучити до війська. Про це зазначив заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
Депутат зауважив, що завдяки економічному бронюванню частина людей вийде «з тіні», повернеться на роботу, буде платити податки, створюватимуть додану вартість.
«Коли ж держава скаже, що не може далі бронювати, а треба на фронті замінити нинішніх військових, то ця людина піде й не ховатиметься. Тобто, це цивілізований вихід зі скрутної ситуації, у якій ми нині перебуваємо», — додав народний депутат.
Загалом, ідея запровадження в Україні економічного бронювання – це складне питання, яке зараз активно обговорюється в парламенті. Наразі напрацьовуються кілька окремих документів із різними підходами, а остаточної редакції проєкту закону ще немає.
«З одного боку, дехто каже, що економічне бронювання – це умови для того, щоб нібито багаті не воювали. З іншого боку, коли дивитися на реальні цифри, то бачимо, що це можливість і збільшити мобілізацію, і посилити мобілізацію економіки, щоб фінансувати потреби армії. Адже кошти на безпеку та оборону, на зарплати військовим – це наші податки, і чим більше ми зможемо їх генерувати всередині країни, тим більше зможемо витратити на потреби армії та захисників», — зазначив політик.
За його словами, самих моделей економічного бронювання є багато.
«У парламенті розглядаються окремі законопроєкти. Перший критерій, що визначає можливість економічного бронювання, – це середня заробітна плата у регіоні, друге – це спроможність платити фіксовану цифру, наприклад, казали про 20-30 тис. грн. Проте це питання в процесі обговорення. Остаточної редакції проєкту закону ще немає», — наголосив парламентарій.
Нагадаємо, бронювання за економічними критеріями і так вже встановлене постановою Кабміну № 76, при цьому ці критерії важко назвати прозорими. Зокрема, віднесення підприємства до «важливого для забезпечення потреб населення» може здійснюватися рішеннями різних органів влади, у тому числі, місцевої, а порядок такого «вузькопрофільного» віднесення саме даними органами публічно невідомий.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль не виключив, що окремий закон для запровадження економічного бронювання буде не потрібен, а Уряд просто внесе зміни до постанови № 76.