Реформа залізниці: уроки Німеччини та виклики для України 🚆🔍
Коли говорять про реформу “Укрзалізниці”, часто звучить теза, що європейський досвід допоможе зробити її сучасною, ефективною та конкурентною. Але чи так все просто? Давайте подивимося на Німеччину, яка реформує свою залізницю вже десятиліттями – і досі стикається з труднощами.
Німецький кейс: приватизувати чи ні? 🇩🇪
Deutsche Bahn (DB) – державна компанія, аналог нашої “Укрзалізниці”. Німецький уряд неодноразово розглядав її розділення та часткову приватизацію. Але, наприклад, канцлер
Олаф Шольц виступив проти цього, аргументуючи, що в Британії приватизація призвела до хаосу. Водночас, аналітики Financial Times з’ясували, що DB працює навіть гірше за британську систему:
✅ Лише 72% німецьких поїздів прибувають із запізненням менше 10 хв, тоді як у Британії цей показник 78%.
✅ Чверть німецьких поїздів спізнюється більше ніж на 15 хв – у Британії це в 10 разів рідше!
✅ У Базелі німецькі поїзди запізнюються в середньому на 12 хвилин, тоді як з інших країн – лише на 1-2 хв.
Основна причина – 92 млрд євро дефіциту інвестицій, застарілі мости та системи сигналізації ще з часів кайзера Вільгельма. Тобто навіть у Німеччині без масштабного фінансування реформи не працюють.
🔹 Що роблять? Єврокомісія дозволила виділити
1,9 млрд євро державної допомоги для реструктуризації DB Cargo. Це передбачає скорочення 2 300 робочих місць та реорганізацію підрозділів компанії. Мета – зменшити збитковість та зробити залізничні перевезення конкурентними.
📌 Висновок: Реформа залізниці – це не лише про конкуренцію та ринок, а й про великі державні інвестиції.
А що в Україні? 🇺🇦
В нас реформа “Укрзалізниці” обговорюється давно, але весь час впирається у політику та фінанси.
📍 Затримка реформи: Законопроєкт про залізничний транспорт досі
застряг у підкомітеті парламенту. Причина – немає єдиного бачення, як ділити УЗ на пасажирську, вантажну та інфраструктурну компанії. А проте до кінця 2025 року за зобов’язаннями в рамках угод Ukraine Facility та зі Світовим банком закон про залізничний транспорт має бути ухвалений у
двох читаннях.
📍 Головна проблема – дотаційні пасажирські перевезення:
🔹 Пасажири оплачують лише 30-35% вартості поїздки, решту дотує “Укрзалізниця” за рахунок вантажних перевезень. Якщо УЗ розділити, доведеться шукати з бюджету 15-20 млрд грн щороку.
🔹 А бюджет і так перевантажений боргами – після війни Україна вже має понад 185 млрд доларів кредитних зобов’язань.
🔹 Крім того, піднімають питання
непрофільних активів УЗ.
📍 Питання конкуренції:
Як тільки ринок відкриється для приватних компаній, “Укрзалізниці” доведеться конкурувати. Але чи зможе вона втриматися без серйозних реформ?
Плани реформи розробляють як с
ама Укрзалізниця, так і інші учасники ринку (наприклад,
асоціація «Залізничні перевізники України»).
📍 Що робить УЗ:
✅ Запускає “
Локомотивну компанію” для управління депо та ремонту локомотивів.
✅ Об’єднує 51 підрозділ у
“УЗ Вагон-Сервіс”, що має оптимізувати витрати.
✅ Створює електронну чергу для ремонту вагонів, щоб зменшити корупцію.
✅ Поступово відмовляється від непрофільних активів (баз відпочинку, готелів).
💡 Але без чіткої реформи тарифів та залучення інвестицій ці зміни залишаться лише косметичними.
📌 Реформа УЗ потрібна, але вона не може бути механічним копіюванням європейських моделей. Україні варто врахувати досвід Німеччини, яка досі намагається збалансувати між державною підтримкою та ринковою конкуренцією. Головне питання – чи готова держава брати на себе фінансування пасажирських перевезень? Чи доведеться піднімати вартість квитків до собівартості? І коли на ринок зайде приватна тяга?
Що думаєте? Чи варто Україні відкривати ринок для приватних перевізників? Чи треба залишати все під контролем держави? 🚆💬
#залізниця #УЗ
