Конкретика

@Konkretyka Нравится 0

Конкретика - це портал про українську економіку, "економічні дива", податки та лібертаріанські принципи.
Зв'язок: @konkretyka_chat_bot
Для навігації каналом: #розділи_каналу
Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика


Написать автору
Гео канала
Украина
Язык канала
Украинский
Категория
Экономика
Добавлен в индекс
05.11.2018 21:33
реклама
SearcheeBot
Ваш гид в мире Telegram-каналов
TGAlertsBot
Мониторинг упоминаний ключевых слов в каналах и чатах.
TGStat Bot
Бот для получения статистики каналов не выходя из Telegram
5 165
подписчиков
~2.6k
охват 1 публикации
~2.7k
дневной охват
~2
постов / день
49.8%
ERR %
24.11
индекс цитирования
Репосты и упоминания канала
92 упоминаний канала
11 упоминаний публикаций
14 репостов
Украинский
Ненудні фінанси
Украинский
Украинский
Украинский
Украинский
Украинский
Украинский
Украинский
Украинский
Голос Закону
Мінфін
Дика_Качка
По секрету
Дика_Качка
Типичный Харьков
Украина 24/7
БЕЗВІЗ
Finance.ua
Розвивайся!
ESV Travel
Плекаймо мову
Just Бізнес
ТСН
КУНІВЕРМАG
Ветер дует
Спорт і Здоров'я
Cherkassy Live
Дешеві авіаквитки
Підслухано Київ
МОЖЛИВОСТІ
TripMyDream
Электромобиль
FunTripTo
Летающий Лосось
Реклама
Finance.ua
Планета фактiв 🌍
Цікаво знати
Каналы, которые цитирует @Konkretyka
Последние публикации
Удалённые
С упоминаниями
Репосты
Конкретика 25 Jun, 12:35
Цивілізація vs держава

В інформаційному просторі нам вганяють в голову, що між цими поняттями немає різниці, хоча по факту вони абсолютно не тотожні:

Цивілізаціяце в першу чергу народ, територія та його культура.
Державаце надбудова, яка повинна ефективно використовувати ресурси (податки) цивілізації, щоб вона могла розвиватися і вчасно реагувати на виклики.

Уособлює цивілізацію в першу чергу - національність, уособлює державу в першу чергу – чиновник. В ідеальному механізмі держава менеджить ресурси цивілізації та стратегічно підходить до планування майбутнього.
В реальності ж ми отримуємо масу парадоксів в яких чиновник існує окремо від зобов’язань перед цивілізацією і займається власним збагаченням. Проблематику бюрократії та ресурсів (податків) досліджував ще нобелівський лауреат Мілтон Фрідман у своїй праці (Милтон Фридман. Свобода выбирать. С.138):

Законодатели голосуют за расходование чужих денег. Избиратели, которые выбирают законодателей, в определенном смысле голосуют за то, чтобы их деньги расходовались на них самих... Взаимосвязь между налогами, которые уплачивает какой-либо индивид, и расходами, за которые он голосует, крайне слаба. Бюрократы, управляющие программами, также тратят чужие деньги. Неудивительно, что расходы на программы быстро возрастают. Бюрократы тратят чужие деньги на других людей. Отсюда расточительность и неэффективность расходования средств.


Фактично ми бачимо, що держава в особі чиновника просто експлуатує отримані блага у своїх інтересах, а саме під конкретні політичні сили, які використовують ресурси цивілізації у своїх інтересах (ця проблема існує не тільки в Україні, але і в ЄС та США, де дійшли до фінансування бюджету емісією ЦБ).

Примітивна корупція в Сполученому Королівстві: https://t.me/Konkretyka/113

Мюррей Ротбанд (Государство и деньги) у своєму дослідженні пішов ще глибше, зазначивши, що держава узурпувала грошову систему навмисне, щоб мати можливість легально займатись підробкою грошей або паразитувати.
Тобто, як ми знаємо в сьогоднішній банківській системі існує принцип «часткового резервування», який дозволяє банкам створювати гроші з повітря, умовно маючи 10 грн. банк може видати 100 грн. кредиту, тим самим збільшивши кількість грошей в економіці, а збільшення грошей призводить до зростання цін (це закон) - інфляції.

Очевидно, что подделка денег — это просто другое название инфляции. Механизм их действия одинаков: в обоих случаях создаются новые псевдоденьги по сравнению с обычным золотом или серебром. Таким образом, становится понятно, почему государство в силу самой своей природы склонно к инфляции. Инфляция — это мощный и неявный способ, с помощью которого государство присваивает средства населения, безболезненная и оттого еще более опасная форма налогообложения.


Таким чином в Римській імперії чиновники знищили економіку цивілізації, яку повинні були менеджити. Зокрема, якщо в часи Октавіана Августа (І століття) доля срібла в денарії була 99%, то в кінці існування імперії воно впало до 10% (IV століття).
Навіщо такі махінації? В Римі держава розбавляла монету, щоб фінансувати свої популістичні витрати (хліба та видовищ), бо лояльність люмпену необхідна для утримання влади. В сьогоденні держава в умовах виборів гіперболізувало підробку грошей, бо під популістичні гасла держава фінансує свої витрати емісією, замість того, щоб переглянути свою роль в економіці (неефективні інвестиції/соц програми і тп.).
Одним словом чиновник займається власним збагаченням та просуванням інтересів спонсорів/груп впливу і тп., але не менеджментом своєї цивілізації. Він більше переймається сьогоднішньою підтримкою люмпену ніж майбутнім цивілізації, яка судячи з демографічного фактора може якщо не завершити своє існування, то пережити дуже болючі трансформації, яких можна було уникнути, якби чиновник був ефективним (утопія).
#лібертаріанство
Конкретика
ОФТОП: Корупційні скандали в Британії Для деяких з наших громадян, факт того, що корупція є в багатьох розвинених країнах ЄС може здатися неочікуваним. Варто зазначити, що через більшу економіку та великі бюджетні видатки, корупційні схеми в ЄС мають іншу природу, ніж просто занести в кабінет чинуші сумку грошей за жалюгідний підпис. В Британії як правило практикують «просунуту корупцію», зокрема вибираються напрямки видатків, де не так просто прорахувати ринкову вартість товару/послуги. Зокрема на початку 2018 року газета The Sun опублікувала цікаву інфу стосовно того, що одна компанія продавала (крем) за 1 579 фунтів при його реальній вартості в 1.73 фунта. https://www.thesun.co.uk/news/5481724/firm-owned-by-boots-parent-company-billed-nhs-1-5k-for-2-pot-of-cream/ Наступна історія теж не менш цікава, ціна на закупівельний товар підвищилась на 6000%: https://www.thesun.co.uk/news/4969051/supplier-thyroid-treatment-hikes-price-6000-per-cent/ Однак, головна ідея цього посту не виправдання корупції, а навпаки…
Читать полностью
Конкретика 24 Jun, 13:25
Які банки надійні в Україні?

Варто розуміти, що вибір банку у нас та в цивілізованій юрисдикції відрізняється. Головна відмінність в тому, що американські банківські регулятори чи європейські у своїх рішеннях не керуються специфічними інтересами.

Правда варто зазначити, що США та ЄС по іншому грають проти інтересів свого населення, більше про це в статті: https://medium.com/@konkretyka/чому-сша-та-єс-все-більше-схожі-на-соціалістичні-країни-проблема-зовнішніх-боргів-9570f70af45d

В нашому випадку все набагато примітивніше, зокрема для прикладу відзначу інтерв’ю Оністрата в якому той звинуватив НБУ в упереджених діях проти його банку:

«Первое, это была заказуха….(далі історія конфлікту)…..Потом был сигнал «команда фас», меня начали проверять, проверяли долго упорно, это был наверное февраль-март 2015 года».
Джерело:
https://youtu.be/0dHuOY0ZkBE?t=1666

На фоні історії з банком Оністрата та цілим рядом інших фінансових установ під час "банкопаду" ми маємо два фактори, які впливають на стійкість банку до потрясінь:

📌 хто є власником банку.
📌 який розмір активів банку.

Всім відомо, що наша економіка повністю належить олігархату, відповідно й банки також є їх власністю. Тому, якщо скажімо ви тримаєте гроші в банку Ахметова, а той в конфлікті з владою, то досить реально, що він потрапить під тиск НБУ.
Однак, якщо банк олігарха має такий же масштаб, як і Приватбанк до націоналізації, то відповідно олігарха усунуть від банку, але вкладники не постраждають, бо банк занадто великий, щоб впасти.
На диво, але американський термін «too big to fail» (занадто великий, щоб впасти) спрацював з Приватбанком, який держава була змушена націоналізувати (хоча історія дуже мутна).
Оцінюючи ці фактори, ми можемо характеристики, якими повинен володіти потенційний банк для розміщення заощаджень:

🧩 державний банк - хоча це страшенно неефективні фінансові установи, які витрачають халявні ресурси на свої інтереси, проте через їх розмір та власність вони є стратегічними для держави й можуть впасти лише через дефолт України.
🧩 системний банк.

Чи варто довіряти банкам з іноземним капіталом? Як правило на нашому ринку представлені не топ світові банки, а специфічні зокрема той самий BNP Paribas не один раз отримував штрафи з боку США на млрд., а Citi bank взагалі найтрешовіший, якщо згадати кризу 2008 року, коли через помилки менеджменту в нього було інвестовано урядом США аж 45 млрд. доларів. (та збитки на десятки мільярдів доларів).
Загалом в більшості наші банки це суміш капіталів або капітали конкретних олігархів, наприклад той самий Монобанк (не є банком, а просто бренд від Універсал банку) є фактичною власністю олігарха Тігіпко, а той самий ПУМБ належить олігарху Ахметову. Тобто в більшості інноваційні чи класичні фін установи, так чи інакше під олігархатом, а через те, що вони не системні, то і ризики мають відповідні.

#інвестиції
Читать полностью
Конкретика 23 Jun, 19:51
Яка Ваша ідеологія? ПОВТОРНЕ!
Опрос
  • Лібертаріанство (анархо-капітализм)
  • Лібертаріанство (мінархізм)
  • Лібералізм (Євросоціалізм)
  • Націонал-соціалізм
  • Консерватизм (набір ідеологій)
  • Соціалізм (класичний)
  • Анархізм
  • Монархізм
  • Не визначився
757 голосов
Конкретика 23 Jun, 13:00
Чому Україна це стародавній Єгипет Ехнатона?

Рекомендую обов'язково прочитати (для тих хто ще не ознайомився з однією з найпопулярніших статей на каналі), бо у статті на основі комплексного дослідження Чарльза Адамса, ви дізнаєтесь:

- чому податкові реформи Ехнатона, це українська приватизація 90-х (більше про нашу приватизацію за цим хештегом на каналі: #податок_на_приватизацію ).

- чому Україна повторює долю стародавнього Єгипту.

- чиновниче свавілля стародавнього Єгипту, це сьогодення України
(про проблеми бюрократії пост: https://t.me/Konkretyka/285 ).

СТАТТЯ ДОСТУПНА ТУТ: https://telegra.ph/Podatkovij-haos-YEgiptu-abo-sprobujte-znajti-vіdmіnnostі-vіd-Ukraini-01-24

Коротка версія тут: https://t.me/Konkretyka/220

#історія_фіскальної_політики
Attached file
Читать полностью
Конкретика 21 Jun, 13:55
Податки в СРСР та Україні. Де було краще?

Десь на початку липня буде опублікована праця по податках, в якій спробуємо знайти оптимальну фіскальну систему для України. В цьому пості розглянемо цікавий історичний досвід фіскальної політики в СРСР та Україні у 80-90-х роках.
Цікаво, що чиновники, які керували державою в кінці 80-х та на початку 90-х були майже одні й ті ж самі, але підходи використовували різні.
Тому дивує, що у 1987 році приймається прогресивний закон про Кооперативи, де в Постанові Кабміну СРСР від 5 лютого 1987 р. № 162 «О создании кооперативов по производству товаров народного потребления», були впровадженні досить ліберальні податкові ставки, зокрема:

Статья 2. пункт г) уплачивают в местный бюджет подоходный налог в течение первого года после создания в размере 2 - 3 процентов, в течение второго года - 3 - 5 процентов, а в последующие годы - 10 процентов дохода кооператива за вычетом расходов на сырье, материалы, амортизацию, оплату услуг сторонних организаций, транспортных расходов и расходов за пользование кредитом банка, взносов на государственное социальное страхование.

Так, як це була командно-адміністративна економіка, то ставки кредиту встановлювалися також законом (в ринковій економіці неможливо зафіксувати ставку без державного компенсатора для банку):

Статья 8. За пользование кредитами кооперативы по производству товаров народного потребления уплачивают банку:
по долгосрочным кредитам - 0,75 процента, по просроченным ссудам - 3 процента;
по краткосрочным кредитам - 1 процент, по просроченным ссудам - 3 процента.


Тобто, як ми бачимо, коли соціалістична система зіштовхнулася з кризою, вона почала використовувати умовно лібертаріанський підхід до бізнесу, бо розуміли, що тільки стимулюючі методи могли допомогти. Зокрема, законом було заборонено чиновникам втручатися в діяльність кооперативів, таким чином формально бізнес був звільнений від регулювання (але були деякі аспекти регуляція повязані з моделью економіки).
Правда, варто зазначити, що через поступовий розвал системи та непродуманих реформ, ця ініціатива не змогла кардинально вплинути на умови соціалістичної економіки (також багато кооперативів зловживали становищем, а деякі вже працювали під КДБ та МВД/дірібан).

Досвід трансформації соціалістичної економіки в ринкову можна почитати в моїх статтях: https://medium.com/@konkretyka/як-китай-відійшов-від-планової-економіки-або-порівняємо-з-україною-90-х-fed332c4e402

Проте, приклади успішного розвитку були, зокрема в цьому відео є цікава інфа від одного з перших меблевих кооперативів СРСР: https://youtu.be/PSFiOPnDULg?t=241

Однак, Україна у 1992 році пішла іншим шляхом, зокрема були впровадженні досить кабальні податки (фактично вони стали реакцією на форсування ринкових реформ та бажання роздірібанити майно):
- 28% ПДВ.
- доходи 18%.
- прогресивна шкала до 40%.
Фактично з перших років незалежності бізнес, який навіть не мав повноцінного досвіду в роботі на реальному ринку, просто обклали податками та регуляцією. Нагадаю, що під час становлення США у 19 столітті, максимальна ставка податку сягала 10% на протязі 100-120 років. Тобто в американській системі розуміли, що для того, щоб обкладати щось податками, треба щоб це ЩОСЬ ЗЯВИЛОСЬ.
Український уряд став заручником свого базового нерозуміння, як працює ринкова економіка, та чому не можна дірібанити державні підприємства/створювати олігархію і тп. В результаті вони пішли шляхом збільшення податків та емісії грошей, результат 10 років системного падіння ВВП та інфляція у 10 000% в 1993 році.
#Україна
Читать полностью
Конкретика 20 Jun, 11:25
Україна впевнено ВИМИРАЄ!

Про країни економічного дива і їх фактори зростання читати тут: https://t.me/Konkretyka/380

Звіт ООН обновив свої данні по демографічному прогнозу населення в Україні до 2100 року.
Джерело даних: https://population.un.org/wpp/Download/Standard/Population/

Я зазначав, що прогноз буде погіршено, зокрема з 28 млн. на 2100 до 24 млн. і це теж не є коректні данні. Бо за основу взяті цифри у 43 млн. на сьогодні, хоча ми чітко знаємо, що на окупованих територіях Донбасу залишилось ще від 3-3.5 млн. жителів і це без урахування ще й міграційних процесів.
За оцінками міністерств на постійній основі закордоном працює 3.2 млн., а сезонно 7-9 млн: https://interfax.com.ua/news/general/555157.html
Хоча знову ж таки, ми не знаємо точних даних скільки заробітчан вже виїхало і скільки не збирається повертатися. На фоні цього коректними базовими даними виступає цифра у 30-35 млн. постійних жителів, а це означає, що реальний прогноз може складати 18-20 млн. на 2100 рік.
Також варто зазначити, що коефіцієнт народжуваності продовжує знаходитись на дуже низькому рівні, а саме 1.3 або 1.5 дітей на одну жінку, цей індикатор говорить про продовження десятиліть низької народжуваності.

Чим демографія важлива? Звісно тим фактом, що економіка виробляє товари та послуги, які споживаються населенням, на фоні цього ланцюг виглядає так:

Споживачі – продаж товарів/послуг – ріст ВВП - прибутки бізнесу – зарплати працівників – і тп.

Тобто чим більше споживачів на ринку тим більші прибутки отримує бізнес, а відповідно розширює виробництво, що напряму впливає на зростання ВВП. Бюджетна система, отримує більші доходи при зростанні споживання.
Важливо пам’ятати, що у разі наявності великого споживчого ринку усі сфери вітчизняного бізнесу більш динамічно зростають, через простий доступ до споживача та через відсутність митних і інших бар’єрів.

В демографічному аспекті завжди варто пам’ятати, що товари споживають люди, а не роботи, тому чим менше стає нашого населення тим складніше буде продавати українські товари. Дуже наївно вважати, що зменшення населення, можна замінити експортом, бо для конкурування на іноземних ринках необхідно мати міцний вітчизняний ринок збуту.

#Україна_у_2100
Attached file
Читать полностью
Конкретика 18 Jun, 09:00
Як приватизувати підприємство коли твій тесть президент? Пінчук.

Найскандальніша історія 2005 року давно забута ЗМІ і сьогоднішніми політиками, а саме скасування приватизації Криворіжсталі та подальший її продаж за 4.6 млрд. доларів Mittal Steel Germany GmbH.
Головний зашквар в тому, що вперше за всю історію України ми маємо доведений факт, що підприємства продавалися по заниженій ціні своїм зятям та іншим братушкам.
Фонд державного майна фактично у 2004 році не ховаючись здійснив схему при якій підприємство було продано Ахметову та Пінчуку у 6 разів менше ніж його вартість на відкритому аукціоні у 2005 році.
Правда варто зазначити, що для Ахметова така історія не вперше, на каналі я вже писав про те, як SCM приватизувала масу підприємств за смішні гроші:

https://t.me/Konkretyka/392
https://t.me/Konkretyka/401

Таку схему використовували й інші олігархи, зокрема той самий Порошенко невідомо, яким чином приватизував київську кондитерську фабрику карла маркса:

https://t.me/Konkretyka/408

Пінчук, який фактично був центральною фігурою в приватизації Криворіжсталі також «скупав» народне майно за копійки. Зокрема його основний актив Нижньодніпровський трубопрокатний завод вже у 2001 році приносив 250 млн. доларів обороту (відкриті данні в PR статтях про Пінчука).
Однак, його приватизація була проведена по дуже цікавій схемі, зокрема у 1990 році, а по суті з 1991 року підприємство стає «орендним», тобто умовно трудовий колектив (який «різко прошарився» в ринкових процесах) почав орендувати своє підприємство і виплачувати «фіксовану суму» державі (або іншим чином розраховуватися за свою автономію). По суті через відсутність контролю підприємство працювало на тих, хто рулив трудовим колективом, а держава просто закривала на це очі.
Звісно випадково у 1994 році коли Кучма стає президентом компанія Пінчука приватизує Нижньодніпровський трубопрокатний завод. Схема приватизації на той час типова, а саме через сертифікати. По цій схемі видавалися цінні папери топ-підприємств на руки людям, а вони через те, що прожили/навчались в соціалістичній системі не знали їх реальну цінність і тому продавали за безцінь майбутнім олігархам.
Фактично більшість підприємств були приватизовані саме шляхом викупу з рук у трудових колективів. Варто зазначити, що творці цієї схеми, а саме уряд України чудово розумів, хто потім викупить ці сертифікати, тому держава так просто прощалася з десятками мільярдів доларів народного майна.

А тепер задумайтесь на секунду, чому про це не говорять нові партії (зі старими все ясно давно), зокрема Голос, Слуга Народу і інші? Подумали? Сподіваюсь, що ви зрозуміли той факт, що ці партії ніколи не будуть вступати у конфлікт зі своїми "прихильниками". Бо, якби вони були незалежні, то першим ділом, вони б казали про такі ініціативи:

🧩 відкрити реєстр усього державного майна, яке було приватизоване у 90-ті (на сайті фонду державного майна є інфо тільки з 2000 року).
🧩 ввели би податок на приватизовані підприємства (або зменшили для всіх крім приватизованих) та зобов’язали їх бути публічними, тобто викладати усю звітність на своїх сайтах.

Однак, звісно цього не буде, бо за що ці партії отримають PR на телеканалах олігархів? В наступних постах поговоримо про інших «геніальних українських інвесторів», які приватизували державне майно за пару коп.

#податок_на_приватизацію
Конкретика
Ахметов може перейменувати Україну в SCM та чому Уорен Баффетт просто профан в інвестиціях (сарказм) Виручка ДТЕК та Метінвест (2018 рік): 18 млрд. доларів Джерело: https://project.liga.net/projects/akhmetov_2019/ Зазначу, що це тільки ті данні, які публікуються у ЗМІ/агентствах/фондах (на основі неясної звітності). Через те, що холдинг не публічний (в принципі весь укр бізнес не публічний) то реальний об'єм нам не відомий і всі ці розрахунки це пальцем в небо. Існує схема (звісно нам невідомо хто їй користується): Називається мінімізація ПДВ, суть її в тому, що перед продажем конечному покупцю, підприємство А продає свій товар своїй іноземній фірмі Б, по значно меншій ціні ніж реальна вартість, потім фірма Б продає цей метал вже конечному покупцю за реальну вартість. В результаті бюджет не доотримує доходи по ПДВ і по "корпоративному податку" (з одного боку податки занадто високі і їх варто знижувати, але з іншого боку так роблять як правило великі підприємства, які дісталися їх власникам на халяву). Основні…
Читать полностью
Конкретика 17 Jun, 20:15
СТРІМ ПОЧАВСЯ ТУТ ПОГОВОРИМО ПРО ОСТАННІ ПОСТИ КОНКРЕТИКИ ТА ПРИВАТИЗАЦІЮ:: https://www.youtube.com/watch?v=qTH6rAsEP58
Конкретика 17 Jun, 13:00
Голова АП, або мислення чинуші?

Як ми знаємо, новий Президент, планує перенести свою адміністрацію з банкової в іншу локацію і це правильний крок, бо у ХХІ столітті займати такі величезні комплекси – абсурд. Нагадаю, що для паперової роботи люди вже давно вигадали комп’ютери, а для інших речей вже доступний Excel та базові алгоритми.
Для довідки: ці будівлі (АП та Кабмін) будувалися у середині ХХ століття і були розраховані на комунікації того часу, при цьому з того моменту той самий телефон еволюціонував у смартфон, який вже не привязаний дротом до столу, а вже може поміститися у Вашій кешені.
Однак, чому будівлі чинуш не зменшуються разом з тим наскільки швидко прогресують технології? Напевно тому, що вони повірили у свою вічність та асбсолютно не здатні бути ефективними… В такі моменти слова Рейгана, якого озвучував чинний Президент, як ніколи доречні:

"Правительственные агенства - самые яркие проявления вечной жизни, которые когда-либо увидим на этой земле".


На цьому фоні дуже контрастує заява голови АП стосовно долі цієї гнилої будівлі:

"Можна, звичайно, продати стару будівлю АП. А гроші повернути в бюджет. Але ми розглядаємо й варіант створити в будинку на Банковій музей української державності. Адже такого музею в Україні немає"

Один з варіантів - Музей???? Приміщення в топ місці з оздобленням, чудовим станом комунікацій перетворити в музей? На який потім будуть витрачатись гроші з бюджету, а саме на охорону/реставрації/комуналку і тп. Тобто замість створення доходів бюджету давайте створимо додаткові витрати?
Допускаю, що цей пан, задумався про музей, виключно через те, що в АП повітря увібрало в себе усю партійну номенклатуру КПРС та чинуш нового розливу. Тому озвучив такий варіант, хоча допускаю, що він не є основним або сподіваюсь на це...

Мене одночасно шокують такі заяви, а з іншого боку ні, бо, чого ще можна очікувати від людей, які говорять, що в них «лібертаріанські ідеї», а при цьому в програмі Президента та його партії окрім скасування функцій держави (не ясно яких ще) нічого від лібератаріанства більше немає.
А загалом зазначу, так музеї це круто (особливо коли вони приватні), але не в умовах тотального дефіциту та деградації фінансів держави і тим паче явно не в нерухомості, яку можна вигідно продати, якщо звісно не проводити такі конкурси приватизації, як минулі «орендатори» цієї примітивної будівлі вклад яких в розвиток цивілізації НУЛЬ.

#лібертаріанство
Читать полностью
Конкретика 16 Jun, 18:38
Приватизація РОШЕН! Особливості.

Думаю, що ні для кого не секрет, що Рошен, а саме фабрика «Карла Маркса» володіє ексклюзивними правами на цілу масу солодких брендів, які є візитною карткою Києва та України:

🧩 Київський торт (рішенням суду назва визнана правом власності Рошену).
🧩 Цукерки вечірній київ.
🧩 Шоколадка Оленка.
та. ін.

Однак, коли стали відомі ці назви, хто їх створив? Як і київський торт, так і вечірній Київ це рецептура та виробництво ще часів СРСР, або якщо виражатися юридичним терміном того часу, соціалістична власність, яка належала пролетаріату. З 1991 року все це майно, як правонаступнику соціалістичної системи перейшло народу України, а по суті їм розпоряджалися чинушки з квитками КПРС.

Цікавий факт, але радянський уряд у 20-х та 30-х роках вклав у фабрику 6.8 млн. руб. 1 з них половину в часи НЕП, коли рубль мав навіть золоте забезпечення. При цьому сама фабрика у 1986 році виробляла 55. тис. кондитерських виробів на рік та отримувала 121 млн. руб. виручки 2.

Однак, у 1996 році по незрозумілій схемі фабрика "Карла Маркса", згодом переіменована в Рошен була приватизована, при цьому скільки за неї було заплачено невідомо. Однак, давайте уявімо, скільки ж була повинна вартувати така фабрика. Наприклад, Київський торт, як бренд так само відомий в Україні, як і Біг Мак в США, при цьому при вимові цих слів ми одразу знаємо хто є його виробником і де ці товари придбати. Фактично купуючи фабрику Ви отримуєте ще й цілий величезний бренд, який є вирішальним у формуванні виручки.
Але, у 1996 році звісно ніхто на це не зважав і фабрика була приватизована. Однак сьогодні ця схема приватизації невідома, можна лише припустити, що вона була приватизована по моделі, коли трудовому колективу роздавали «акції», які потім за бесцінь викупали у людей (описав цей процес інвест банкір України Ігор Мазепа):

"Мои коллеги собирали бегали акции, то что мы называем в полях, когда большие пакеты, отдавались за бесплатно коллективу и этот коллектив не имея никакой абсолютно культуры владения ценными бумагами, наверное потому что они им достались на шару, так же само продавал за копейки, мы покупали за копейки и так же само продавали задорого иностранным инвесторам".
Джерело інтерв'ю Мазепи (13:16): https://youtu.be/ngpZkDIFF7o?t=13m16s

Тобто Рошен просто викупив у людей по бросовим цінам їх папери (точно не відомо, бо ніде немає інфо) або як каже популіст з соціалістичної партії Ківа Рошен викупив фабрику за 1 гривню на аукціоні, до речі він подав позов на незаконну приватизацію:

https://interfax.com.ua/news/political/583475.html

Загалом, варто зазначити, що звісно Порошенко, як і Ахметов/Пінчук/Тігіпко й інші інвестували в ті активи, які вони приватизували, але це не означає, що їх інвестиції компенсували власнику (українському народу) його втрати від приватизації. По своїй суті, вони отримали класні активи на халяву, умовно це теж саме, що Вам сьогодні запропонують бренд Бургер кінгу за 1 грн.

Джерело:
1. Б.А. Кучменко. Е.Н. Кучменко Формування індустріального суспільства в Україні. С. 113
2. Б.А. Кучменко. Е.Н. Кучменко Формування індустріального суспільства в Україні. С. 361

#податок_на_приватизацію
Читать полностью
Конкретика 14 Jun, 19:21
Конкретика 14 Jun, 18:55
СТРІМ 19:30 ПОГОВОРИМО ПРО СЕНС ІСНУВАННЯ ДЕМОКРАТІЇ

Обговоримо відео професора Юровського, який піднімає питання логіки існування виборчої системи.

Стрім на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCRmaqg5WpjYe5bfptLvnIIw?view_as=subscriber
Конкретика 14 Jun, 16:20
Партія Шарія, Слуга Народу, Голос, 5.10 – чим вони схожі?

Читачі постійно пишуть в чат з пропозиціями, щоб я надсилав свої роботи (по Бюрократії та Економічним дивам) на пошту партій, яким вони симпатизують і от я вирішив їх надіслати, щоб перевірити постулат про відкритість та діалог, роботи доступні тут:

https://t.me/Konkretyka/285
https://t.me/Konkretyka/380

Пошти на які я надсилав (листи були надіслані 1-2 тижні тому):

info@goloszmin.org. (відповідь від бота таки прийшла 22 червня)
office@510.ua
sharijnet2016@gmail.com
info@ze2019.com

Кожна з цих партій декларувала, що вона хоче «почути кожного», хоча звісно я в цю «гласність» не вірив, але для того, щоб вкотре продемонструвати факт, що всі українські партії це просто проєкт без ідей, я провів цей експеримент.
Результатом стало то, що у ЗЕ відповів бот, а в інших партій навіть ботів немає на пошті)))

Підкреслю, що я не вважаю себе експертом до якого повинні прислухатися, бо у ХХІ столітті прислухатися треба до статистики та фактів, а я лише той, хто у вільний від роботи час досліджує проблеми економіки.

Проте, мене навіть трошки здивувало таке тотальне ігнорування, особливо з боку 5.10, які мені були симпатичні через лібертаріанські принципи (хоча я вважаю, що анархо-капіталізм, який сповідує Балашов не відповідає реальності України та ХХІ століттю, про це більш детально за хештегом #прога510 ).
Партія Шарія потрапила тільки через те, що деякі читачі були дуже впевненні, що блогер є якоюсь іншою силою, хоча мені до сих пір не ясно, як з просмотрів на YouTube він утримує купу журналістів та проводив акції проти Порошенко (15к за питання).

Підкреслю, що у всіх цих партій проблеми з відкритістю (у 5.10 майже немає бюджету, тому питань менше), а саме ніхто з них не демонструє звідки гроші на рекламу і на все інше (усілякі фотки з типу спонсорами ще одна ілюзія).
Який висновок? А дуже простий, перед нами декорації, а не реальні ідейні політичні сили, ціль яких хапанути Ваші голоси просидіти 5 років у ВРУ і закінчити ще одне втрачене десятиліття для нашої цивілізації. Можете звісно вкотре їм повірити, але потім не розчаровуйтесь бо в підсвідомості Ви самі розуміли кого підтримуєте.

Цивілізація може врятувати лише сама себе, тому не варто сподіватися на партії, необхідно розбудовувати суспільство яке читає книги і вмикає голову: https://t.me/Konkretyka/328

П.С: Скріни дати листів можу скинути в чат, якщо раптом хтось сумнівається.

Програми цих політичних партій будуть розглянуті детально найближчим часом.
Attached file
Читать полностью
Конкретика 13 Jun, 20:29
Конкретика 13 Jun, 20:03
СТРІМ О 20:30 на YOUTUBE

Поспілкуємось та подивимось разом дискусію між лібертаріанцем та комуністом, мене особливо вона зацікавила через її я б сказав культурний та спокійний формат, який майже не зустрінеш там де говорять про такі ідеї.

Мій канал: https://www.youtube.com/channel/UCRmaqg5WpjYe5bfptLvnIIw?view_as=subscriber

Гарного вечора!
Конкретика 13 Jun, 09:00
Чому українське село зникне? Зе команда лікує не хворобу, а симптоми.

Почнемо з основ, як ми знаємо в економіці усюди працює принцип ланцюга в якому попит народжує пропозицію, а конкуренція створює різноманіття товарів. За таким принципом побудований сільськогосподарський сектор капіталістичних країн (і то в ЄС вже є ознаки штучної підтримки свого села).
Українське село будувалося в більшості в соціалістичних реаліях, в яких державний план регулював та розподіляв «замовлення» на ту чи іншу продукцію. В командно-адміністративних системах в більшості не рахували доцільність дотацій та витрати ресурсів, що у свою чергу створювало штучний попит на товари з села.
Однак, варто зазначити, що саме цей штучний попит створив інфраструктуру/промисловість/аграрний сектор України та дав змогу досягти позначки майже в 53 млн. жителів. Однак, він же створив діру в результаті якої при переході на ринкові відносини попит на товари з села був просто відсутній.
Якщо брати до уваги села, які переважно виробляють харчові продукти, а такі майже всі, то в них виникають труднощі з реалізацією своєї продукції, через такі причини:

🧩 відсутність виходу на ринки збуту у міста та низька платоспроможність покупців.
🧩 висока собівартість на фоні харчових гігантів (продавці хімічних курок продають товар суттєво дешевше ніж натуральне домогосподарство).
🧩 занедбана інфраструктура.

Тобто, якщо в часи СРСР селяни в колгоспах виробляли товар і держава автоматично його купувала та реалізовувала, то після розпаду системи, у селян втратився зв'язок з ринком і тому села одразу занепали.

На тему штучних/фіксованих цін була моя авторська цікава стаття: https://medium.com/@konkretyka/чому-не-можна-фіксувати-ціни-досвід-сша-або-зло-соціалізму-9a3a85eceee2

Методи стимулювання фермерства, які працювали в часи Російської імперії, коли Земельний банк видавав кредити на покупку землі до 35 років, по ставці 7.5%, (можна було знайти й по 3,5%), не працюють, бо соціалізм на селі знищив його фермерську суть. Тому ніякої трансформації колгоспів у фермерські господарства не сталося.
Щоб на товари з села був попит необхідна ринкова інфраструктура, коли фермерські господарства створюють продукт його викуповує умовний дистриб’ютор і реалізує у містах. Однак, для цього необхідно, щоб у містах був платоспроможний покупець, а не той, який економить на продуктах (а це 41% домогосподарств України на основі звіту Research & Branding Group), тоді українське село зможе стати на свої ноги.

Тому, коли я бачу ось такі відеоролики: https://www.youtube.com/watch?v=szCGEa9fVpQ&feature=youtu.be

В яких Зе команда типу переймається селом (аналогічні занепокоєння кажуть і інші партії), то це дуже дивує, бо треба пропонувати конкретні кроки по появі українського споживчого ринку, а не брати інтерв’ю у людей, які кажуть, що село треба дотувати. Необхідно знижувати фіскальний тиск, щоб вивести частину економіки з тіні та прибрати бар’єри для підвищення ЗП, тоді після появи попиту є шанс, що українське село не буде в червоній книзі України.
#Україна
Читать полностью
Конкретика 12 Jun, 10:50
Як приватизувати топ-підприємство за пару копійок?

Продовжуємо пости про приватизацію, а саме про те, як імперія Ахметова демонструвала дивовижний рівень "інвестиційної хватки", зокрема в купівлі державного майна за копійки. В минулому пості ми побачили, що топ металургійне підприємство Азовсталь придбали за 120 млн. доларів у 2002 років (декілька аукціонів з 90-х), при цьому вже у 2003 підприємство показувало оборот в 500 млн. доларів, про це більше подробиць тут:

https://t.me/Konkretyka/392

В цьому пості ми розглянемо вугільну промисловість або ресурсну базу СКМ, а саме «Комсомолець Донбасу» та «Павлоградвугілля», які були повністю приватизовані на початку нульових.
Комсомолець Донбасу проходив приватизацію в три етапи у 1999, 2000 та 2004 [1]. Саме по собі це досить молоде підприємство, яке було засновано у 1980 році, при цьому зазначу, що в ті часи Україна добувала 197 млн. тон. у 2013 цей показник впав до 83 млн.
Скільки отримала держава від приватизації:
2000 рік за 61% акцій – 40 млн.
2004 рік за 30% акцій – 25 млн.[2]
При цьому у 2003 році було добуто 2.2 млн. тон., потім через декілька років у наслідок приватизації добич виросла до 4.5 млн. при розвіданих запасах у 130 млн. (після приватизації завжди зростає ефективність, бо власник ефективніше управляє майном, але чи дійсно шахтa такого класу може коштувати 10+ млн. доларів питання риторичне).
Для порівняння адекватності ціни, використаємо приклад ще одного підприємства, а саме Павлоградвугілля, де запасів 650 млн. тон. але його ціна була вже 1.4 млрд. грн. у 2003 році. Виникає справедливе питання, чому Павлоградвугілля оцінили у три з половиною рази дорожче. Звісно, існує своя специфіка і кожне підприємство унікальне, бо десь існують проблеми технічного характеру десь важчі умови, але хочу підкреслити, що Фонд державного майна НЕ ПРОВОДИВ АУДИТ ПІДПРИЄМСТВА ПЕРЕД ПРОДАЖЕМ, тобто ми не знаємо ЧОМУ САМЕ ТАКА ЦІНА.

Одним словом приватизація державного майна проходила в умовах, коли ніхто не знав, який реальний стан підприємства і яка реальна його вартість. Можна з упевненістю говорити, що ціни були м’яко кажучи взяті невідомо звідки, бо підкреслю, що найбільша кількість підприємств була продана в 90-ті й за них Україна отримала нікчемні 1.2 млрд. доларів [3]. Умовно в кращому випадку за державне майно ми отримали 0.5% (оцінка дуже поверхнева взята на основі ВВП СРСР за звітом The CIA World Factbook 1990). Українські лідери не даремно ігнорували світову практику, бо у разі незалежного аудиту не можна було б продавати майно за безцінь.
Не дивно, що практика продовжується і сьогодні зокрема державний Фонд гарантування вкладів впарив 4.5 млрд. активів Дельта банку за 182 млн. грн.:
https://minfin.com.ua/2019/06/10/38043478/
А ви кажете в Україні немає правонаступництва та інвестиційного духу))) Аплодую «геніям» яких вже майже 30 років народ обирає до влади й продовжить обирати, поки або не почне читати книжки або не зникне зі сторінок історії!

Чи цікаві Вам такі пости?

#податок_на_приватизацію
Джерела:

1. Л.Л. Стариченко і інші. Розвиток Інституціонального середовища промислового виробництва з урахуванням галузевої специфіки. С. 54
2. http://obkom.net.ua/news/2005-02-07/1251.shtml
3. Економічна історія України. Г.А.Касьянов. Економіка перехідної доби (1991–2010). Т2. Київ. 2011.
Конкретика
Ахметов може перейменувати Україну в SCM та чому Уорен Баффетт просто профан в інвестиціях (сарказм) Виручка ДТЕК та Метінвест (2018 рік): 18 млрд. доларів Джерело: https://project.liga.net/projects/akhmetov_2019/ Зазначу, що це тільки ті данні, які публікуються у ЗМІ/агентствах/фондах (на основі неясної звітності). Через те, що холдинг не публічний (в принципі весь укр бізнес не публічний) то реальний об'єм нам не відомий і всі ці розрахунки це пальцем в небо. Існує схема (звісно нам невідомо хто їй користується): Називається мінімізація ПДВ, суть її в тому, що перед продажем конечному покупцю, підприємство А продає свій товар своїй іноземній фірмі Б, по значно меншій ціні ніж реальна вартість, потім фірма Б продає цей метал вже конечному покупцю за реальну вартість. В результаті бюджет не доотримує доходи по ПДВ і по "корпоративному податку" (з одного боку податки занадто високі і їх варто знижувати, але з іншого боку так роблять як правило великі підприємства, які дісталися їх власникам на халяву). Основні…
👍 135
👎
Читать полностью
Конкретика 10 Jun, 19:25
Якщо хтось обіцяє зміни вже завтра – він бреше

Сьогодні переважно соціалістичні ідеології прямують до Верховної Ради України і це не може не викликати занепокоєння. І якщо з цим "неолібералізмом" (або європейським соціалізмом) все ясно, то в таборі лібертаріанців, які скоріш за все не будуть брати участь у виборах (радикальна 5.10 під питанням) є деякі свої ілюзії і одна з найголовніших це:

👉 зниження податків та дерегуляція автоматично призведе до шаленого стрибка України в ряди розвинутих країн світу.

Чому це ілюзія? Так, зниження податків призведе до потужного зростання усіх індустрій економіки (ВВП може рости до +10% на рік, якщо дивитися на ІТ, аграріїв), що автоматично призведе до зростання доходів громадян. Однак, у кожного такого тренду є періоди росту через низьку базу і періоди стагнації. Ми можемо дуже швидко вичерпати свій запас зросту, особливо якщо головними факторами зростання ВВП стане вихід бізнесу з тіні та очищення фіскальних та регуляційних барєрів для його розвитку, це тренди, які не є вічними і можуть бути вичерпані за 7-10 років.

Чарльз Адамс, який написав фундаментальну працю по податках підкреслював (Історія податків С. 541):

Сегодня в странах третьего мира — в Африке и Латинской Америке, на Ближнем и Среднем Востоке — деньги и низкие налоги не помогут и не способны обеспечить мотивацию и предприимчивый дух, необходимые для появления богатых.

Для того, щоб економіка зробила якісний стрибок необхідно, щоб вона почала заростати наукомісткими підприємствами! Це одна з причин, чому на каналі, я постійно звертаю увагу на електроніку і ринки збуту для готової продукції.

Зниження податків та дерегуляція це лише перший крок, далі необхідні титанічні зусилля, щоб створити українського капіталіста, який буде створювати в Україні технологічні товари й продавати їх на розвинених ринках.
Це одна з причин, чому диктатори Пак Чон Хі, Лі Куан Ю та Чан Кайши так сильно звертали увагу на наукомісткість своєї економіки, при цьому спираючись на нечувану підтримку США (якої у нас немає), про це можна прочитати тут:
https://t.me/Konkretyka/380
Зазначу, що Корея, Сінгапур та Японія, які хоч і досягли значного зросту, але вони не можуть зупинити відтік своїх стартапів/науковців до США, що говорить про суттєві проблеми в їх економіці.

Тому, лібертаріанцям важливо пам’ятати, що фіскальні та дерегуляційні стимули це лише перший крок на шляху, який може тривати не одне покоління і для того, щоб цей шлях пройти необхідно мати суттєву частину суспільства, яке розуміє куди й навіщо воно прямує.
Примітивний соціалізм, який став сьогодні основною світовою ідеологію має свій кінець, бо в більшості його прихильники ігнорують реальність, нам у свою чергу варто не допускати таких помилок і чітко розуміти куди ми прямуємо.

#лібертаріанство
Attached file
Читать полностью
Конкретика 10 Jun, 13:35
Крах Титанів. Львівський Електрон – зникне?

Львівський телевізійний завод «Електрон» у 1991 році випустив 1.2 млн. телевізорів, але майже через 20 років у 2009 об’єми випуску впали до 60 тис. штук. Що сталося і чому Титан став на коліна?
Щоб повністю відповісти на це питання варто написати цілу книгу, бо факторів розвалу занадто багато, але в цьому пості спробуємо обмежитись ключовими:

1. Зовнішня торгівля СРСР була повністю зав’язана на країнах соціалістичного блоку, відповідно і наші торговельні зв’язки були у Східній Європі та республіках СРСР. Тому телевізори «Електрону» йшли на продаж саме в цих напрямках і як тільки відбувся розвал системи, то в місцях де був вільний рух товарів з’явилися митні кордони й попит на товари заводу різко впав.
Цікавий факт: Коли Горбачов у 1989/1991 ліквідовував Варшавський блок та Раду економічної взаємодопомоги, то він фактично умисно знищував товарооборот соціалістичних країн (без перехідного періоду), що в результаті й призвело до депресії. При цьому нові керманичі незалежних країн ігнорували факт необхідності поступового колективного переходу від планової економіки до ринкової, щоб таким чином зберегти свої флагманські підприємства від краху.
2. Після падіння соціалістичного блоку конкурентами Електрону стали гігантські іноземні корпорації, які на відміну від нього мали ефективний менеджмент, який вмів швидко впроваджувати інновації та продавати себе на ринку. Комуністичні чиновники не мали ніяких шансів проти маркетологів Samsung, Sony чи LG, що в результаті закрило для Електрону будь-які шанси виходу на споживчий ринок Заходу.
Варто відзначити той факт, що Samsung мав єдиний центральний апарат управління усіх ланцюгів виробництва своєї техніки, Електрон у свою чергу мав постачальників комплектуючих з різних країн колишнього СРСР. Зокрема був такий завод львівський завод «Кінескоп», який постачав однойменні запчастини, але вони були застарілі й Електрон фактично не мав ресурсів, щоб вплинути на це. Таким чином на початку 90-х Електрон не тільки втратив свій споживчий ринок, але й отримав неконтрольованих постачальників комплектуючих.
3. Технічна відсталість відчувалася в радянській електроніці через її командно-адміністративну модель, я вже не раз писав, що в плановій системі впровадження інновацій в споживчому секторі було найважче, по причині шаленого супротиву з боку чинуш та відсутності конкуренції. В результаті електроніка СРСР розвивалася там де адміністративний супротив був менший, а конкуренція з США шаленою, тому такі індустрії, як військові/ядерні/космічні розвивалися і мали передові наукові розробки з реальними досягненнями.
Чи можна було врятувати Електрон? Так, але для цього потрібен був український власник, однак у 1991 році його просто не існувало, бо у соціалістичній системі не було бізнесу і тим паче капіталу. Комуністичні чинуші навмисно почали приватизацію в момент, коли на ринку не було українського капіталіста, але були червоні директори та комуністи, які перефарбувалися в демократів.
Якби наша економіка пішла шляхом поступового переходу від планової до ринкової, в результаті якого на момент початку приватизації був би український капіталіст, то він отримавши Електрон і за умов пільгового кредитування стратегічних індустрій міг розпочати нову сторінку в історії Титана.
Однак, все пішло зовсім не так, як хотілося і на сьогодні Електрон випускає телевізори, де стоїть LED дисплей та процесор від Samsung і має лише один фірмовий магазин у Львові (з маленькими продажами). При цьому колишній радянський Титан (увесь Концерн Електрон за данними річного звіту 2018) заплатив в бюджет 80 млн. грн. (з урахуванням ПДВ 210 млн. грн.) податку і на фоні цього в мене виникає тільки одне питання: ЯКОГО (нецензурне слово) СТРАТЕГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО НЕ ЗВІЛЬНЕНЕ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ?
Відповідь проста, примітивні чинушки не здатні мислити стратегічно, тому Електрон зникне так само, як і інші Титани промисловості, бо сьогоднішній чиновницькій Україні й 99% виборців немає ніякого діла до свого майбутнього!
#економіка_західного_регіону #крах_титанів
Читать полностью
Конкретика 8 Jun, 15:42
Мультикультурність – крок до самогубства держави

Один з найвідоміших в історії романтиків мріяв, що зможе створити одну державу для двох найсильніших та найрозвинутіших народів. Він щиро вірив, що дві культури можуть підняти таку державу на нечувані вершини, збагативши одна одну знаннями та давши новий поштовх світовій цивілізації.
Цим романтиком був Олександр Великий – полководець, який вважається неперевершеним бо єдиний хто зміг перемогти чотири типи армій (грецьку, перську, согдіанську, індійську) та завоювати весь на той час цивілізований світ, а саме Грецію, Єгипет, Персію, Бактрію та частину Індії.
Під час свого правління він всіма силами намагався примирити та інтегрувати македонців та їх нових жителів в одну спільну державу, тому Олександр часто вдягав перське вбрання, одружився на согдіанській принцесі Роксані та всіма силами розповсюджував елліністичну культуру для жителів його держави.
Однак, людська природа така, що вона не сприймає культурну різноманітність, якби сильно не стверджували зворотне толерантні демократи:

🧩 македонці ненавиділи Роксану, вважаючи її варваркою, а вона ненавиділа їх у відповідь, бо сама вважала їх варварами.
🧩 греки ненавиділи персів за спалені Афіни та сотні років утисків, а також не могли миритися з їх культурними особливостями.
🧩 перси не приймали еллінізм бо мали свою тисячолітню культуру і релігію, тому усі закони які впроваджували щось грецьке викликали ненавість.
🧩 бактрійці та согдіанці не жадали миритися з греко-перськими законами і не бачили свою інтеграцію в їх цивілізацію.

Апогеєм намагань об’єднати ці народи стало правління македонської династії Селевкідів, чия імперія займала території від Македонії до Індії. Їх намагання створити умови для співіснування доходили до того, що вони поєднували міфологію і навіть власне походження. Так зокрема македонець та засновник династії Селевк І взяв собі дружину з Согдіани і його син і наступник став на половину греком та на половину согдіанцем.
Однак, як би не намагалися македонці поріднитися з персами й іншими великими народами імперії, це не давало результату. Бо культурні відмінності, інше ставлення до простих на перший погляд речей призводили до глибинних конфліктів. Результатом цього стало те, що македонська династія у другій половині свого правління просто подавила персів, що остаточно поставило крапку у віру, що на річці Тигр може бути перський Вавилон і грецька Селевкія. В результаті Селевкідська держава більше витратила сил на внутрішне утримання балансу ніж на війни з ворогами.

Експеримент Олександра Великого намагалися підтримувати Птолемеї з Єгипту, македонські династії в Бактрії та Лісімах з Фракії, але всі їх спроби провалилися. Єдине, що варто зазначити, що Птолемейський Єгипет (та македонська Бактрія) по своїй суті прийняли місцеву культуру і традиційна релігія та норми (брати та сестри Птоломеїв одружувалися, як це робили древні фараони) продовжила домінувати. Можна тільки зазначити, що там при домінуванні єгипетської/бактрійської культури існувало домінування елліністичної, але виключно в науці.
Ці приклади нам показують той факт, що мультикультуралізм навіть в моменті коли абсолютний монарх жадає його впровадити все одно приречений на провал. Бо щоб не робили правителі й держава, дві культури не можуть існувати під одним дахом (якщо це не спорідненні, як наприклад культура європейських народів) через масу культурних розбіжностей і традицій, які вступають в конфлікт між собою. Також на цьому вдало спекулюють різні центри сили, які створюють конфлікти у своїх інтересах.
Тому, будь яке намагання поєднати дві культури призведе лише до того, що одна з них поглине або ліквідує іншу, як це сталося з державами древності.
Читать полностью