13philia

#Цей_день_в_історії@chyznaetevy

83 роки з Дня народження Стівена Гокінґа!

Цього дня, 8 січня 1942 року — в англійському місті Оксфорд народився всесвітньо відомий англійський фізик, засновник кількох напрямів і популяризатор науки Стівен Гокінґ.

Стівен Гокінґ відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір.

Гокінґ мав захворювання мотонейронів, бічний аміотрофічний склероз, перші прояви якого виявилися в 21 рік. Спочатку вони були слабкими: легка незграбність та кілька несподіваних падінь. Проте з часом, як можна було передбачити, знаючи природу захворювання, невиліковний стан лише погіршувався. Діагноз став величезним потрясінням, проте допоміг Стівенові визначити своє майбутнє.

В 1965 році Стівен Гокінґ одружився з Джейн Вайлд, пізніше у них народилися донька та двоє синів. До 1974 року сім'я професора сама давала раду зі захворюванням. На той час він ще міг самостійно їсти, вставати й лягати в ліжко, хоча довгі прогулянки були вченому вже не під силу. Через кілька років стало очевидним, що професор Гокінґ більшу частину своїх днів проводитиме у колісному візку та потребуватиме професійного доглядача. У 1985 році вчений захворів на пневмонію, яка дала серйозне ускладнення. Після необхідної операції професор втратив голос. До самого кінця життя йому була потрібна цілодобова допомога відданої команди людей.

Упродовж 30 років Гокінґ працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, тобто на тій же посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон.

У житті вченого, як і в будь-якої іншої людини, були свої злети та падіння. В 1990 році, після 26 років подружнього життя, вони з Джейн розлучилися. Через п'ять років Стівен Гокінґ одружився вдруге — з однією зі своїх доглядальниць. Проте після 11 років життя їхня родина також розпалася на тлі звинувачень у тому, що професор під час цих стосунків був жертвою нападів. Сам вчений заперечував такі заяви. Поліція, провівши розслідування, сказала, що не виявила доказів цим твердженням.

Впродовж усього життя фізик не припиняв працювати і до самого кінця був відданий науці. Гокінґ помер у віці 76 років у своєму будинку в Кембриджі у ніч на 14 березня 2018 року внаслідок ускладнень, викликаних бічним аміотрофічним склерозом. Дата смерті Стівена Гокінґа (враховуючи те, що він був всесвітньо відомим науковцем) є символічною, оскільки він помер у Міжнародний День Числа Пі. Цікавим є також те, що Гокінґ народився у день смерті Ґалілео Ґалілея, а помер — в день народження Альберта Айнштайна — обидва вчені, як і Гокінґ, зробили дуже багато у вивченні гравітації.

Прах Гокінґа був похований у Вестмінстерському абатстві в Лондоні 15 червня 2018 року поряд з могилами Ісаака Ньютона і Чарлза Дарвіна.

Деякий час професор Гокінґ міг спілкуватися лише єдиним способом: він підіймав брову, коли хтось вказував на потрібну літеру на картці з алфавітом. Та потім комп'ютерний експерт з Каліфорнії Волт Волтош, дізнавшись про становище професора, надіслав йому власноруч розроблену програму, яку він назвав Equalizer. Вона дозволяла за допомогою перемикача у долоні обирати на екрані потрібні слова з системи меню. Обране слово вимовляв синтезатор мовлення, який став «брендовим» голосом професора Гокінґа. Фізик розповідав:

«Голос людини дуже важливий. Якщо ви розмовляєте невиразно, люди можуть ставитися до вас так, наче ви розумово неповносправний. Цей синтезатор поки що найкращий з тих, які я чув, бо він змінює інтонацію і не говорить як далек. Єдина проблема — він надає мені американського акценту».

✨ Письменник Дуглас Адамс про технології:

I've come up with a set of rules that describe our reactions to technologies:

1. Anything that is in the world when you’re born is normal and ordinary and is just a natural part of the way the world works.

2. Anything that's invented between when you’re fifteen and thirty-five is new and exciting and revolutionary and you can probably get a career in it.

3. Anything invented after you're thirty-five is against the natural order of things.

Камера на дні марсоходу Curiosity, призначенням якої було записати посадку ровера, досі працює!

Її використовують для дослідження поверхні під апаратом: фото дають змогу розгледіти каміння, характер поверхні, якою рухається ровер, та сліди від його коліс.

Попри пил, що вкрив об'єктив ровера за понад 10 років роботи, зображення все одно дають багато корисної інформації після досить простої обробки.

@alphacentaurichannel

Космопорт «Америка» – перший у світі космічний вокзал, призначений для суборбітальних польотів космічних туристів та запуску космічних кораблів з дослідницькими цілями. Побудований на замовлення мільярдера Річарда Бренсона за 209 млн. доларів за футуристичним проектом Нормана Фостера.

Триповерховий будинок космопорту займає площу близько 10 тис. м2 і має максимальну висоту 18,3 м-коду. У пустельній місцевості будівля не виглядає громіздкою, вона органічно вписана в навколишнє середовище завдяки використанню природних форм та вдалому рішенню кольору.

Пасажири суборбітальних кораблів спостерігатимуть за процесом підготовки до польоту – стеля зали управління виконана з прозорого скла. Диспетчерська відокремлена від пасажирів звуконепроникним бар'єром.

Вхід до будівлі космопорту є заглибленим коридором, в якому буде розміщена музейна експозиція, що розповідає про історію освоєння космосу, а також історію штату Нью-Мексико, де розташований космопорт.

#сучасна_архітектура

we got agi at home