досі, - ті "укрАінскіє журналісти", яким досить для закриття теми "культурки" згадати Жадана й Міська Барбару - і не паритись, чим там іще, крім шлюбів з обома, займалась небіжчиця?..

Не пожалійте 20 хвилин: у коменті я даю лінк на харківську "ювілейну" передачу 2019-го р. - до 25-ліття "Арабесок": розповідь про 5 топ-проектів театру за 25 років, з коментарями самої Світлани, - з усього, що я знайшла, це найліпше і найповніше дає уявлення про те, чим були "Арабески" в історії нового українського театру ("пішла епоха", - написав хтось у Світлани на сторінці). Про дві її топ-вистави "варшавського періоду" - "Планету Полин" і "Харків! Харків!" - я згадувала в минулому дописі - можливо, було щось іще, хай уточнять польські театрали... Саме таку роботу мали б зробити українські журналісти - і представити її публіці, замість жовтих заголовків, що нічим не різняться від "новин" 2000-х про Надю Мейхер. І саме такої роботи суспільство має право од них вимагати - особливо під час війни.

І нікуди нам од цього не дітися.


Оксана Забужко.