Оте, що сказало х**ло про двіжуху і кулі та секунди, що свистять біля скронь, це настільки пряме послання усьому світові, що прямішого не буває. Як і пропозиція дуелі орєшніком.

І якщо і після цього всі далі робитимуть вигляд, що не розуміють послання, то він таки запустить той орєшнік. І піде ще далі.
У путіна секунди свистять і доволі швидко.

Він не знає, скільки житиме і поспішає. І він не збирається гальмувати, як каже Портников, він зараз "живе своє краще життя". Це вершина його існування. Криваві жнива, увесь світ в жахові, можна вже не прикриваючись ніякими вигаданими причинами, робити найбільші злочини і обіцяти зробити ще більші.

Можна покласти ще хоч мільйон своїх же громадян, захоплювати атомні станції, підривати дамби, кидати каби на онкодиспансер і вже навіть не брехати про центри прінятія рєшеній. А тепер з ним ще і говорять, до нього їздять, дзвонять, його випустили з ізоляції. На своїй пресусі він був натхненний.

Він починає розуміти, що Трамп нічого не змінить. Бо всі говорять не про покарання світового терориста і злочинця, а про пошук миру. І увесь час - про Україну, не про росію. Навіть генерал Келлог, замість дати конкретний суворий меседж путіну, видає якісь слабкі фантазії, далекі від реального життя.

Україна стоятиме до кінця, дороги назад немає. Але, якщо світ не прокинеться, не зрозуміє, що злочинця треба лише карати, карати і карати, то цей світ приречений. Такі думки.

Леся Москаленко.