2️⃣ Другий етап:
детальніше опитування🔹 Пацієнту надають повний опитувальник із розгорнутими запитаннями.
🔹 Лікар уточнює:
🔻Чи зрозумів пацієнт/ка усі запитання, або потрібно пояснити щось у запитаннях опитувальника?
🔻Які очікування пацієнта від візиту?
🔹 Важливо враховувати додаткову інформацію від родичів, особливо якщо це дитина.
🔹 Якщо в результаті спілкування з пацієнтом виявлені скарги, що можуть свідчити про наявність зниження слуху, необхідно перейти до третього етапу скринінгу.
3️⃣ Третій етап:
отоскопія та камертональні тести🔹 Лікар виконує отоскопію, щоб оцінити стан зовнішнього слухового каналу та барабанної перетинки.
- Стан слухового каналу та барабанної перетинки.
- Наявність або відсутність вушної сірки чи інших виділень.
🔹 У разі відхилень пацієнт скеровується до отоларинголога.
🔹 Після отоскопії проводяться камертональні тести:
- Тест Вебера
- Тест Рінне
4️⃣ Четвертий етап:
аудіометрія🔹 Скринінгова аудіометрія - це визначення порогів слуху по повітряній провідності.
🔹 Обстеження проводиться у тихому приміщенні з дотриманням інструкцій.
🔹 Для дітей до 3 років застосовують метод реєстрації отоакустичної емісії.
📊
Рекомендації🔸 Якщо під час будь-якого етапу виявляють відхилення, пацієнт скеровується до отоларинголога.
🔸 Для військових важливо підкреслювати необхідність використання засобів захисту слуху в умовах бойових дій.
🔸 Пацієнтам із травмами внаслідок вогнепального поранення, артилерійського обстрілу та зниженням слуху, то йому/їй рекомендується проводити обстеження слуху хоча б один раз на 3–6 місяців.
👩⚕️👨⚕️
Запрошуємо медиків первинної ланки та усіх охочих на курс
«Практичне застосування скринінгів на неінфекційні захворювання», що ґрунтовно розглядає питання діагностики
втрати слуху.