Існує чимало серйозних причин уникати почуттів: вони
спричиняють тривогу, або це не ті почуття, які, як ми вважаємо, мусимо відчувати, або боїмося, що вони можуть образити інших, або боїмося того, що вони можуть означати — що вони свідчитимуть про рішення, які ми ухвалювали чи які нам ще належить ухвалити на життєвому шляху.

Проте доки ми уникаємо власних почуттів, то заперечуємо дійсність. І коли ви намагаєтесь відмежуватися від чогось, кажучи: «Не хочу про це думати», — запевняю вас, ви думатимете про це.

Тому запросіть почуття до себе, сядьте разом, складіть йому компанію. І тоді вирішуйте, як надовго ви готові залишити його біля себе. Бо ви не якась маленька тендітна невідома істота.

Рішуче подивитися в обличчя будь-якій дійсності — добре. Припинити пручатися та ховатися.
Пам’ятати, що почуття — це лише те, що ми відчуваємо, а не те, що визначає нашу особистість.

Едіт Егер