Драма, магічна казка і притча. Книга захопила мене з перших сторінок і залишила після себе цілий океан думок, відчуттів і цитат, до яких я ще точно повертатимусь.
«Пристрасть» Джанет Вінтерсон #прочитала
Оцінка: 1000000 ⭐️
З перших сторінок відчувається особливий, майже чарівний стиль оповіді. Це той текст, який вимагає відповідного настрою й повного занурення. Але водночас читається легко.
Роман розгортається на тлі Наполеонівських завоювань, проте війна тут фон, а не основна тема. А ще це не історичний роман! Головні герої керуються не стільки політичними чи історичними подіями, скільки власними пристрастями.
⭐️Анрі — простий юнак, який щиро захоплюється Бонапартом і йде на війну, а потім з такою ж палкістю кохає Віланелу. Це дві різні пристрасті, але однаково сильні.
⭐️Віланела — сильна, вільна, загадкова особистість. Вона сама розпоряджається своїм життям, але її серце належить таємничій аристократці (буквально). #лгбткнижки
⭐️Наполеон — водночас велична та іронічна постать. Його роль великого полководця відображається в безумовній повазі Анрі, але авторка іронізує, не забуваючи кілька раз згадати про низький зріст імператора, наприклад.
Незалежно від того, чи йдеться про кохання, прив’язаність чи відданість — усе у цьому романі крутиться довкола пристрасті, яка може бути як натхненням, так і руйнівною силою.
Фабула книги фантасмагорична і сюрреалістична, стилістичні повтори надають тексту ритмічності, а образи-повтори мають символічні значення, які поступово розкриваються протягом тексту.
Серце Віланелли. Венеція — місто ілюзій. Вода у різних формах. Кульбаби. Один з моїх улюблених: Наполеон і кури. Кури — символ абсурдності війни та рутини, в якій людська індивідуальність зникає. А Наполеон як історична постать у романі стає карикатурним, маленьким на зріст, дрібʼязковим.
Це казка для дорослих, де логіка підкорюється емоціям, а символи стають мовою оповіді.
«Пристрасть» залишає по собі відчуття чогось нереального й одночасно близького. Це роман, у якому важливіше те, що діється всередині героїв, а не зовні. Вінтерсон демонструє, як війна чи будь-які інші зовнішні обставини можуть бути лише тлом, тоді як справжня драма розгортається в серці людини.
Ця книга для тих, хто любить неспішне, метафоричне читання, цінує глибокі емоції й не боїться химерних сюжетних рішень з вишуканою мовою. Дуже раджу!