NIL INULTUM REMANEBIT — НІЩО НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ НЕ ПОКАРАНИМ Сьогодні – день пам'яті жертв Голодоморів. Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України.
Штучний голод в Україні — найбільший злочин ХХ століття. Впродовж 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років було забрано мільйони життів українців.
Найбільший Голодомор 1932-1933 року став одним із засобів знищити українське збройне підпілля. Тоді з 1929 року відбулося понад 4 тис. збройних повстань проти кривавої червоної влади в Україні. За цей невеликий час український чорнозем став суцільною могилою. Мільйони дітей не сіли за шкільні парти. Мільйони сімей завершили свій рід через голодну смерть.
Голодомор — це 17 смертей щохвилини, тисяча — щогодини. Діти, які не дожили до весни. Матері, що обирали, кого годувати. Цілі села, що стали могилами.
Комуністичний кривавий режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.
Тогочасні інтелектуали та відомі особистості такі, як Жан-Поль Сартр, Андре Жід, Луї Арагон, Ернест Хемінгуей та інші проігнорували це.
У тому ж році лише деякі країни визнали Голодомор та засудила дії більшовиків. Італія, Німеччина та Ірландія – 3 країни, які проголосували 29 вересня 1933 року на засіданні Ліги Націй за надання продовольчої допомоги Україні.
Президентом Ліги Націй тоді був норвежець Юган Людвіг Мюнеквіль. Він 4 рази закликав представників 14 країн, які входили до Ліги Націй до розгляду питання про штучний голод, влаштований СРСР на території України. Але окрім вищезгаданих країн, це питання нікого не цікавило. Все дарма.
Практично століття потому методика кремля не змінилась, лише виконання перейшло до рук держави-спадкоємиці. Нехтуючи не лише конвенційними положеннями, а й звичайною людяністю, ворог продовжує завдавати ударів по мирному населенню, розстрілювати беззбройних військових, катувати та морити голодом військовополонених.
Попри все, кожна подія має сприйматися в першу чергу як урок. Не засвоївши урок Голодоморів, українці вкотре борються за своє існування. Сьогоднішні події — також урок, і українці його або засвоять, стануть сильнішими та оберуть власний шлях, або не засвоять і зникнуть.
Це не просто день, коли ми згадуємо жертв комуністичного терору, в результаті якого було вбито мільйони українців. Ця дата нам нагадує, що буває коли людина не протистоїть злу, яке ховається за гаслами колективного блага. Одна думка про Голодомор у нас викликає люту ненависть до комунізму та усіх лівацьких ідей.
Памʼятаймо, що штучний голод на наших родючих землях став можливий тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовиків. Геноцид можна зупинити лише силою, тож наш єдиний шлях – продовжувати боротьбу далі. Якщо не протистояти їм зараз - в майбутньому можемо повторити долю наших предків. Сьогодні, пам’ятаючи жертв минулого, ми повинні усвідомлювати ціну, яку можемо заплатити, якщо послабимо спротив.
Тоді було вбито і не народжено мільйони українців, поховано і правду про ці нелюдські злочини за спотвореною історією.
Ми ніколи не забудемо хто наш ворог і на що він здатен.
Пам'ятаємо — помстимося.
Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт
