🏦Чи готові українські банки далі залучатися до фінансування дефіциту бюджету, тобто надавати позики?
Емал Бахтарі, директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку:
Українські банки, як державні, так і банки з іноземним капіталом, вже мають у своїх портфелях стільки ОВДП, скільки можуть. Навряд чи ця цифра зросте більше, оскільки ставка, яка платиться за ОВДП, одна з найвищих на ринку, якщо не найвища. Всі можливості вже використані. Розраховувати на те, що комерційні банки ще куплять державні цінні папери, зараз не варто.
Що стосується бізнесу чи населення, то аналогічно не варто сподіватися, що вони раптом почнуть купувати ОВДП і тим самим фінансувати дефіцит бюджету. Це взагалі нереально. Тому питання друкування грошей стає все більш актуальним. Хто ще може викупити цей портфель ОВДП окрім НБУ, якщо розглядати його як єдине джерело фінансування, яке ще залишилося?
Міжнародна допомога не може використовуватися на військові потреби. Це базовий фундамент, який багато хто не розуміє чи не знає. Через це виникають стереотипи та нерозуміння, чому місцеві чи державні кошти іноді витрачаються на дорожні роботи чи відбудову, а не на дрони й снаряди.
Якщо потреби на оборону зросли, мобілізація додатково 200-300 тисяч людей тягне за собою великі витрати, ці кошти можна взяти тільки з бюджету. Всі податки та збори, які збираються в Україні, майже повністю йдуть на оборонні потреби. Збільшити цю суму неможливо, неможливо позичити кошти для витрат на зброю чи зарплату військовим.
140 млрд гривень планується покрити за рахунок податків, залишається 360 млрд гривень. Банки, навряд чи зможуть позичити таку суму. Тому всі дивляться в бік Національного банку, але НБУ викуповує ОВДП тільки в крайніх випадках. Це було у 2014 році після Майдану та окупації Криму, у 2022 році після початку повномасштабного, коли ситуація бюджетом дуже важка.
Світова практика та рекомендації міжнародних партнерів, зокрема МВФ, завжди наголошують на максимальному уникненні такої практики. Це дуже небезпечна практика, коли Центральний банк фінансує бюджетний дефіцит шляхом друкування грошей. Наслідки дуже шкідливі, НБУ не повинен бути “глибокою кишенею” для політики уряду, коли можуть домовитися та закрити бюджетні питання.
Це дуже складне рішення, яке тимчасово вирішує проблему, але згодом розплачуватися за нього доведеться всім через високі ціни та інфляцію. Тому така практика використовується дуже рідко і тільки в критичних ситуаціях, коли інших джерел немає і єдиний варіант – рятувати таким чином країну, отримуючи одразу і девальвацію, і інфляцію в економіці.
Чесно говорячи, не знаю, як зараз будуть покривати решту витрат, які вже заплановані.
Більше ви можете дізнатись з нашої дискусії "Макро: чого очікувати у другому півріччі 2024 року?" на YouTube-каналі або прочитати скорочену текстову розшифровку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"
Емал Бахтарі, директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку:
Українські банки, як державні, так і банки з іноземним капіталом, вже мають у своїх портфелях стільки ОВДП, скільки можуть. Навряд чи ця цифра зросте більше, оскільки ставка, яка платиться за ОВДП, одна з найвищих на ринку, якщо не найвища. Всі можливості вже використані. Розраховувати на те, що комерційні банки ще куплять державні цінні папери, зараз не варто.
Що стосується бізнесу чи населення, то аналогічно не варто сподіватися, що вони раптом почнуть купувати ОВДП і тим самим фінансувати дефіцит бюджету. Це взагалі нереально. Тому питання друкування грошей стає все більш актуальним. Хто ще може викупити цей портфель ОВДП окрім НБУ, якщо розглядати його як єдине джерело фінансування, яке ще залишилося?
Міжнародна допомога не може використовуватися на військові потреби. Це базовий фундамент, який багато хто не розуміє чи не знає. Через це виникають стереотипи та нерозуміння, чому місцеві чи державні кошти іноді витрачаються на дорожні роботи чи відбудову, а не на дрони й снаряди.
Якщо потреби на оборону зросли, мобілізація додатково 200-300 тисяч людей тягне за собою великі витрати, ці кошти можна взяти тільки з бюджету. Всі податки та збори, які збираються в Україні, майже повністю йдуть на оборонні потреби. Збільшити цю суму неможливо, неможливо позичити кошти для витрат на зброю чи зарплату військовим.
140 млрд гривень планується покрити за рахунок податків, залишається 360 млрд гривень. Банки, навряд чи зможуть позичити таку суму. Тому всі дивляться в бік Національного банку, але НБУ викуповує ОВДП тільки в крайніх випадках. Це було у 2014 році після Майдану та окупації Криму, у 2022 році після початку повномасштабного, коли ситуація бюджетом дуже важка.
Світова практика та рекомендації міжнародних партнерів, зокрема МВФ, завжди наголошують на максимальному уникненні такої практики. Це дуже небезпечна практика, коли Центральний банк фінансує бюджетний дефіцит шляхом друкування грошей. Наслідки дуже шкідливі, НБУ не повинен бути “глибокою кишенею” для політики уряду, коли можуть домовитися та закрити бюджетні питання.
Це дуже складне рішення, яке тимчасово вирішує проблему, але згодом розплачуватися за нього доведеться всім через високі ціни та інфляцію. Тому така практика використовується дуже рідко і тільки в критичних ситуаціях, коли інших джерел немає і єдиний варіант – рятувати таким чином країну, отримуючи одразу і девальвацію, і інфляцію в економіці.
Чесно говорячи, не знаю, як зараз будуть покривати решту витрат, які вже заплановані.
Більше ви можете дізнатись з нашої дискусії "Макро: чого очікувати у другому півріччі 2024 року?" на YouTube-каналі або прочитати скорочену текстову розшифровку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"