⚠️У європейців не просто так нема своїх ракет чи нема свого F-35Великі нації переможці Другої світової були проти технічного розвитку своїх колишніх конкурентів та союзників. Німецька інженерна школа була кращою у світі. Саме тому німці так довго протримались за такої малої кількості ресурсів, саме тому вони до останніх днів війни видавали технічні напрацювання, якими потім користувались інші нації в наступні десятиріччя.
Розвиток хімії, всі спроби знайти елементи-замінники - через бідність на корисні копалини. Перший комп'ютер Конрада Цузе - через розуміння того, що треба буде обраховувати складні обчислення. Перші ракети - від розуміння того, що потрібно шукати асиметричні відповіді. Реактивні літаки - бо потрібно протиставити щось швидкісне переважаючому супротивнику. Найкращі підводні човни - через потребу вирівняти сили на морі.
Всі наступні десятиріччя після війни відгомін німецької технічної думки подарував американцям та совєтам перші атомні бомби, відправив бєлку-стрєлку та Гагаріна в космос.
Переможці чудово розуміли, що краще хай німці роблять найкращі у світі машини, пралки, але не дай бог знову почнуть виробляти зброю. Тому після війни авіаційний конструктор Хайнріх Фоке (той саме Henrich Focke, який Focke-Wulf, який FW-190) поїхав працювати в Бразилію, де завдяки його роботі з'явилась авіабудівна галузь та заснували концерн Embraer. Мало країн у світі виробляють свої літаки - бразильцям пощастило, що до них у свої кращі роки завітав Фоке.
Не всім так пощастило, як Фоке. Наприклад інженерам Junkers, бо головний офіс у них був під Дрезденом в Дессау. Тому після війни їх повезли до СРСР будувати в науковому містечку Дубна радянські реактивні бомбардувальники. Так з'явився проект "Іздєліє 150", але він не взлетів, хоча і надихнув вже радянських інженерів на інші проекти.
Німців згодом повернули назад до Східної Німеччини, де місцеві комуністи посадили їх розробляти перший східнонімецький пасажирський турбореактивний літак - це тоді було в моді. По суті це була "цивільна" версія 150-го, але з номером 152. Це був улюблений проект місцевих комуністів, але це дуже не подобалось московським комуністам, бо німці знову почали робити літаки, а це не входило ні в чиї плани. Тому літак розробляли-розробляли, але якось все затягувалось, були диверсії на виробництві, перший зразок розбився на тестах кхм... Згодом стало зрозуміло, що совєти не дадуть вийти на ринок інших країн німцям, бо совєти мають свої проекти Іл-14, Ту-104/124 а згодом і легендарний Ту-134-й. Тому проект довелось звернути, бо не було ринків збуту і Москва була проти.
В Західній Німеччині в 70-ті з'явився проект ракети OTRAG від геніального інженера Лутца Кайзера - з дешевих деталей планувалось розробляти свою ракету, яку можна масштабувати. Головне, щоб дешево. Можна навіть приватною компанією - такий собі Елон Маск, але у далекі 70-ті, коли весь космос був прерогативою державних установ. І це було дорого. А тут дешево.
Поступово Кайзера силами розвідок всіх зацікавлених країн випхали з Німеччини з його проектами. Він шукав місця для космодрому та тестів. В далекому Заїрі (зараз - Конго) йому вдалось зробити декілька перших тестових запусків, але його контрагенти змусили його перенести свої проекти до буремного самодура Каддафі в Лівію, який хотів розробити собі військову ракету через цивільний проект OTRAG-а. За такої ситуації та за повної протидії його приватним проектам, звичайно що зрештою воно не взлетіло.
Згодом, але вже за підтримки держави, в державний космос прорвався приватний проект Елона Маска, але ми ж пам'ятаємо, як те саме не взлетіло у західних німців в 70-ті.
Тому всім великим державам було б дуже круто, щоб інші країни не мали не те що ядерної зброї, але і своїх ракет, літаків чи ударних дронів. Але війна все змінює. Після війни Україні доведеться навіть просто через бідність та безвихідь торгувати своїми дронами, розробити свої ракети та бути альтернативним постачальником озброєння для тих, хто не довіряє росіянами та американцям в постачанні зброї. А таких тепер буде багато.
Автор:
Антон Павлушко@costukraine