Міністерство хаосу Умєрова
На фоні кадрових змін в Уряді на УП вийшла колективна стаття про рік роботи Рустема Умерова на посаді міністра оборони. Стаття досить стримана і критична, яка проливає світло на глибокі системні проблеми.
Було б добре, як би Міноборони публічно відреагувало на цю публікацію. Тільки конструктивно, а не в стилі про "російське ІПСО". Бо хаос - улюблений інструмент спецслужб ворога, за яким приходить Красная армія.
Окремі моменти з матеріалу:
📩 Підписуйся на "Ціну держави"
На фоні кадрових змін в Уряді на УП вийшла колективна стаття про рік роботи Рустема Умерова на посаді міністра оборони. Стаття досить стримана і критична, яка проливає світло на глибокі системні проблеми.
Було б добре, як би Міноборони публічно відреагувало на цю публікацію. Тільки конструктивно, а не в стилі про "російське ІПСО". Бо хаос - улюблений інструмент спецслужб ворога, за яким приходить Красная армія.
Окремі моменти з матеріалу:
За рік Умєрова офіційна структура Міноборони неодноразово змінювалася, але й досі навіть для керівників структурних підрозділів у самому міністерстві не завжди зрозуміло, хто й за що відповідає.
Наприклад, міжнародною співпрацею паралельно із самим міністром займається ще одночасно п'ять (!) заступників
Водночас незрозуміло, хто ж у міністерстві несе основну відповідальність за міжнародну військову допомогу, а саме вона є основним джерелом надходження зброї для Сил оборони.
Станом на серпень 2024 року перелік, на основі якого Агенція оборонних закупівель має право купувати зброю та інше обладнання для війська, формує після консультацій з Генеральним штабом дискредитований департамент військово-технічної політики (ДВТП).
У згаданих вимогах до України від НАТО також наголошують, що вже під час війни Україна має ліквідувати скандально відомих спецекспортерів (держпідприємства, які під час воєнного стану імпортують зброю до України) та залишити право на укладення контрактів на імпорт озброєння виключно в АОЗ. З яких міркувань Міноборони досі цього не зробило, лишається тільки здогадуватись.
Зволікання в налагодженні міжнародної співпраці, а саме елементарна відсутність протягом 8 місяців профільного заступника та відповідно професійної координації роботи над міжнародною військовою допомогою, – коштували нам мільярдів доларів допомоги на зброю.
Міністерство так і не навчилося закуповувати зброю напряму в оборонних виробників США через програми Foreign Military Sales та Foreign Military Finance, якими користуються всі країни НАТО та основні союзники США. Ці програми дозволяють частково використовувати гранти від уряду США і частково бюджетні гроші України для закупівель напряму в американських виробників необхідного обладнання.
Наприклад, сусідня Польща за останні 2,5 роки уклала серію таких контрактів зі США на десятки мільярдів доларів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"