Вірш військового ЗСУ, поета, якого ми знаємо лише за псевдонімом Anatoliy Anatoliy.
Як завжди з його власною ілюстрацією.
****
Щовечір у вікна пролазить оманна пітьма
із черева ночі, вагітної місячним духом.
Альтом колискову співає захрипла зима
у зоряні стелі, фальшиво, прокурено – слухай.
Ось, чуєш, гуде замовляння полинних богів,
прадавні слова, мов луска на сузір'ї дракона.
Вони піднімають за обрій крилатих орлів,
від них замовкають назавжди крикливі ворони.
Ось, чуєш, співає за вікнами лютий кобзар,
пів кобзи – вугілля, а пів – снігова наречена.
І дума летить над полями до неба, до хмар,
і пісня ламає чужинські штандарти й знамена.
І ще, чуєш, ноти. Вони невловимі, мов сон,
мов сяйво у повні, неначе молитва утішна,
вони доторкаються душами древніх ікон.
У ній ми живі – в заколисаній місячній тиші.
2022
****
Підтримати канал
5363 5420 1470 8011
Брагін Леонід Вячеславович
https://www.patreon.com/faino_ukf_patreonPayPal leonid67@ukr.net