​Під час фільмування стрічки «Форрест Ґамп» режисер Роберт Земекіс зрозумів, що у нього є проблема.

Хлопець, який грав роль юного Форреста, мав сильний акцент — він звучав зовсім не так, як у Тома Генкса, який грав дорослого Форреста.

Просте рішення Генкса визначило знакового персонажа. Ось що згадує актор:

«Боб сказав мені: «Ми маємо проблемку: ти маєш навчити цього хлопця говорити так, як ти». Але я подумав про інше: чому б мені просто не почати говорити, як він?».

Хлопець був із Міссісіпі та мав сильний південний акцент.

Культовий акцент і манери Форреста Ґампа стали результатом того, що Том Генкс наслідував хлопчика.

Висновок тут простий: креативність часто вимушена через різні необхідності або обмеження.

Наприклад, фільми «Щелепи» знімали без головного героя, бо механічна акула зламалася. І Стівен Спілберґ креативно вийшов із цієї ситуації.

Ще один висновок — один з найпопулярніших акторів Голлівуду, Том Генкс міг просто вимагати, щоб знайшли на роль іншого хлопця, або щоб вчився цей. Натомість Генкс адаптувався сам і перейняв мову й манеру дитини.

Письменник Роберт Ґрін каже: «Креативність і здатність до адаптації нероздільні».

✏️Записатися на нове навчання зі сторітелінгу

🎬Підпишись на game of stories