Gorbachik Squad


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Познавательное


Сошл сайнс приколи до чаю
контакт - @val_hat

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Статистика
Фильтр публикаций


Репост из: Пороблено Подкаст
Антропологи нарахували понад 20 функцій українських балконів: від місця вигулу песиків та сушіння білизни до робочого простору чи тренажерного залу.

Коли антропологи вивчають міста, то дивляться не лише на архітектуру, але й на те, як люди взаємодіють із кожним елементом простору.

Тіна Полек, антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економікита авторка тг-каналу @anthropologynka розповідає: «Ми з соціологинею Аллою Петренко-Лисак робили дослідження про балкони. Виявилось, що балкон — це не про естетику, а про функціональність. Так, українці використовують простір балконів найрізноманітнішим чином: починаючи, наприклад, від вигулу тварин, закінчуючи масажним кабінетом, майстернею чи тренажерним залом. Часто це може бути місце для сну дитини, куди вивозять візочок. Маломобільні люди використовують балкон як простір, де можна погуляти чи поспостерігати за сусідами. Це також місце, де люди проводять час наодинці, коли дуже мало житлової площі».

У нашому новому випуску Анна Ніколаєва разом з Тіною Полек поговорили про балконну культуру та феномен балконів як багатофункціонального простору в контексті урбаністичної антропології.

А також про те:
Чи є різниця між балконами у Львові та Києві.
Що українські підʼїзди розповідають про нашу культуру.
Хто такі антропологи та чому у нашій культурі їх часто плутають з етнографами.
Як компанії використовують знання антропологів для покращення сервісів і створення продуктів.
Як соцмережі впливають на стосунки з іншими людьми, змінюють наші звички та уявлення про себе.

Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno




Репост из: Вокс Україна/VoxUkraine
🔖 Чи відчувають українці з різних соціальних груп відверту неприязнь один до одного?

Відповідь на це питання шукали науковці Громадянської мережі «ОПОРА» та Київської школи економіки. Вони вивчали ступінь недоброзичливості між такими групами:
▪ українці в Україні та українці за кордоном
▪ мешканці тимчасово окупованих територій чи зони бойових дій і ті, хто не має такого досвіду
▪ представники ПЦУ та УГКЦ і представники УПЦ МП
▪ військові/їхні родичі та цивільні/ті, хто не має родичів-військових
▪ україномовні й російськомовні.

Дослідження показало, що найвищі показники дистанційованості і неприязні демонструють представники ПЦУ та греко-католиків до УПЦ МП. Зокрема, приналежність сусіда до УПЦ МП в середньому погіршує ставлення до нього серед прихожан ПЦУ і УГКЦ. Водночас інші фактори, такі як служба в ЗСУ, спілкування українською та відмова від російського медіаконтенту, покращують сприйняття людини.

➡ Детальніше читайте у статті.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!


Стаття досліджує взаємозв'язок між політикою та географією у США, аналізуючи розподіл різних бізнесів, послуг та місць відпочинку у прив’язці до результатів виборів президента 2020 року на рівні виборчих округів. Використовуючи дані від Overture Maps Foundation, вона показує, як республіканські (червоні) та демократичні (сині) райони відрізняються типами магазинів, ресторанів, закладів та інституцій, які знаходяться поруч.

- Поля для гольфу частіше зустрічаються у республіканських районах, тоді як пивоварні сконцентровані у демократичних округах.

- Студії йоги, коктейльні бари та бренди преміум-класу, як-от Whole Foods, асоціюються з демократичними районами, тоді як збройові магазини, ферми та родео є поширеними в республіканських регіонах.

- Деякі мережі, такі як McDonald's та Burger King, рівномірно розподілені по всьому політичному спектру.

- Важливу роль відіграє розподіл між міськими та сільськими територіями. Багато бізнесів та активностей (наприклад, гольф або таксидермія) потребують великої території, тому вони частіше зустрічаються у сільській місцевості, яка тяжіє до республіканців. Натомість висока щільність населення в містах корелює з демократичними округами.

- Деякі місця, як-от Баптистські церкви та виноробні, трапляються як у демократичних, так і в республіканських районах через регіональні чи культурні фактори.

https://www.nytimes.com/interactive/2024/11/04/upshot/place-politics.html




цікаво про страхи українців

Страхи сильніше виражені серед молоді, осіб з низьким матеріальним становищем, тих, хто переживає стресові ситуації та не має соціальної підтримки. Найменше страхів у тих, хто впевнений у перемозі України у війні.


робота з ВПО на рівні👍


Репост из: Що з економікою?
👨‍👩‍👧‍👦 Як змінилась чисельність населення за останні п'ять років по регіонах? І чи готові українці повертатися в регіони з підвищеними воєнними ризиками?

Порівнюємо оцінку Кабміну 2019 року («перепис Дубілета») і свіжу оцінку Інституту демографії 2024 року. В обох випадках основою для оцінки є дані мобільних операторів.

(Зауважимо, що це оновлена версія карти з уточненою методологією, яка відтепер коректніше відображає динаміку. Просимо колег та журналістів послуговуватися останньою версією).

🏘 Значна частка населення тих територій, де йдуть бойові дії, релокуються до географічно та культурно наближених регіонів з високими воєнними ризиками.

Підтримка життя в цих ризикових регіонах та створення умов для повернення людей — одна з головних тем, яку обговорювали підприємці та представники громад на нашому заході минулого тижня.

👥 Нижче додаємо кілька цитат спікерів:

Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»: «Люди не повинні відчувати на собі тягар війни — вони мають право на нормальне життя: ходити до магазинів, віддавати дітей до школи, мати тепло, світло, гарячу воду. Наприклад, у Харкові цілий рік не було вуличного освітлення, а в інших містах світло і реклама були навіть вдень. Це не докір, а просто різне ставлення, яке важко зрозуміти».


Юрій Бова, міський голова Тростянця: «95% населення нашого міста повернулись після деокупації. Ми активно ведемо соціальну політику: забезпечуємо безкоштовний транспорт по місту, роботу шкіл та дитсадків, лікарень. За таких умов люди готові залишатись і працювати».


Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster: «Ми маємо поважати вибір людей, які на третій рік війни залишилися або повернулися. Багато людей повернулося до Харківської області. Однак сьогодні в прифронтових регіонах жінки не можуть працювати, оскільки змушені залишатися з дітьми вдома. Державі слід взяти відповідальність за освітній процес у таких регіонах і дозволити функціонування шкіл із простішими укриттями».


Наталія Сидорук, директорка із зв’язків з державними органами «Інтерпайп»: «Ми робимо все можливе, щоб утримати працівників на наших підприємствах у Нікополі. Ми допомагаємо сім'ям працівників релокуватися за потреби до безпечних міст Дніпропетровської області. Водночас розуміємо, що ресурси для підтримки людей поступово вичерпуються».


🪖 Додамо, що питання бронювання — це перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів. Тут писали про це детальніше.

📌 Послухати подію в записі 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram


🇺🇦 Більшість країн, особливо в Європі та серед союзників США, підтримують Україну в конфлікті з Росією.

- Росія має підтримку у таких країнах, як Єгипет, Індія, Індонезія, Саудівська Аравія та В'єтнам через історичні та військові зв'язки.

🇺🇸 У світі 59% підтримують глобальне лідерство Америки, особливо в Латинській Америці, Африці та Індії.


Поляризація як нова реальність

У своїй іншій колонці серії, Шаді Хамід досліджує, як поляризація в Америці стала новою "нормою". Він стверджує, що цей поділ не є тимчасовим і підживлюється глибокими соціальними та політичними змінами.

Хамід стверджує, що поляризація перетворилася на стандартний стан американської політики. Замість політики чи економіки, суперечки дедалі частіше базуються на культурних і ціннісних питаннях, змушуючи людей сприймати протилежну сторону не як опонентів, а як ворогів. Ця тенденція може загрожувати основам демократії.

🔹 Замість розбіжностей у політиці виборці бачать у протилежній стороні загрозу своїм цінностям. Близько 80% демократів та республіканців вважають, що інша партія "загрожує Америці, і якщо її не зупинити, вона знищить країну".

💥 Хамід зазначає, що недовіра між партіями призводить до "спіралі радикалізації", де кожна сторона займає все більш жорсткі позиції у відповідь на "надмірності" іншої сторони. Прикладом є сумніви республіканців у чесності виборів 2020 року та відмова деяких демократів визнавати Трампа законним президентом у 2016-му.

📉 Секуляризація та освітні розбіжності посилюють розрив між релігійними та світськими американцями, зміщуючи фокус з економічних питань на культурні. Поляризація поглиблюється, коли партії акцентують увагу на питаннях культури, релігії та раси.

💔 У часи швидких демографічних змін ідентичність та групова лояльність набувають ще більшого значення. У 2021 році 30% студентів-демократів заявили, що не працюватимуть з людиною, яка підтримує опозиційного кандидата, а 71% — що не будуть зустрічатися з такою людиною.

https://www.washingtonpost.com/opinions/2024/10/24/polarization-democrats-republicans-trump/




Культурна війна в Америці: Освіта і релігія як головні лінії поділу в американській політиці

У своїй колонці, яка є частиною серії Наші поляризуючі часи, Шаді Хамід досліджує основні чинники, що підживлюють поляризацію в Америці. Хамід стверджує, що освіта та релігія змінили політичну карту США, створюючи ідеологічні розриви, які тепер визначають партійну лояльність сильніше, ніж традиційні класові відмінності.

Хамід вважає, що освіта та релігія переформатовують партійний ландшафт, роблячи поляризацію "новою нормою" в американській політиці. Оскільки демократи дедалі більше представляють світських, освічених виборців, а республіканці представляють тих, хто дотримується традиційних і релігійних цінностей, обидві партії все більше розходяться в поглядах на основоположні культурні питання. Ця поляризація несе ризик поглиблення суспільних розколів, підтримуючи "культурну війну", яка ускладнює досягнення ідеологічного порозуміння.

📚 Високоосвічені американці все більше підтримують демократів, роблячи партію більш прогресивною в культурних питаннях.

🙏 Зростання частки світських виборців робить демократів більш секулярними, що контрастує з республіканською релігійною базою.

🔄 Заможні, освічені виборці переходять до демократів, тоді як білий робітничий клас все більше підтримує республіканців.

https://www.washingtonpost.com/opinions/2024/10/28/education-religion-voters-election/


Гарфінкель був знайомий із засновниками теорії ігор, і розробляв підхід до навчань Повітряних Сил під час своєї служби 🤯


🤔


Репост из: НБУ | Знати. Розуміти
​​📅 1 листопада о 16:00 відбудеться відкритий дослідницький онлайн-семінар НБУ.

🙂 Нагадаємо, що ці регулярні заходи є ефективною платформою для обміну цікавими ідеями та результатами досліджень, які стосуються розроблення політики центробанку.

🔥 Цього разу спікерка семінару – Дарія Михайлишина з Болонського університету – презентує результати дослідження "Благодійність під час війни: на прикладі пожертвувань під час вторгнення росії в Україну".

Тема є дещо незвичною для центрального банку, проте надзвичайно актуальною для українського суспільства та функціонування економіки в умовах війни.

🟢 У межах роботи семінару разом шукатимемо відповіді на важливі питання, що стануть у пригоді для наближення нашої спільної перемоги.

▪️Які події впливають на донати?

▪️Як змінювалась кількість донатів з початку повномасштабного вторгнення?

▪️Яка кореляція між донатами та втратами цивільного населення?

▪️Чи збільшують мотивацію донатити згадки в медіа?

Мова заходу – англійська.

➡️ Зареєструватися для онлайн-участі можна тут.

💪 Задонатити на наближення перемоги можна тут.

До зустрічі на дослідницьких заходах НБУ!




КМІС теж колись висловлювася про поширеність наративів розколу в Україні

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1302&page=1


Цікаве відео про еволюцію додатків для знайомств:

- База користувачів великих додатків, як-от Tinder, скоротилася протягом останніх кварталів, оскільки багато хто шукає більш серйозних стосунків або альтернативний досвід.

- Такі компанії, як Hinge і Grindr, досягають успіху, адаптуючись по-різному: Hinge зосереджується на довготривалих стосунках, а Grindr пропонує функції для залучення користувачів навіть після того, як вони створили стосунки.

- Існує навіть окремий додаток орієнтований на мусульман, які шукають шлюб - Muzz.

- Деякі додатки, як-от Grindr, використовують ШІ як "другого пілота", для рекомендацій під час спілкування з іншими користувачами. Ці асистенти можуть пропонувати фрази для початку розмови, підказувати місця для зустрічі, або навіть радити, яку музику ввімкнути для створення атмосфери.

https://youtu.be/Sgtg8ZzTV7E?si=UEJO0qL34g3Uw-2Y



Показано 19 последних публикаций.