НБУ | Знати. Розуміти


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Экономика


Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦
Всі наші новини – одразу тут☝️
НБУ в інших соцмережах:
Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine
Twitter: https://twitter.com/NBUkraine
Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика
Статистика
Фильтр публикаций




​​"Нептун потопив москву!", "москва затонула!".

З такими словами, сповненими захвату, ми вітали один одного два роки тому.

Наші військові українськими ракетами "Нептун" потопили "гордість та велич" кремля – ракетний крейсер "москва", продемонструвавши в такий спосіб усьому світу й нам самим міць української армії та української зброї.

💣 І от сьогодні ми відзначаємо День працівника оборонно-промислового комплексу України. Свято людей, які невтомно розробляють, конструюють, виготовляють вітчизняне озброєння, щоб наші воїни могли боронити країну та нищити ворога.

🇺🇦 Ми вітаємо зброярів України! До їхнього професійного свята ми створили новий тематичний напрям у нумізматичній серії "Збройні Сили України", присвячений українській зброї та її творцям.

Першу монету цього стріму, яка вшановує український береговий ракетний комплекс "Нептун", сьогодні презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час урочистостей до Дня працівника ОПК України, що відбулися в Печерському ландшафтному парку "Співоче поле" в Києві.

💬 "Я радий презентувати нову пам’ятну монету “Українська бавовна. Нептун”. На її аверсі ми зобразили ракетний крейсер “москва” з пробоїною в корпусі, потоплений протикорабельними ракетами “Нептун” завдяки майстерності наших військових.

Нібито “невразливий” флагман російського флоту ми символічно стилізували під дитячий паперовий кораблик, що особливо підкреслює міф росіян про їхню велич. На рубці корабля зображено абрис зруйнованих кремлівської башти та муру, що символізує крах імперських амбіцій росії, – розповів Олексій Шабан.
– На реверсі монети зображено береговий мобільний ракетний комплекс “Нептун” у момент пуску ракети. Цей комплекс прийнятий на озброєння
Військово-морських Сил ЗСУ, про що свідчить емблема цього роду військ на монеті. Дзеркальне тло відображає стилізований тризуб Нептуна, бога морів, та свідчить про незламність українського духу, який влучно пронизує ворожі цілі".

Він додав, що для українців "Нептун" – не просто зброя, це символ могутності, стійкості та неабиякої майстерності наших військових та зброярів!

🟢 Номінал пам’ятної монети "Українська бавовна. Нептун" – 5 гривень. Її детальний опис – тут.

Тираж – до 75 000 шт.

Придбати монету можна з 18 квітня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Вартість – 121 гривня.

➡️ Також з часом монети будуть доступні для купівлі в банках-дистриб’юторах (УКРГАЗБАНК, РАДАБАНК, ТАСКОМБАНК, ПриватБанк). Щодо старту продажів стежте за оголошеннями на їхніх сайтах.


​​#ГолосНБУ

💡«Зелена» трансформація в сфері економіки, розвиток платіжного ринку в найближчі роки та оновлення системи BankID НБУ.

Про все це – в черговій добірці найцікавіших обговорень наших експертів за тиждень 👇👇

🚩 Про комплексну «зелену» трансформацію в Україні та роль Національного банку в цій сфері розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час дискусії «Зелений порядок денний для України: особлива роль та унікальні виклики для банків», організованої Chapter Zero Україна і Кавказ та Київською школою економіки.

🚩 Заступник Голови Олексій Шабан взяв участь у Baltic Payment Forum, організованому компанією ProMoney, де розповів про підсумки роботи українського платіжного ринку торік та плани Національного банку щодо його розвитку в 2024-2025 роках.

🚩 Як розвивається система BankID НБУ в умовах воєнного стану, які ключові зміни в правилах і продуктах cистеми відбулися в 2023 році та які подальші плани НБУ? Про це розповіла Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, під час Digital Lending Conference 2024, організованої Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній.


​​⬇️ У березні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 3,2% із 4,3% у лютому.

Про це свідчать дані Держстату.

Фактичні темпи зростання цін були нижчими за прогноз НБУ, опублікований в Інфляційному звіті за січень 2024 року (5,0% р/р).

Відхилення від прогнозу забезпечила динаміка компонентів, що мають мало передбачуваний характер, насамперед цін на сирі продукти. Стрімкіше здешевлення таких продуктів пов’язане передусім з дією тимчасових чинників, вплив яких, вірогідно, вичерпається в другому півріччі 2024 року.

☝️Серед цих чинників: ефекти значних минулорічних врожаїв та м'якої зими цього року, а також наслідки транспортної блокади західних кордонів. Зокрема, обмеження експорту позначилося на збільшенні пропозиції окремих продуктів харчування на внутрішньому ринку, що вплинуло на зниження їхньої вартості.

Крім того, повільніше, ніж очікувалося, дорожчало пальне як через стриманіше збільшення світових цін на нафту так і внаслідок теплої зими.

Натомість фундаментальний інфляційний тиск, на який найбільше впливає монетарна політика Національного банку, послаблювався помірно і був близьким до прогнозу. Так, базова інфляція в березні знизилася до 4,2% р/р.

☑️ На сповільнення базової інфляції вплинули, зокрема:

▪️ефекти перенесення від здешевлення сирих продовольчих товарів;

▪️поліпшення інфляційних очікувань на тлі відносної стійкості валютного ринку та збереження привабливості гривневих інструментів.

Натомість стрімкіше зниження базової інфляції обмежувала блокада західних кордонів, передусім через здорожчання імпорту, а також подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці.

Ці та інші фактори враховуватимуться під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макропрогнозі, який буде оприлюднено наприкінці квітня.

➡️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – у коментарі НБУ.


​​📊 Традиційно розповідаємо про зміни, які відбулися на ринку фінансових послуг за підсумком минулого місяця.

Отже:

▪️кількість банків не змінилася та становила 63 банки;
▪️кількість учасників небанківського фінансового ринку в березні зменшилася до 1056 (у лютому було 1060);

Загалом станом на 31 березня на небанківському ринку працювали:

589 фінансових компаній (було 586);
86 страховиків non-life (без змін), 12 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
123 ломбарди (було 125);
127 кредитних спілок (було 129);
5 лізингодавців (було 10);
39 страхових брокерів (було 37);
74 колекторські компанії (без змін).

☝️Крім того, на ринку визнано 18 банківських груп (без змін) та 21 небанківську групу (без змін).

Кількість учасників платіжного ринку не змінилася – 18 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 15 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами.

Також незмінною залишилася кількість надавачів фінансових платіжних послуг.

✅ Так, на ринку діють:

▪️20 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право надавати платіжні послуги;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, входять 40 комерційних агентів (було 36) та 36 технологічних операторів платіжних послуг (було 35).

ℹ️ Детальніше про всі зміни.


​​🔍Вчора розпочався офіційний скринінг Європейської комісії для України та Молдови щодо переговорного розділу 4 «Свобода руху капіталу».

Під час скринінгу аналізується національне законодавство держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу та ступінь його відповідності актам права ЄС.

☑️ У межах цього переговорного розділу аналізується відповідність таким сферам законодавства ЄС:

▪️свобода руху капіталу та платежів;
▪️платіжні системи;
▪️протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Загалом процес скринінгу складається з двох етапів.

1️⃣ Перший – роз'яснювальні зустрічі, під час яких представники Європейської комісії розповідають про ключові акти права ЄС та відповідають на запитання держав – кандидатів на вступ до ЄС.

2️⃣ Другий – двосторонні зустрічі, на яких вже держава-кандидат представлятиме оцінку наближення національного законодавства до законодавства ЄС та плани щодо подальшої імплементації актів права ЄС для набуття членства в Європейському Союзі.

Під час вчорашньої роз'яснювальної зустрічі заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук зазначив, що Україна продовжує цілеспрямовано крокувати до ЄС, і конструктивний діалог з Європейською комісією є важливим елементом цього процесу.

💬 «Ми розуміємо, що перед нами постає досить багато завдань для повноцінного забезпечення вільного руху капіталу. Водночас навіть в умовах війни ми маємо низку зрушень, а в чомусь – значно просунулися вперед», – сказав він.

Так, НБУ поступово пом'якшує валютні обмеження за наявності сформованих передумов, здійснює заходи для інтеграції українського платіжного ринку з європейським та сприяє подальшому наближенню українського законодавства до стандартів FATF.

Також триває робота для запровадження чітких правил регулювання ринку віртуальних активів, що відповідатимуть праву ЄС.

💬 «Ми налаштовані докласти всіх зусиль для якнайшвидшого проходження скринінгу та відкриття переговорів за розділом 4», – наголосив Сергій Ніколайчук.

☝️Нагадаємо, що 14 березня розпочався офіційний скринінг переговорного розділу 9 «Фінансові послуги», роботу за яким також координує НБУ.

➡️ Про це ми писали тут.


​​Фінансовий сектор змінюється, щоб підтримати реінтеграцію ветеранів.

Сьогодні Голова НБУ Андрій Пишний та керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіс Маліж підписали Меморандум про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР стосовно співпраці на підтримку фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів війни в Україні.

Фінансовий сектор України забезпечує робочими місцями майже 200 000 українців та обслуговає десятки мільйонів споживачів.

💬 "Серед них чимало громадян сьогодні захищають нашу державу на військовій службі. І завдання як Національного банку так і фінансової системи загалом створити умови для їх реінтеграції у цивільне життя.

Це вимагає трансформації на багатьох рівнях: як розбудови інклюзивної фінансової системи з рівним доступом до фінансових послуг, формування нової кадрової політки, новий підхід до підтримки банками корпоративних клієнтів, які можуть наймати чи обслуговувати ветеранів. Ми маємо змінитися і ми готові до цього.

Фінансовий сектор повністю розділяє політику героїв, яка увійшла до нової доктрини української держави. Разом із підписанням Меморандуму з ЄБРР ми робимо перші важливі кроки у її реалізації", – прокоментував Голова НБУ Андрій Пишний

📃 Документ передбачає просування Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів, до якої вже приєдналося 28 банків.

Упродовж двох років вони зобов’язали впровадити заходи, які врахують потреби ветеранів як споживачів фінансових послуг, так і працівників.


​​​​☝️Як і було анонсовано у березні, НБУ вносить зміни до параметрів для розрахунку максимального обсягу придбання банками тримісячних депозитних сертифікатів.

🗓 З 19 квітня 2024 року для визначення ліміту вкладень банків у тримісячні ДС приріст гривневих депозитів фізичних осіб строком понад 93 дні розраховуватиметься за останні 12 місяців, а не з 4 квітня 2023 року, як це відбувається зараз.

За оцінками НБУ, такі зміни стимулюватимуть банки нарощувати портфелі строкових гривневих депозитів населення, що важливо для підтримання курсової стійкості та захисту міжнародних резервів.


​​📑 Національний банк опублікував черговий Звіт з оверсайту інфраструктури фінансового ринку.

Документ відображає діяльність регулятора з оверсайту платіжної інфраструктури та інфраструктури ринків капіталу в 2023 році, а також містить інформацію про результати моніторингу платіжної інфраструктури та оцінювання суб’єктів інфраструктури фінансового ринку.

☝️Декілька ключових даних зі Звіту:

➡️ на кінець 2023 року в Україні зареєстровано 37 платіжних систем, з яких 2 – державні платіжні системи (одна з яких – системно важлива платіжна система СЕП); 19 – створені резидентами (5 – банками, 14 – небанківськими установами) та 16 – створені нерезидентами.

Загальна кількість учасників платіжних систем (крім СЕП) – 88 фінансових установ;

➡️ протягом 2023 року СЕП продовжувала забезпечувати понад 98% міжбанківських платежів у державі, задовольняючи потреби банківської системи в розрахунках у національній валюті.

1 квітня 2023 року запрацювало нове покоління СЕП. Система почала функціонувати на базі міжнародного стандарту ISO 20022 в режимі 24/7.

Запровадження стандарту ISO 20022 посприяло ще більшій автоматизації та пришвидшенню оброблення платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їхніх клієнтів.

У 2023 році СЕП оброблено 422,8 млн початкових платежів на суму 209,9 трлн грн. У 2023 році порівняно з 2022 роком кількість платежів, оброблених у СЕП, зросла на 16,5%, а їх сума − на 57,9%;

➡️ кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими емітентами (банками та небанківськими фінансовими установами), за 2023 рік становила 7 912,5 млн шт., а їхня сума – 6 140,8 млрд грн.

Упродовж 2023 року безготівкові платежі з використанням платіжних карток залишалися на високому рівні. Так, кількість таких платежів становила 7 307,4 млн шт. (93,5% від загальної кількості операцій з платіжними картками), а сума – 3 980,0 млрд грн (64,8% від загальної суми операцій з платіжними картками).

📌 Детальніше про головні факти про оверсайт інфраструктури фінансового ринку в 2023 році – у нашому пресрелізі.

🔗 Ознайомитись зі звітом можна за цим посиланням.


​​🤝 Продовжуємо обмін досвідом для забезпечення кібербезпеки в банківському та фінансовому секторах України.

З цією метою НБУ та Міністерство фінансів США підписали Меморандум про взаємодію та співробітництво у сфері кібербезпеки.

Документ дає можливість сторонам продовжувати співпрацю, що стала результатом попередніх домовленостей між інституціями щодо підтримки України в питаннях кібербезпеки та наданні всебічної допомоги для подальшої розбудови можливостей кіберзахисту України, зокрема банківського та фінансового секторів.

➡️ ДЕТАЛЬНІШЕ


​​#ГолосНБУ

Ключові обговорення експертів НБУ – в традиційному дайджесті 👇

🚩 Керівники НБУ провели традиційну зустріч з представниками 30 найбільших банків, під час якої обговорили міжнародну допомогу, розвиток кредитування, фінансовий моніторинг та інші актуальні теми.

🚩 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук виступив на вебінарі для Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK Ukraine). Він розповів про ситуацію в економіці, прогнози та ризики, а також про стан банківської системи та перспективи розвитку кредитування.


​​🟢 Міжнародні резерви станом на 1 квітня, за попередніми даними, становили 43,8 млрд дол. США.

У березні міжнародні резерви зросли на 18%.

Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

✅ Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 9 316,1 млн дол. США. З цієї суми:

▪️4 901,0 млн дол. США – від ЄС перший транш у межах перехідного фінансування за інструментом Ukraine Facility;
▪️1 626,1 млн дол. США – від Світового банку під гарантії Японії та Великої Британії;
▪️1 471,5 млн дол. США – від Канади;
▪️880,7 млн дол. США – від МВФ;
▪️286,2 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП);
▪️118,2 млн дол. США – грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк;
▪️32,4 млн дол. США – грантові кошти від Сербії.

За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 363,5 млн дол. США, з яких:

▪️275,4 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️52,7 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️35,4 млн дол. США – сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами.

☝️Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 728,5 млн дол. США.
Чистий продаж валюти НБУ в березні становив 1 787,7 млн дол. США.

🔗 ДЕТАЛІ


​​📊 Економічні результати лютого - березня – у свіжому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.

Ключові висновки:

1️⃣ Інфляція в лютому сповільнилася до 4,3% р/р. Цьому посприяли більша пропозиція окремих продуктів, послаблення тиску з боку витрат бізнесу на сировину та енергію, а також контрольована ситуація на валютному ринку. За оцінками НБУ, інфляція знижувалася й у березні.

2️⃣ Ділові очікування бізнесу поліпшилися. Гарна погода сприяє посівній та пожвавленню будівельних робіт. Стабільне функціонування морського коридору забезпечило кращі очікування металургійних підприємств щодо обсягів виробництва. Робота морських портів надалі підтримувала транспортні перевезення. Водночас через посилення обстрілів наприкінці березня, зокрема енергетичної інфраструктури, економічне відновлення, ймовірно, сповільнилося.

3️⃣ Підприємства все більше стикаються зі складнощами під час пошуку працівників. Попит на робочу силу зростає, водночас пропозиція залишається обмеженою. Разом з підвищенням мінімальної зарплати це тисне на заробітні плати в бік підвищення.

4️⃣ Дефіцит державного бюджету без урахування грантів у доходах у березні був помірним. Міжнародна допомога і надалі була вагомим джерелом фінансування бюджетних потреб, хоча роль внутрішніх залучень також зростала. Рекордні обсяги міжнародної фінансової допомоги у березні (близько 9 млрд дол. США) дали змогу створити запас для покриття бюджетних потреб у наступні місяці.

5️⃣ Експорт товарів у січні-лютому впритул наблизився до показників до початку повномасштабного вторгнення. Натомість імпорт скоротився, передусім через відновлення блокади на західних кордонах. У результаті дефіцит торгівлі звузився. Завдяки значній фінансовій допомозі міжнародні резерви зросли в березні після скорочення на початку року.

6️⃣ Ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою. Протягом березня обмінний курс гривні коливався в обидва боки, помірно девальвувавши за підсумками місяця. Це пов'язано з певним погіршенням балансу попиту та пропозиції валюти в другій половині березня, зокрема на тлі активізації бюджетних видатків.

7️⃣ Дохідність гривневих депозитів та ОВДП і надалі перевищувала інфляційні очікування бізнесу та громадян. Попит населення на ці гривневі активи залишався стійким. Зниження облікової ставки до 14,5% у березні підтримає відновлення економіки, однак не створить загроз макрофінансовій стабільності.


​​🟢 Інформуємо про стан спецрахунку для допомоги силам оборони станом на 1 квітня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 1,5 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 182 млн грн.

Усього з початку війни на спецрахунок надійшло майже 35,8 млрд грн в еквіваленті.

На потреби оборони за цей час перераховано майже 34,5 млрд грн, у березні 2024 року – понад 358,1 млн грн.

☝️ Перерахувати кошти на потреби оборони.

📌 Детальніше – за посиланням.


​​📊 Оновлена статистика від Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.

З початку 2024 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 120 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – майже 938 млрд грн в еквіваленті.

✅ Упродовж трьох місяців 2024 року:

▪️залучено від розміщення ОВДП на аукціонах 69 024,6 млн грн, 763,6 млн дол. США та 514,2 млн євро;

▪️спрямовано на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 26 122,9 млн грн, 810,9 млн дол. США та 555,5 млн євро.

Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.


​​📈 У 2023 році реальний ВВП зріс на 5,3%, – дані Держстату.

Україні вдалося досягти зростання ВВП після глибокого спаду у 2022 році (на 28,8%) навіть в умовах подальших активних бойових дій, високих безпекових ризиків та терористичних атак з боку росіян, зокрема на критичну інфраструктуру.

🤔 Що сформувало такий значний результат?

Вагому роль відіграли:
▪️висока адаптивність бізнесу та населення;
▪️м'яка фіскальна політика;
▪️стабілізація ситуації в енергетиці з другої половини лютого, передусім завдяки швидким ремонтам та посиленому захисту ППО;
▪️зусилля НБУ та уряду зі збереження макрофінансової стабільності в Україні.

✅️ У комплексі це зумовило суттєве сповільнення падіння економіки вже у I кварталі, а з II кварталу реальний ВВП повернувся до зростання, навіть попри негативний вплив подальших руйнувань та зупинення діяльності бізнесу на час повітряних тривог.

Рекордні бюджетні витрати на оборону та безпеку зумовили подальше збільшення ролі державного сектору в економіці. Так, за рік споживання державного сектору зросло на 9%, а його частка у ВВП за два роки більш ніж подвоїлася. Валова додана вартість сектору державного управління і оборони збільшилася за цей період на понад 46%, а його частка зросла з 6% у 2021 році до 22% у 2023 році.

🔗 Детальніше про чинники, які впливали на рівень ВВП у 2023 році, – в коментарі НБУ.


📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 березня 2024 року становила 36.6%, що на 0,2 в. п. нижче показника станом на 1 лютого.

⬇️ Обсяг непрацюючих кредитів за місяць скоротився на 788 млн грн, а обсяг наданих банками кредитів зріс на 2,8 млрд грн.

Нагадаємо, попередні результати оцінки стійкості Національного банку свідчать про адекватну оцінку більшістю банків кредитного ризику.

До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стало скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках зростав.

➡️ Дані про обсяги активних операцій та частку непрацюючих активів за посиланням.


​​📊 Бізнес відновив позитивні оцінки своєї діяльності після п’яти місяців поспіль негативних очікувань.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності.

⬆️ У березні 2024 року ІОДА зріс до 52.0 з 47.5 у лютому, перевищивши нейтральний рівень (50 пунктів).

Поліпшенню настроїв респондентів усіх секторів сприяли:

▪️нарощення морських і залізничних перевезень;
▪️збереження стійкої ситуації на валютному ринку;
▪️низькі інфляційні очікування;
▪️сезонне пожвавлення ділової активності.

Водночас стримуючими чинниками залишаються посилення обстрілів критично важливих об’єктів, ризик недостатності міжнародного фінансування та блокада західного кордону.

Розповідаємо детальніше про очікування бізнесу 👇

🟢 Підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими серед інших секторів, зокрема завдяки нарощенню морських і залізничних перевезень, сповільненню інфляції та сталому споживчому попиту: секторальний індекс у березні зріс до 55.1 (у лютому – 50.1).

🟢 Підприємства промисловості позитивно оцінили результати своєї діяльності на найближчу перспективу, зважаючи на сталий споживчий попит, стійку ситуацію на валютному ринку та низькі інфляційні очікування: секторальний індекс – 51.0 (у лютому – 48.3).

🟢 Підприємства будівництва суттєво поліпшили оцінки економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та сприятливі погодні умови: секторальний індекс – 53.5 (у лютому – 43.7).

🟢 Підприємства сфери послуг уперше з жовтня 2021 року надали оптимістичні оцінки щодо своїх економічних перспектив завдяки налагодженню логістичних ланцюгів та пожвавленню попиту: секторальний індекс становив 50.6 (у лютому – 45.3).

Підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуванні, очікували на подальше здорожчання власної продукції / послуг.

Оцінки щодо зайнятості дещо поліпшилися, але залишилися неоднорідними. Керівники підприємств будівництва та торгівлі були налаштовані на незначне збільшення чисельності працівників, водночас респонденти промисловості та сфери послуг і надалі очікували скорочення персоналу.

➡️ Більше інформації про результати опитування – за посиланням.


​​#ГолосНБУ

Традиційно про всі найважливіші обговорення тижня – у нашому дайджесті 👇👇👇

🚩 Голова НБУ Андрій Пишний під час події «NV.Діалоги про майбутнє. Європейський шлях України» розповів, як Національний банк, попри війну та завдання із забезпечення стабільності та безперервності функціонування фінансової системи, виконує зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

🚩 Тенденції розвитку платіжного ринку України, впровадження миттєвих платежів, боротьбу з міскодингом і проєкти з підтримки та розбудови України обговорили Голова НБУ Андрій Пишний, його заступник Олексій Шабан та профільні фахівці НБУ під час зустрічі з представниками міжнародної платіжної системи Mastercard.

🚩 Про підходи до імплементації в Україні Базельських стандартів розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова, представляючи Національний банк під час чергового засідання членів Базельської консультативної групи.

🚩 Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу, в колонці для видання "NV Бізнес" пояснив, чому облікова ставка в Україні є вищою ніж поточний рівень інфляції.

🚩 Чи впливає на вартість грошей довіра до центрального банку, що їх емітує? Які складові цієї довіри та як зберегти її в часи найважчих випробувань? Відповідям на ці запитання присвятив свою лекцію для студентів Національного університету "Києво-Могилянська академія" Володимир Лепушинський.


​​Національний банк розширює даними в євро та гривні публікацію основних таблиць статистики зовнішнього сектору України на сайті НБУ.

Така практика узгоджується з євроінтеграційним поступом України.

🇺🇦🇪🇺 Нагадаємо, що з червня 2023 року Україна є кандидатом на членство в ЄС.

Публікація даних основних продуктів статистики зовнішнього сектору в євро здійснюється практично всіма країнами Євросоюзу, що розвиваються.

Розширення публікацій статистики зовнішнього сектору в євро та в національній валюті є найкращою практикою для країн-кандидатів.

Показано 20 последних публикаций.