НБУ | Знати. Розуміти


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Экономика


Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦
Всі наші новини – одразу тут☝️
А ще простими словами розповідаємо про роботу НБУ та процеси, які роблять економіку такою яка вона є сьогодні.
Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!


Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика
Статистика
Фильтр публикаций


​​Наприкінці робочого тижня традиційна добірка матеріалів від фейсбук-сторінки Financial Literacy Ukraine.

▪️Як змінити фінансовий номер телефону?
🔗 https://cutt.ly/3H6Q7tz

▪️Як посилити безпеку коштів на власних рахунках?
🔗https://cutt.ly/LHA02Dx

▪️Як захисти акаунти: сервіси VPN та паролі.
🔗https://cutt.ly/dHA2lIm

ℹ️ Багато корисної інформації про фінансові послуги під час воєнного стану в Україні читайте на спеціальному порталі НБУ "Фінансова оборона України"

#НБУ_фінансова_оборона


​​📣 Розповідаємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 27 травня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить майже 127 млн грн.

На потреби військових перераховано майже 16,9 млрд грн.

➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 162 млн грн.

Майже 393 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

👉 Деталі: https://cutt.ly/XH5OdNK


​​🪖✊ Національний банк з метою підтримки захисників і захисниць України надіслав листа до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України з пропозицією унести зміни до ЗУ "Про споживче кредитування".

У змінах до цього закону йдеться про заборону банкам, небанківським фінансовим установам та колекторським компаніям здійснювати заходи з урегулювання простроченої заборгованості щодо споживачів-військовослужбовців на час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Зокрема, йдеться про:

✅ військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі – правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів – громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України;

✅ військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей;

✅ військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;

✅ членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

⛔ Також кредитодавцям та колекторським компаніям забороняється проводити телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення як військовослужбовцям, так і членам їх сімей.

За порушення таких норм регулятор застосовуватиме визначені законодавством заходи впливу.

➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/IH4LdbT


​​⚡ Новий епізод подкасту "Війна в Україні" на Радіо НВ. В гостях у Сергія Фурси заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.

🔥 Тема розмови, мабуть, найбільш обговорювана сьогодні, – ситуація на валютному ринку та вплив на неї нещодавніх рішень НБУ щодо зняття обмеження на курс продажу готівкової валюти банками та тимчасове зниження ліміту на зняття готівки із гривневих рахунків за кордоном.

👉 Про те, чим обумовлені такі кроки НБУ та чому вони є надзвичайно важливими під час війни, слухайте у подкасті.


​​Ринок небанківських фінансових послуг – ще один важливий фронт, де Національний банк надійно тримає фінансову оборону.

Сьогодні дії регулятора здебільшого спрямовані на дерегуляцію ринку, мета якої – підтримання учасників ринку та надання можливості зосередитися на професійній діяльності.

🔸Що відбувається в небанківській сфері сьогодні?
🔸Чого очікувати учасникам ринку в майбутньому?

👉 Відповіді на ці питання надав у колонці для видання "Економічна правда" Сергій Савчук, в. о. директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ.

Основні тези 👇

🟢 У післявоєнні часи підтримки потребуватимуть аграрії-лізингоодержувачі. Вже сьогодні учасники ринку сподіваються на збільшення обсягів надання державної фінансової підтримки в межах діючих програм.

Крім того, важливо запровадити механізм компенсації лізингових платежів для сільськогосподарських виробників до 0% річних та розробити програми щодо фінансової підтримки реального сектору економіки з використанням фінансового лізингу. Основні вимоги до таких програм – простота, зрозумілість та ефективність.

🟢 Національний банк та ФГВФО розробляють законодавчі пропозиції щодо впровадження системи гарантування для кредитних спілок. Ця система захистить вклади членів і надалі стане поштовхом для розвитку ринку.

🟢 У повоєнні часи планується залучення страховиків до пріоритетних напрямів розвитку економіки. Зокрема, будівництва, сільського господарства, вантажних перевезень, іпотечного фінансування та кредитування, лізингових операцій, інформаційних технологій та інвестицій.

➡️ Детальніше – у колонці експерта: https://cutt.ly/BH3MUxc


​​​​Банківська система не просто тримається, як та бородянська шафка, а й потужно допомагає економіці країни працювати з перших днів війни.

📰 В інтерв’ю журналу KPMG Review Magazine заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук розповів, як вдалося досягти такого резерву сил та міцності, які завдання стоять перед НБУ сьогодні та які "уроки" за 90 днів війни варто врахувати.


​​🚩 Розповідаємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 26 травня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить майже 107 млн грн.

На потреби військових перераховано майже 16,9 млрд грн.

➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарний цілей, становить майже 160 млн грн.

Майже 393 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

📍 Деталі: https://cutt.ly/MH32voY


​​З 21 травня Національний банк України зняв обмеження на встановлення банками курсу продажу готівкової валюти та курсу операцій за кордоном не більше 10% від офіційного. Також було знижено ліміт на зняття готівки за кордоном із гривневих рахунків українських банків до 50 тис.

👉 Такі рішення викликали бурхливе обговорення, зокрема й у бізнес-середовищі.

"Ми бачимо цю дискусію та будемо спілкуватися з бізнесом. Ми керуємося двома основними завданнями: зберегти валютні ресурси для пріоритетних видатків на оборону та критичний імпорт та не допустити непродуктивного відтоку капіталу", – підкреслює у інтерв’ю виданню Forbes Ukraine заступник Голови НБУ Юрій Гелетій. Це потрібно насамперед для того, щоб фінансова система й надалі стабільно працювала, а економіка – відновлювалася.

Ще один важливий ефект, який прогнозував НБУ, – зменшення коливань обмінного курсу завдяки збільшенню конкуренції на ринку. Можна констатувати, що курс на "сірому" ринку після спекулятивного сплеску, що виник одразу після ухвалення рішення, зараз знижується.
"Люди нестимуть гроші скоріше в банки, ніж в нелегальні обмінники. Зростання ліквідності легального готівкового сегменту сприятиме подальшій стабілізації ситуації", – підкреслив Юрій Гелетій.

В Україні триває війна і для того, щоб фінансова система й надалі працювала важливо розділяти критичні та некритичні потреби для того, щоб адекватно використовувати міжнародні резерви.

"Втрата чи значне зниження резервів призведе до незворотних наслідків: панічного виведення капіталу і значного тиску на курс гривні без можливості його згладити. Ми цього не допустимо", – наголосив Юрій Гелетій.

▪️Який стан міжнародних резервів сьогодні й скільки коштів вже витрачено на підтримку гривні?
▪️Чому так звані "карткові туристи" створюють тиск на фінансову стабільність?
▪️Чи дійсно рішення НБУ суттєво знижують купівельну спроможність громадян, які виїхали?
▪️Чи варто очікувати, що наступним кроком НБУ може бути відмова від жорсткої фіксації курсів міжбанку за формулою "офіційний курс +1%"?

Відповіді на ці та інші питання – у інтерв’ю: https://cutt.ly/xH9ob2x


​​Незважаючи на війну, Національний банк продовжує вдосконалювати сферу небанківських фінпослуг.

Розповідаємо про зміни на ринку страховиків.

➡️ Так, регулятор удосконалив кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатись актуарними розрахунками у сфері страхування.

Зокрема:
▪️спростив доступ до професії для молодих спеціалістів;
▪️визначив три рівні кваліфікації актуаріїв у сфері страхування відповідно до їх рівня освіти, досвіду практичної діяльності: актуарій без права посвідчувати актуарні розрахунки, актуарій із видів страхування інших, ніж страхування життя, актуарій зі страхування життя;
▪️встановив підстави та порядок включення, виключення осіб з переліку актуаріїв у сфері страхування та тимчасової заборони займатися актуарними розрахунками;
▪️визначив вимоги до осіб, що мають намір бути включеними до переліку актуаріїв у сфері страхування, відповідно до рівня їх кваліфікації.

Діючим актуаріям не потрібно повторно проходити процедуру включення до переліку актуаріїв.

Достатньо подати до НБУ опитувальник з оновленою інформацією про себе впродовж трьох місяців після завершення воєнного стану.

🔗 Більше деталей: https://cutt.ly/GH2cKOe


​​📣 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 25 травня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 86,5 млн грн.

Майже 16,9 млрд грн перераховано на потреби військових.

➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить майже 158 млн грн.

Майже 393 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

📍 Деталі: https://cutt.ly/aH0s4RL


​​Як самостійно перевірити справжність банкнот гривні?

🇺🇦 Українські банкноти – добре захищені, кожна має близько двадцяти захисних елементів.

☝️Пам’ятайте, перевіряти завжди потрібно одразу кілька елементів захисту! Це має стати правилом для вас, адже зловмисники зазвичай розраховують на неуважне ставлення до грошей та намагаються в такий спосіб збувати підробки гривні. Здебільшого ці підробки мають низьку якість та надруковані на принтері.

❓Як самостійно перевіряти банкноти розповімо на прикладі банкноти номіналом 200 гривень зразка 2007 року. Це одна з найпоширеніших банкнот у готівковому обігу. Тому часто вона – у фокусі уваги зловмисників.

Крок 1. Перевірте банкноту на дотик.

Ви відчуєте банкнотний папір, який тактильно відрізняється від звичайного паперу, а також – рельєфність зображень із лицьового боку.

Крок 2. Подивіться на банкноту проти світла.
▪️Перевірте водяні знаки.
Під час розглядання банкноти проти світла стає видимим портрет Лесі Українки та графічний знак гривні.
▪️Перевірте написи та зображення на захисній стрічці: напис "200 ГРН", малий Державний Герб України та підкреслене позначення номіналу "200".
▪️Перевірте наскрізний елемент (суміщене зображення). Під час розглядання проти світла всі елементи цифрового позначення 200 збігаються, доповнюють один одного. Цифрове позначення має бути без розривів та зсувів.

Крок 3. Змініть кут нахилу банкноти.

Під час зміни кута нахилу банкноти номінал банкноти в правому нижньому куті, який надруковано оптично-змінною фарбою, змінює колір з малиново-фіолетового на оливково-зелений.

Не соромтеся попросити іншу банкноту, якщо сумніваєтеся в її справжності.

Працівник магазину, аптеки, АЗС, закладу харчування може не прийняти до сплати за товари сумнівну щодо справжності банкноту. З такою банкнотою потрібно звернутися до будь-якого банку для її надсилання на дослідження до Національного банку. Таке дослідження безкоштовне.

👛 Якщо банкноти справжні, то їх вартість вам компенсують.

🚫 Якщо банкноти визнані підробленими, то вони вилучаються з обігу без відшкодування їхньої вартості та передаються правоохоронним органам для проведення відповідного розслідування.

ℹ️ Більше інформації про захисні елементи банкноти 200 гривень зразка 2007 року за посиланням: https://cutt.ly/eHNdvuN

🎥 Як швидко перевірити справжність банкноти 200 гривень зразка 2007 року, дивіться також у відео за посиланням: https://cutt.ly/XHNdU80

#НБУ_фінансова_оборона


​​📊 Нещодавно ми розповідали про зміни й тенденції в банківському секторі. Нині поділимося даними щодо ситуації на ринку небанківського фінансового сектору в ІV кварталі 2021 року.

Упродовж кварталу продовжувалася трансформація ринку. В результаті кількість небанківських установ скоротилася на 96.

Війна ускладнила роботу надавачів небанківських фінпослуг. Зокрема, негативно вплинула на терміни та якість звітування. Національний банк надав низку регуляторних послаблень для сприяння роботі небанків.

➡️ Про це йдеться у щоквартальному Огляді небанківського фінансового сектору.

Розповімо більше щодо кожного сегмента ринку НБФУ 👇

Страхові компанії

Обсяги активів та валових премій страховиків життя дещо збільшилися, обсяги виплат зросли майже на 20%.

Страховики життя нарощували інвестиційні доходи та залишалися прибутковими за результатами усього 2021 року.

Обсяги активів, валових премій і виплат сегмента ризикового страхування зменшилися переважно через неподання низкою страховиків звітності та виключення з реєстру страховиків.

Кредитні спілки

Тривало поступове скорочення ринку кредитних спілок. Обсяг кредитного портфеля КС зменшився в цілому на 11%.

Кредитні спілки завершили рік із невеликим прибутком. Цьому сприяло зменшення витрат на формування резервів.

Фінансові компанії та ломбарди

Обсяги активів фінансових компаній загалом зросли: ті компанії, що відзвітували, за IV квартал 2021 року суттєво наростили обсяги активів – на 30%. Також зростали й обсяги кредитування.

Діяльність ломбардів була менш динамічною: учасники ринку, що надали звітність, майже не змінили обсяг активів та скоротили кредитний портфель.

📍Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/uHNuwjR


​​🇺🇦 Традиційно повідомляємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 24 травня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить майже 235 млн грн.

На потреби військових перераховано майже 16,7 млрд грн.

👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить майже 163 млн грн.

Понад 385 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

👉 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

📍 Деталі: https://cutt.ly/LHBkHto


​​Відсьогодні українці, які через війну вимушено залишили Україну та перебувають у Німеччині, зможуть обміняти готівкову гривню на євро.

🇺🇦 🇩🇪 Обмін став можливий завдяки угоді, укладеній між Національним банком України, Федеральним банком Німеччини та Міністерством фінансів Німеччини.

"Українці зможуть обміняти наявну в них готівкову гривню в німецьких кредитних установах. Ми надзвичайно вдячні німецьким колегам за надану підтримку та сприяння нашим вимушеним переселенцям у такому важливому питанні", – сказав заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.

🔁 Які умови обміну?

➡️ Кожен повнолітній громадянин України зможе обміняти на євро до 10 тисяч гривень готівкою. Прийматимуться виключно банкноти номіналом від 100 до 1000 гривень. Детально про процедуру обміну дізнаєтеся безпосередньо у кредитній установі.

➡️ Курс обміну встановлюватиметься на тиждень щоп’ятниці о 14.00 за посиланням: www.bundesbank.de/wechselkurse-uah

❗Нагадаємо, що з 25 березня також діє угода з Національним банком Польщі, за якою українці можуть обмінювати до 10 тисяч гривень готівкою на одну особу на польські злоті.

Крім того, НБУ дозволив українським банкам купувати готівкову гривню в іноземних фінансових установ за безготівкову іноземну валюту в обсязі до 1 млн євро на день (у еквіваленті). Цей механізм уже використовують низка банків, щоб забезпечити обмін гривні на валюту країни перебування: Райффайзен Банк – у Австрії, Угорщині, Чехії; Erste Bank Oesterreich – у Австрії; OTP Bank – у Молдові та Угорщині; Banca Comercială Română – у Румунії; Tatra banka (дочірній банк групи Raiffeisen) – у Словаччині.

Національний банк продовжує активний діалог із центробанками інших країн ЄС, які також прихистили українських переселенців, щоб реалізувати обмін готівкової гривні. Крім того, комунікує з центробанками держав-партнерів, щоб оперативно вирішувати питання безперебійного приймання та обслуговування платіжних карток українських банків.

📍 Детальніше: https://cutt.ly/iHBpOJ4


​​Банківський сектор залишається операційно прибутковим, незважаючи на нижчі темпи зростання операційних доходів та збільшення операційних витрат унаслідок воєнних дій.

Чистий операційний прибуток за результатами чотирьох місяців 2022 року зріс на 10% р/р, попри скорочення цього показника у березні-квітні.

Водночас банки сформували значні обсяги резервів під очікувані збитки через наслідки війни. Відрахування в резерви зросли у сім разів порівняно з січнем-квітнем 2021 року – до 32,7 млрд грн, із них 83% або 27,0 млрд грн були сформовані в березні-квітні.

Загальне зниження бізнес-активності з початку повномасштабної війни призвело до падіння попиту на кредити й банківські послуги та спричинило зниження сум розрахунків – ключової бази комісійних доходів банків. Запровадження банками кредитних канікул та зниження комісії за користування своїми послугами також негативно відобразилося на доходах фінустанов. Чистий комісійний дохід скоротився в січні-квітні на 22% р/р; зростання чистого процентного доходу в квітні становило 18% р/р порівняно з 35% р/р за січень-лютий 2022 року.

ℹ️ У результаті чистий збиток банківського сектору за перші чотири місяці цього року становив 7,4 млрд грн, хоча ще у січні-лютому банки працювали з чистим прибутком у 9,9 млрд грн.

Доходи банків у січні-квітні зросли на 11% у річному вимірі до 88,6 млрд грн, витрати – на 53% до 96,0 млрд грн.

📑 Дані "Доходи та витрати банків України": https://cutt.ly/WHCvkox


​​Традиційно щопонеділка ділимося коротким звітом, як змінилися цифри на ринку військових ОВДП.

Упродовж минулого тижня знову помітно збільшилася кількість вкладників у військові облігації серед громадян та бізнесу — з 58,1 тис. до 67,0 тис.

✅ У підсумку – станом на 23 травня 2022 року обсяг їхніх вкладень у військові ОВДП становить:
▪️майже 6,8 млрд грн (близько 10% від загального обсягу придбаних військових ОВДП номінованих у гривні);
▪️49,5 млн дол. США (майже 35% від загального обсягу військових ОВДП номінованих у дол. США);
▪️26,2 млн євро (близько 15% від загального обсягу ОВДП номінованих у євро).

Найбільший портфель військових ОВДП, як і раніше, сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Обсяг вкладень нерезидентів становить 300,4 млн грн

➡️ Загалом з початку повномасштабного нападу росії:
📍 Міністерство фінансів України провело 33 аукціони із продажу військових облігацій;
📍 до державного бюджету залучено майже 67,4 млрд грн, близько 144,1 млн дол. США та 176,5 млн євро.

Долучайтеся до фінансової оборони країни!

👉 Як придбати військові ОВДП, розповіли тут: https://t.me/nbu_ua/788


​​🇺🇦 Розповідаємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 23 травня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 196 млн грн.

На потреби військових перераховано майже 16,7 млрд грн.

👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 160 млн грн.

Понад 385 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

👉 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

📍 Деталі: https://cutt.ly/eHZchf9


​​Друзі, підготували для вас детальне роз’яснення щодо останніх змін до Постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18.

ℹ️ Офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/дол. США. Фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту) та утримати під контролем інфляційні очікування.

☝️Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%.

🚩 Важливо! Більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажом валюти зі міжнародних резервів.

💵 Другим сегментом валютного ринку є готівковий.

👉 Готівковий ринок під час воєнного стану працює в обмеженому режимі. Банки можуть продавати через каси іноземну валюту лише в тому обсязі, в якому до цього купили її в населення. До війни між готівковим та безготівковим сегментами ринку існувало майже вільне перетікання готівкової валюти, плюс населення могло вільно купувати валюту в банків. Наразі валютні обмеження НБУ поставили "завісу" на такі перетікання та на обсяг продажу готівкової валюти банками.

Однак слід враховувати, що зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування "сірого" імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни. Тому Національний банк не витрачає дефіцитні міжнародні резерви для згладжування коливань у цьому сегменті ринку.

‼️ Із 21 травня 2022 року НБУ дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти. Це вирівняє умови для банків порівняно з обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу на ньому.

Національний банк України також із 21 травня 2022 року зняв обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають з карток готівкову валюту.

➡️ Таким чином, НБУ створює можливості для зближення курсу конвертації валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курсу купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні.

🔺 Також це мінімізує “картковий туризм”. За наявними даними, значна частина операцій з гривневими картками за кордоном – це зняття готівки з банкоматів. Помітна частина цієї готівки потім повертається в Україну і потрапляє на нелегальний готівковий ринок. Тобто де-факто дефіцитні валютні ресурси можуть витрачатися на непріоритетні для воєнного часу потреби, що зараз вкрай важливо мінімізувати.

Тому вирівнювання умов прямої (через готівкові операції) та непрямої (через карткові операції) купівлі валюти, в Україні та закордоном, населенням є заходом, який дасть змогу запобігти непродуктивному виведенню капіталу та захистити міжнародні резерви України 🇺🇦


​​Сьогодні ухвалено кілька важливих оновлень, що стосуються роботи валютного ринку.

✅ З 21 травня 2022 року скасовуються:
▪️обмеження на встановлення курсу, за яким уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам;
▪️обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.

👉 Раніше курси за відповідними операціями не мали відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.

💬 "Зняття обмежень на встановлення курсів, за якими банки продають валюту населенню, поліпшить умови роботи легальних суб’єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій. Усе це зробить валютний ринок стійкішим та сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у його готівковому сегменті", – зазначив заступник Голови НБУ Юрій Гелетій.

☝️⬇️ Крім того, Національний банк тимчасово зменшив щомісячний ліміт на зняття за кордоном готівки з гривневих рахунків, відкритих в українських банках, до 50 тис. грн в еквіваленті (зі 100 тис. грн, як було досі).

Це дасть змогу знизити ризики непродуктивного відпливу капіталу, зменшити можливості для спекуляцій та обходу валютних обмежень, а отже, – захистити міжнародні резерви України.

Важливо! Громадяни і надалі матимуть змогу знімати за кордоном готівку з валютних рахунків, відкритих в українських банках, у межах щоденного ліміту в 100 тис. грн.

Зміни також не стосуються використання платіжних карток за кордоном для розрахунків із метою оплати вартості товарів, робіт та послуг – більшість з них можна й надалі здійснювати без обмежень. Отже, попри зменшення ліміту на зняття готівки з гривневих рахунків за кордоном, громадяни й надалі матимуть змогу задовольняти всі свої нагальні потреби.


​​🚩 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 20 травня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 167,5 млн грн.

На потреби військових перераховано майже 16,7 млрд грн.

👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 240 млн грн.

Майже 304 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

👉 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

📍 Деталі: https://cutt.ly/7HPHDph

Показано 20 последних публикаций.