Книготерапія 📗

В рубриці #кт_поповнення новинка від #лабораторія — книга «За відсутності чоловіків» Філіппа Бессона.

На сайті написано, що то для шанувальників Майкла Каннінґема — отже, мені треба.

"Літо, 1916 рік. У небі з’являються перші тіні німецьких дирижаблів, а паризькі чоловіки вирушають на фронт.
Для шістнадцятирічного Венсана, який залишається у місті майже сам, в оточенні надмірної любові й турботи жінок, життя має вигляд справжнього тріумфу свободи. Та все змінює перша закоханість у французького солдата Артюра Валеса і знайомство з відомим письменником Марселем Прустом. І десь там, серед листів, сповнених чуттєвих таємниць й одкровення першої пристрасті до французького піхотинця, розпочинається шлях його дорослішання."

Книга невеличка, на вечір. Але відчуваю, що буде емоційно. І красиво. Стікерами для цитат видавництво мене забезпечило 👌

Книготерапія 📗Підписатись

Поїхала в салон з книжечкою, а вона якось раптом закінчилася 🤷‍♀️

Я вже думала, що доведеться сумувати, як згадала, що маю Librarius на телефоні.

☀️Тож тепер читаю «Толіки». А ви?

Книготерапія 📗Підписатись

Друзі! Сьогодні у Харкові постраждало кілька книгарень КнигоЛенду та друкарня Тріада-Пак. Кому не важко, прошу поширити у своїх соцмережах такий флешмоб:

Микола Носов та Ірпінь

🌲 Ірпінь – це не лише місто парків, а й справжня батьківщина Незнайка!

Микола Носов, автор всесвітньо відомих історій про Незнайка, провів тут дитинство та юність. Його родина переїхала з Києва, оселившись у скромному будиночку на Першій лінії (нині – вулиця Стельмаха).

"Ми живемо в Ірпені, а це залізнична станція в двадцяти п’яти кілометрах від Києва, місцевість тут мальовнича: є ліс і річка, тому у багатьох киян в Ірпені дачі, але ми, як і інші ірпінські мешканці, живемо тут постійно, тобто і літо, і зиму…”, – так згадував Носов.

📕 Шлях у літературу

Мало хто знає, що спочатку Носов мріяв стати хіміком і вступити до КПІ, але перед самим вступом різко змінив рішення й обрав Київський художній інститут. Там він захопився фотографією та кінематографом.

А в літературу прийшов випадково – коли в нього народилася дитина, він почав вигадувати веселі історії та казки. Так і з’явився Незнайко – кумедний, допитливий, трохи наївний герой, який постійно потрапляє у халепи.

🌸 Казкове Квіткове місто, де розгортаються події «Незнайка», – списано з Ірпеня. Вулиця Квіткова, яку згадує автор, знаходиться поруч із рідною для нього Першою лінією.

Носов залишив нам ще одну книгу про Ірпінь – автобіографічну повість «Таємниця на дні криниці», що вийшла після його смерті у 1977 році.

Якщо будете в Ірпені, обов'язково завітайте до парка Незнайка – він гарний у будь-яку пору року.

#кт_ірпінь

Книготерапія 📗Підписатись

❄️ Підсумки лютого

Виходячи з моїх підсумків і не скажеш, що лютий - короткий місяць. Дивлюсь на список нижче, згадую най-найвидатніше з цих книжок і відчуваю задоволення 😌

Прочитала з нуля 9 книг

Маркус Зузак "Глиняний міст" , відгук тут.
Пилип Білянський "Луни", відгук тут.
Енн Петчетт «Голландський дім», відгук тут.
Бенхамін Лабатут «Maniac», відгук тут.
Донна Фрейтас «Дев’ять життів Роуз Наполітано», відгук тут.
Тобі Фейбер «Faber & Faber: Нерозказана історія», відгук тут.
Ганна Улюра «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві», відгук тут.
Ґеорґі Ґосподінов «Природний роман», відгук тут.
Донато Каррізі "Володар тіні", відгук в процесі.

Дочитала 2 книги

«За Перекопом є земля» Анастасії Левкової, відгук тут.
«Коли я нарешті висплюся?» Ольги Маслової та Нікі Бєльської, відгук тут.

Перечитала

Ґреґ Маккеон «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети», відгук тут.

В процесі

"Викреслена" Міха Мацціні, про книгу тут

Приєдналась до 3 офлайн-клубів в Ірпені

Вільні книжкові посиденьки в Katebooks, відгук тут.
Клуб за книгою «Дев’ять життів Роуз Наполітано» в Katebooks, відгук тут.
Клуб з TGI Academy Irpin за книгою «Кушмарджак», відгук тут.

В процесі курс від litosvita

"Історія української літератури", подробиці тут

Пройшла 2 навчання

Онлайн-інтенсив "Психологія творчості: як подолати бар’єри" , подробиці тут, книжкові знахідки тут
Лекція з культурної журналістики, подробиці тут

А як ваш читацький лютий? Що читали, де бували?

#кт_підсумки

Книготерапія 📗Підписатись

«Дев’ять життів Роуз Наполітано» Донна Фрейтас, #кт_відгук #щеоднусторінку

Цю книгу обрали на наш клуб, і мене одразу зацікавила анотація. Люблю поміркувати про те, щоб було, якби я зробила якийсь інший вибір.

"Професорка соціології Роуз Наполітано впевнена, що не хоче мати дітей. Вона так само переконана, що знайшла однодумця у своєму чоловікові Люку і що він — кохання її життя.

Тож її світ розхитується, коли Люк змінює думку й намагається переконати її стати матір’ю.

Чи буде це зрадою самої себе? Чи справді материнський інстинкт вмикається в усіх із появою дитини? До яких наслідків приводять наші рішення, великі й малі? Роуз підходить до цих питань із науковою ретельністю, а Донна Фрейтас дарує їй аж дев’ять життів для її досліджень. У частині життів Роуз таки народжує доньку, у частині — обирає інший шлях. У павутинні причин, наслідків та взаємозв’язків перед нами постає справжня Роуз — дочка, мати, викладачка, подруга й колега, дружина й кохана.

«Дев’ять життів Роуз Наполітано» — захопливий роман про самопізнання, розмаїття жіночих ролей, зв’язок між поколіннями і про те, що всі дороги зрештою ведуть нас в одному напрямку — до себе."

З анотації здається, що книга насамперед про материнство та вибір не мати дітей, але для мене вона про сміливість йти своїм шляхом, важливість відстоювання свого вибору. Та про те, що буває, коли обираєш не себе. І не так важливо, через що саме на тебе тиснуть — через дитину, необхідність зберегти шлюб або щось інше.

"Моя воля тріщить по швах. Я почуваюсь ніби варене яйце, яке розкочують на кухонному рушнику, щоб шкаралупа потріскалась і відпала."

"Чи не схибила я у своєму обуренні, у відчутті правоти? Що, як я помиляюсь? Що, як Люкові батьки знають щось таке, що нам із Люком поки невідомо? Невідомо особисто мені? Може, варто було їх вислухати? Дати їм шанс?
Та хіба я мушу?"

🚨 У 9 життях Роуз авторка пропрацювала багато варіантів розвитку подій, показала наскільки різним може бути життя за одних ввідних. Кожен читач знайде те, з чим йому доводилось стикатися, якийсь свій тригер (перевірено на клубі).

Як і ми всі, героїня не ідеальна, зі своїми страхами, іноді крамольними думками й бажаннями, різними станами та емоціями.

"Останнім часом я почала уявляти, ніби Люк раптово помирає. Як би я жила без нього? Це було б таке полегшення."

Було цікаво досліджувати, як маленька дрібничка — наприклад, інша емоційна реакція героїні — може спровокувати зовсім інший розвиток та фінал історії.

Книга легко й швидко читається, написана простими словами.Також сподобалося оформлення — як обкладинки, так і розділів.

Трохи не вистачило метафоричності та краси мови, я майже не відмічала цитати. Тому поставила їй 9 ⭐️ з 10.

❤️ Але книга точно викликає емоції та купу роздумів про самовизначення, стосунки з партнером і батьками (є приклади здорових та нездорових стосунків), дітьми, подругами. Тому раджу читати.

Взагалі дуже багато хочеться сказати в тему — але, боюся, вийде спойлер. Скажу лиш, що тиснути на партнера й намагатися його змінити — точно не робоча стратегія. Я це давно усвідомила, але якщо комусь треба доказів, то ця книга саме про це.

Книготерапія 📗Підписатись

О, а #книголав щойно надіслав промокод зі знижкою 50% на всі книги Бакмана (діє тільки сьогодні):

BACKMAN250201

Мені більше за все подобається його трилогія. "Тривожні люди" та "Уве" на другому й третьому місці. А у вас який ТОП?

Книготерапія 📗Підписатись

📊Натрапила на цікаву новину: у бібліотеках провели опитування, які книжки довго або взагалі не повертають. І серед них є кілька видань від #КСД. Видавництво швидко зорієнтувалося і надало знижки на ці книги.

«Троща» в мене вже є, треба нарешті прочитати. До «1984» теж ніяк не дійду, але точно буду читати.

❤️ «Колгосп тварин» та «Людина в пошуках справжнього сенсу» читала і раджу звернути на них увагу. Відгук на «Колгосп тварин» тут, а на «Людина в пошуках справжнього сенсу» тут.

А у вас бувало, що бібліотечні чи позичені книжки викликали бажання не розлучатися з ними?

Книготерапія 📗Підписатись

Даня Кукафка «Записки зі страти» #кт_поповнення #vivat

😎 Багато блогерів радили цей трилер, тож вирішила і я почитати.

"Енсела Пакера, серійного вбивцю, стратять за дванадцять годин. Капелан порадив йому прийняти те, що неможливо змінити. Але зворотний відлік — найскладніша частина покарання, хай навіть заслуженого. Яким було життя Енсела? Чи є йому за ким шкодувати?

Історію чоловіка розкажуть три жінки. Лаванда, яка не знала, що материнство може бути таким жорстоким і що її син виросте монстром. Детективка Шеффі, яка поклала всі свої сили на боротьбу за справедливість. Сестра-близнючка в жалобі. Йдеться не про злочинця, образ якого намагається романтизувати суспільство, а про отруйну систему правосуддя, нищівну доброту, складність людського життя. Та про сильних жінок, що здатні на більше."

Задум дуже цікавий, сподіваюся, і реалізація на рівні. Хтось читав?

Книготерапія 📗Підписатись

Як словенці заохочують дітей читати

Мені довелося пожити в Словенії (не плутати зі Словаччиною), тож іноді розповідаю щось, пов'язане з книжковою тематикою. Наприклад, про бібліотеки чи книгарні.

Сьогодні вирішила розповісти про заохочення до читання у школах та дитсадках.

У словенських школах немає окремого предмета «Література» — усе об’єднано в один предмет «Словенщина», що охоплює граматику, читання та історію мови. Тобто, одночасного читання й обговорення книжок на заняттях немає. Але є дещо інше — «Читацький значок» та «Вечірнє читання».

🏅 Що таке «Читацький значок» та як це працює

✔️Це рух для заохочення читання серед дітей, заснований ще у 1960 році. Явище стало прикладом для подібних програм у світі. Щороку у проекті бере участь понад 140 000 дітей.
✔️Учні отримують перелік рекомендованих книжок на рік та читають їх у своєму темпі. Також вони вчать вірші напам’ять. Впродовж року учні можуть розповідати про прочитане в класі.
✔️По завершенню навчального року всіх, хто прочитав визначену кількість книжок та отримав Читацький значок, нагороджують. Наприклад, діти з нашої школи традиційно їдуть до столиці на культурну подію, гуляють та їдять морозиво.
✔️З 6 класу можна брати участь у програмі з іноземної мови – наприклад, у 9 класі учні можуть обрати читання «Гаррі Поттера» в оригіналі.
✔️У дитячих садочках теж заохочують читати: батьки читають малечі, а діти розповідають у групі про книги.

☕️ «Вечірнє читання» – ще одна особлива традиція

Раз на рік школярі приходять до школи ввечері з чаєм, печивом, м’якими іграшками та подушками. Вони сидять або лежать на підлозі, а вчитель читає їм уголос. Після читання всі разом обговорюють почуте.

Що думаєте про такі традиції? Хотіли б щось подібне у наших садочках та школах?

P.S. Раніше писала, як батьки можуть заохочувати дітей до читання.

#кт_закородоном

Книготерапія 📗Підписатись

Враження від книжкового клубу

Обговорювали: «Дев’ять життів Роуз Наполітано» Донни Фрейтас
Де: Книгарня Katebooks в Ірпені
Вартість: безкоштовно + донат на ЗСУ

👥Нас було чотирнадцять. Книгу прочитало більше учасників, але не всі змогли доєднатися. Вперше одна з учасниць слухала обговорення онлайн, бо захворіла і не хотіла пропускати.

Більшості роман "зайшов": п'ятірок було багато, також були четвірки й четвірки з половиною. Але була й одна двійка.
Загальний бал – 4,32. Книга зачепила всіх, тож її однозначно варто читати.

Всім сподобалося, що:

✔️ є цікавий задум з 9 життями
✔️ книга легко читається
✔️ підняті складні питання — материнство, стосунки з коханими, батьками, тиск близьких людей і суспільства

А от реалізація задуму не всім видалась ідеальною. Мені теж, але детальний відгук я опублікую завтра.

🗣 Йдучи на клуб, я була впевнена, що більшості книга сподобається, тому не сподівалась, що буде така жвава дискусія. Кожного добряче тригернуло щось своє. Було цікаво послухати, яке різне в нас сприйняття героїв та подій.

Також приємно, що наш клуб росте – постійно з’являються нові учасники. А з тими, хто давно в клубі, вже як рідні. Зустрічі щоразу тепліші й веселіші. Тож всім дякую за атмосферу! ❤️

Наступного разу читаємо книгу Ірени Карпи «Тільки нікому про це не кажи». Я ще не знайома з авторкою. Почитала відгуки на книгу і трохи розгублена — багато негативних. Але заради клубу буду читати.

#кт_книжковийклуб

#кт_подія

Книготерапія 📗Підписатись

🔥 Фанати темного фентезі, увага!

Цей допис саме для вас. Маю нову книгу, яка може вас зацікавити — «Право сильного». Її автор — Костянтин Valde Ульянов, сержант Збройних Сил України, інструктор із психологічної підготовки.

✍️ Костянтин написав роман у 2014 році, під час служби в АТО. Потім почалося повномасштабне вторгнення, і автор не мав змоги зайнятися публікацією, бо захищає нас в ЗСУ. Але його рідні та друзі випустили книгу самостійно.

"Темні та давні ліси тягнуться на багато днів пішого ходу. В цьому дикому краю живуть розрізнені клани дикунів, ховаючись від напівміфічних істот, справних хазяїв цих місць. Далеко на півдні, в Імперії, де панує цивілізація та прогрес, ці ліси називають Берегом Казок, адже серед мармуру і фонтанів світлої столиці неможливо повірити в те, що десь є темні прадавні хащі край смертельної небезпеки."

📖 Я поки не читала роман, і, чесно кажучи, не розуміюся на темному фентезі. Але подивилась детальний огляд книги від Pavlo Fantastenko та зацікавилась — можливо спробую почитати під відповідний настрій.

Книга має гарні відгуки та високий рейтинг на Goodreads — 4.64 ⭐️

Якщо темне фентезі — ваш жанр, підтримайте українського автора та військового. Всі гроші з продажів йдуть на потреби підрозділу Костянтина Valde Ульянова.

Замовити книгу можна тут: https://www.valdebook.com/

Книготерапія 📗Підписатись

#кт_промо