Книготерапія 📗

Як ваші вихідні? Що зараз читаєте?

Я дочитала «Вокзал» Наталки Гомель. Книга дуже атмосферна і змусила замислитися про багато речей. Відгук готую, поділюся з вами вже наступного тижня.

Також після відео Федоріва взялася за «Атомні звички» Джеймса Кліра. Як завжди, буду читати паралельно з якоюсь художньою книгою. Поки подобається та надихає.

🧩Пам'ятаєте мою історію з пазлами?

Якщо коротко, то я зібрала цей чудовий пазл, але кілька деталей загубилися. Після ретельного прибирання та копирсання в пилососі знайшлися всі, крім однієї. Прикро, але радує, що відсутність деталі не дуже помітна (справа від конверта).

❓Тепер не знаю, що й робити. Я хотіла склеїти пазл, навіть набір спеціальний маю, але якщо деталь потім знайдеться, то вставити її, мабуть, не зможу. Хоча може й вийде, якщо обережненько, з тильної сторони. Що думаєте?

Подивилися екранізацію книги «Дім на краю світу» Каннінгема. Мені дуже сподобалася книга (відгук тут), тому трохи хвилювалася, чи вдався фільм.

Звісно, все як завжди (дивись малюнок ⬆️).

А якщо серйозно, то фільм гарний, але багато подій не показано. Не бачимо ми і думок героїв. І через це фінал вийшов дещо незрозумілий. А ви дивилися?

Привіт всім! Канал підріс, тому в нас знову пост-знайомство та анонси ⬇️

Я Любов, книжкова блогерка, копірайтерка і контент-маркетологиня із 12-річним досвідом. Пішла з посади маркетолога в IT-компанії через вигоряння та повернулася до фрилансу.

Створила Книготерапію, щоб відновитися та допомагати іншим підтримувати себе в ці складні часи. Вважаю, що читання — це своєрідна терапія, яка дає нам можливість прожити різні емоції, покращити настрій, втішитись.

Окрім відгуків на книги, пишу як я:

⚡️Відвідую книжкові події, клуби, та що цікавого там дізнаюся (#кт_подія)
⚡️Подорожую, та що підглядаю з місцевих традицій читання
⚡️Що дивлюся про книги — від статей в блогах до цікавих відео та екранізацій

Найцікавіше та найактуальніше на каналі:

🖋 Відгуки на прочитані книжки зібрано тут.
🖋 Мої критерії оцінювання книжок тут.
🖋 Тексти з лайфгаками по читанню можна знайти за тегом #кт_лайфгак

Що новенького буде найближчим часом:

📌Відгуки на книги "Вокзал" Наталки Гомель, "Велика глушина" Крістін Генни, "Кирпатий Мефістофель" Винниченка, "Тигролови" Багряного.
📌Лафгаки (пишіть актуальні питання!)
📌Розіграш книги (коли і якої ще не вирішила, але точно буде)

А тепер ваша черга. Напишіть про себе та свої побажання до контенту на каналі 🤩

🎁 Принесла вам акцій та бонусів:

1. Акція 1+1=3 від #yakaboo
2. Акція 1+1=3 від #всл
3. Знижки до 50% на #yakaboo
4. 350 грн на книжки в readeat.com в додатку Нової Пошти (Доставка Бонусів - Магазин). Якщо ще не зареєстровані, то за цим посиланням можна отримати 150 грн при реєстрації.

Як скласти читацький план на рік

Ви просили такий #кт_лайфгак — я підготувала.

1️⃣ Визначиться з кількістю книг

Встановіть ціль за кількістю книг на рік. Наприклад, 20, 50 або навіть 100 книг. Вирахуйте, скільки книг потрібно читати за місяць, тиждень. Оцініть, чи реально це. Можливо, ціль варто переглянути?

Як писала раніше, я не буду встановлювати собі кількість книг на рік, бо і так задоволена своїм темпом.

2️⃣ Дотримуйтесь балансу жанрів

Якщо любите книги різних жанрів, або розумієте, що варто читати не тільки художку, але й щось для роботи чи саморозвитку (або навпаки), створіть умовні пропорції. Наприклад:

30% художньої літератури
30% нонфікшн (психологія, історія, бізнес)
20% класики
20% експериментальних жанрів (поезія, есеї)

Знаючи кількість книг, що плануєте прочитати за місяць, зрозумієте, скільки книг різних жанрів має бути. Я не рахую у відсотках, але намагаюсь читати одну-дві нон-фікшн книгу на місяць. З жанрами важче, цього року буду намагатись більше витримувати баланс.

3️⃣ Плануйте читати те, що для вас важливо

Наприклад, додайте до плану баланс між українськими авторами й закордонними. Ви можете вирішити щомісяця читати принаймні одну книгу українського автора або відкривати для себе нові імена.

В цьому році я відкрила для себе багато українських письменників. Планую продовжувати в тому ж дусі, але поки не встановлюю кількості.

4️⃣ Використовуйте тематичний підхід

Можна частково обирати книги за сезоном. Наприклад:

Зима: книги про Різдво, сімейні саги
Весна: книги про кохання, психологію
Літо: ромкоми з пляжним вайбом, «легкі» книги
Осінь: горори та детективи

Я так не робила, але може й спробую.

6️⃣ Залиште "місце" для рекомендацій та сумісних читань

Вам точно захочеться почитати щось з рекомендованих блогерами чи друзями книг, або книгу "на книжковий клуб", тож бронюйте час в плані й на цей випадок.

7️⃣ Проглядайте топ-книги року

Додавайте до списку найкращі видання року за рейтингами Goodreads, BBC, українських видавництв та книгарень.

Які інструменти можна використовувати:

Trello, Notion, Google Docs, Google Sheets: для створення списків та відстежування прогресу.
Читацький щоденник: для запису вражень, цитат та оцінок.
Всілякі додатки типу Rork: для всього вищезгаданого та відстежування часу на читання.
Телеграм-канал: для того, щоб ще й ділитися досвідом та враженнями з іншими.

Якщо корисно, буду вдячна за лайки та репости.

Що плануєте використовувати?

Книготерапія 📗Підписатись

Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» #ксд #кт_відгук

😳 "Така малесенька" — таким було моє перше враження від отриманої книги. А після читання я дивуюсь, як автору вдалося вкласти в неї стільки потужних думок.

"Три роки ув’язнення в концентраційних таборах Дахау і Освенцимі, голод, приниження, нелюдська жорстокість та страждання — не кожен зміг вижити в таких умовах, а написати про свій досвід життєстверджуючий твір наважився лише Віктор Франкл, австрійський психолог і філософ, засновник логотерапії.

«Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» розійшлась накладом в 10 мільйонів екземплярів і переведена на 24 мови світу. Книга складається з двох частин: власне ув’язнення, опис життя в концтаборі та роз’яснення, спостереження та виведення нового психіатричного методу — логотерапії і введення поняття проактивності.

Згідно його теорій між подіями, які випали на долю людини, і її ставлення до них лежить свободна воля. Інакше кажучи, ми самі вибираємо, як відноситись до свого життя і оточуючого світу. Сучасна психіатрія й досі спирається на тези, виведені Франклом, і визнає величезний внесок в пошук сенсу і мотивацію людського існування."

Мабуть, книга не настільки цікава за подачею, як «Вибір» Едіт Егер. У «Виборі» події описані за хронологією життя авторки, як мемуари з вкрапленням інсайтів і психології.

🧑‍⚕️Книга Франкла — більш практична. Він згадує події з концтаборів радше як дослідник, щоб донести й пояснити конкретні психологічні наслідки для людей. Це погляд вченого-психолога, якому довелося бути в центрі жахливого експерименту. Але ці випробування дали можливість зробити багато цінних висновків, якими він ділиться з нами.

Всю книгу можна розібрати на цитати, тож переді мною постає дуже важка задача обрати декілька.

Про страждання та пошук сенсу

«Життя ніколи не буває нестерпним через обставини, а лише через відсутність сенсу і мети».

«Страждання певним чином перестає бути стражданням у той момент, коли воно знаходить сенс».

«Сенс життя – наповнювати його сенсом».

«Головна турбота людини – не отримати задоволення або уникнути болю, але радше знайти сенс у своєму житті».

«Людину не можна ані замінити, ані повторити її життя. Отже, завдання кожної істоти є унікальним, як і її специфічна можливість його виконати».

Про любов та щастя

«Щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знай­дена, людина стає щасливою автоматично».

«Щойно людина знаходить сенс свого життя, вона не тільки стає щасливою, але й також здобуває здатність впоратися зі стражданнями».

«Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе».

Про життя

«Не так важливо, чого ми очікуємо від життя, як те, чого життя очікує від нас».

«Живіть так, ніби живете вже вдруге і при першій спробі зіпсували все, що лиш можна зіпсувати».

«Людина не просто існує, але завжди вирішує, яким буде її існування, ким вона стане наступної миті».

«У людини можна забрати все, крім одного: останньої з людських свобод – вибирати своє ставлення до будь-яких обставин, вибирати свій власний шлях».

Раджу книгу всім, а особливо тим, хто зараз страждає чи втратив сенс життя. Однозначно буду її перечитувати.

Оцінка 5 ⭐️ з 5.

Книготерапія 📗Підписатись

🔢Бот від Telemetrio зробив статистику каналу за рік (в моєму випадку с середини вересня).

Ріст аудиторії, активність у коментарях, ваші лайки та репости — усе це показує, що мої дописи вам цікаві. Це так мотивує!

Дякую кожному, хто читає, реагує, коментує, ділиться дописами — підтримує розвиток каналу та популяризацію читання ❤️

До речі, якщо ви маєте Telegram Premium, буду вдячна, якщо зарядите канал: https://t.me/boost/knygoterapiia

Ще раз дякую, що ви зі мною! 🌟

Перше #кт_поповнення в цьому році — книга Наталки Гомель «Вокзал».

🚂 До війни я любила вокзали. Вони асоціювалися з подорожами та відпочинком. Після 2014 року вокзали перетворились для мене на місце прощань — з близькими, минулим життям, рідними стінами.

А для когось вокзали взагалі стали домом. Як для героя цієї книги ⬇️

"Місце-прихисток, яке заховає кожного, кому більше нікуди йти. Вокзалу байдуже, хто ти i якi таємницi приховуєш від світу. Він однаково стане дахом над головою і для грішника, й для праведника, у ньому однаково багато темряви й світла. І хоча Вокзал звик до щоденних зустрічей та прощань, коли стаєш його частиною і поєднуєш з ним своє життя, попрощатися, виявляється, не так уже й просто. Навіть, коли дуже цього хочеш…

Головний герой твору, який не має дому, залишається на Вокзалі всього лиш на одну ніч. А потім ще на одну… й ще на одну. Спочатку й близько не здогадуючись, як тісно зав’яжеться його власне життя із життям залізничного вузла."

Як вам анотація? Мене зацікавила. Здається чомусь, що в книзі буде багато психологічних моментів і, не дивлячись на сумну тематику, світла. Планую читати після «Тигроловів», тож скоро перевірю свою інтуїцію.

Дізнатись більше про книгу та замовити її можна тут:
https://vokzalng.com.ua

#кт_промо

Плануємо читацький рік?

❤️ Я дуже люблю планувати — і в житті, і в роботі. Але коли йдеться про книжки, усе трохи інакше.

Я не встановлюю ціль прочитати певну кількість книжок. Для мене читання — це задоволення, а не змагання. Тож у 2024-му планую тільки одне: продовжувати вести цей блог і ділитися своїми читацькими враженнями.

А ви ставите читацькі цілі на наступний рік? І якщо так, то як:
📎встановлюєте певну кількість книжок, які хочете прочитати?
📎 складаєте списки або йдете за настроєм?
📎 маєте в планах якогось конкретного автора чи жанр?

І напишіть, чи потрібен вам пост із лайфгаками по плануванню?

Вітаю в 2025-му! 🥳

Як почався ваш рік? Обрали першу книгу? Я поки продовжую «Тигролови».

З прийдешнім Новим Роком! Бажаю всім миру, щастя, здоровʼя та здійснення мрій! І звісно, побільше цікавих книжок 📚

💱 Про курс «Книжковий бізнес» від litosvita

Мені було дуже цікаво зазирнути за лаштунки видавничого бізнесу, а також з більшим розумінням сфери планувати подальший розвиток, тож я з радістю приєдналася до навчання.

Результатом задоволена:

🧳 Послухала кейси та поради засновників, директорів та інших представники відомих українських видавництв.

🤓 Стала краще розуміти спеціфіку сфери та ринку, офлайн-книгарень та інтернет-магазинів, різних форматів книг. Матеріал подавався докладно та якісно, а головне — відверто.

👩‍🏫 Отримала зовсім нові знання з міжнародної співпраці видавництва та організації фестивалів, а також поглибила знання з маркетингу та PR саме у книжковому бізнесі.

👥 Познайомилась з цікавими людьми та їх книжковими проектами. Сподіваюсь на розвиток стосунків.

Тож якщо цікавитесь книжковим бізнесом, щиро раджу курс.

1-5 січня #книголав дарує -45% на всі паперові та електронні книги!

Потрібно використати промокод: NewYear45

❄️ Підсумки грудня

Дуже задоволена місяцем — і великою кількістю прочитаного, і рівнем книг, і тим, що відкрила багато саме наших авторів. Книги навіть довелося розподілити на 2 колажі — окремо іноземні та українські.

📕 Прочитала 10 книг

Фредерік Беґбедер «Бібліотека Судного дня. 50 книжок: без цензури про справжнє», відгук тут 4⭐️з 5

Андрій Сем'янків «Танці з кістками» відгук тут 9 ⭐️ з 10

Майкл Каннінґем «Дім на краю світу», відгук тут 10 ⭐️з 10

Діана Чемберлен "Велика брехня в маленькому місті", відгук тут 7 ⭐️ з 10

Юрій Винничук «Танго смерті», відгук тут 7 ⭐️ з 10

Любко Дереш «Погляд Медузи. Маленька книга пітьми» відгук тут 8 ⭐️ з 10

Володимир Рафєєнко «Петрикор — запах землі після дощу» відгук тут 8 ⭐️ з 10

Крістин Генна «Велика глушина» , відгук зроблю в січні.

Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу», відгук зроблю в січні.

Володимир Винниченко «Записки Кирпатого Мефістофеля», відгук зроблю в січні.

📓Дочитала 1 книгу

Денис Каплунов «Королі соціальних мереж», відгук тут 5 ⭐️ з 5

📖 В процесі 1 книга

Іван Багряний «Тигролови»

👥 Клуби та події

З клубами та подіями цього місяця не склалося, проте я пройшла курс «Книжковий бізнес». Напишу про це окремий пост, бо цей вже і так немаленький вийшов.

А як ваш читацький грудень? Чи багато прочитали? Чи задоволені завершенням року?

#кт_підсумки

Володимир Рафєєнко «Петрикор — запах землі після дощу» #кт_відгук #видавництвоанеттиантоненко

Купила книгу за рекомендацією іншого блогера навіть не знаючи, про що вона. А виявилось, що про нашу війну та окупацію, біженство та ПТСР, кохання та смерть.

"Роман «Петрикор — запах землі після дощу» проговорює й реалізує у слові травми, які залишає в нас полум’я війни. Але варто перенести цей біль у простір міжлюдського існування — і відкривається можливість лікування душі, відновлення надії на майбутнє, віднаходження світла, яке здатний подарувати нам тільки Інший, своєю добротою, своїм баченням нашої долі, своєю любов’ю."

💔Читати було боляче. Це точно найважча книга року і мабуть, одна з найважчих книг, які я взагалі читала. А я читала багато — і про війни, і про репресії, і про концтабори. Можливо, мене так зачепило, бо це наше і відбувається зараз, а не колись давно, не у XXI сторіччі. Книга дуже тригерить, викликає негативні емоції, тож якщо не готові до цього, то радити читати не буду. Принаймні найближчим часом.

В автора особливий, яскравий та виразний стиль письма. Багато влучних формулювань, на кшталт:

"Совість в наші часи говорить українською й тільки в деяких випадках англійською."

В центрі сюжету люди, які зустрілись під час переживання травм війни. Не заглиблююсь, бо буде не так цікаво читати. Жахлива реальність доповнена фантастичними елементами, божевіллям. Герої спілкуються з якимись химерними істотами, тваринами, вважають мертвих живими та навпаки.

🤯 Часом мені було незрозуміло, що взагалі відбувається, важко читалося. Для мене «Петрикор» - суміш реалістичних подій та абсурду, сюрреалізму, хаосу. Роман чимось нагадує книгу «Аліса у Дивокраї», тільки для дорослих. Не знаю, як назвати цей жанр.

"В Україні, що не сади, а виросте все одно вишневий садочок. Ви, пане Чехов, скоріше устриця, ніж росіянин. Мідія, креветка, драматичний морепродукт. Сочевиця до вас пасує, пане Чехов, із добрячим кухлем крижаного білого сухого вина."

🏠 У творі багато Донецька, звідки я родом. За описами здалося, що автор теж. Погуглила і виявилось, що не здалося. До 2014 року Рафєєнко розмовляв і писав російською. Після окупації Донецька переїхав на Київщину, почав вчити українську і навіть писати на ній. У 2022 році кілька тижнів знаходився в окупації.

Мабуть, через особисте проживання цього досвіду, книга і вийшла такою сильною та вражаючою. Оцінила на 8 ⭐️з 10.

“Смерть — це привілей живого. Попереду всіх нас чекає страшенна злива, а потім деякий час над Україною буде лити тихий і теплий дощ. Після нього обов’язково з’явиться той шалений запах, що всі ми знаємо з дитинства. Запах життя — запах землі після дощу.”

Книготерапія 📗Підписатись

Нове #кт_поповнення — «Тигролови» Івана Багряного.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…

🔥 Вчора почала читати. Мені давно рекомендували цю книгу - бачу, що не дарма. Дуже подобається. Напевно, з нею завершиться мій читацький рік, і це буде дуже достойне завершення.

А ви читали "Тигроловів"?

Я та мої балакучі сусіди по купе 😆