Репост из: ТВО Бойового Медика
ЧОМУ МАЙБУТНІ ОФІЦЕРИ НЕ ЗНАЮТЬ ТАКМЕД? Ч1
Проблеми підготовки у Вищих військових навчальних закладах знаходяться поза межами інформаційного поля через низку причин, це і ізоляція від зовнішнього світу, відсутність зацікавленості суспільства та слабка робота самих викладачів та інструкторів у цих ВВНЗ (частіше за все, немає що показати). Спробую висвітлити цю проблему
Чому ж все так?
Програма підготовки рівня L-1A передбачає вивчення тактичної медицини у дисципліни БСВВ та розроблена таким чином, що можна викласти програму курсу CLS. Крайній наказ міністерства оборони №436 нарешті поставив крапки над "Ї" та визначив рівень підготовки яким мусять володіти всі офіцери без вийнятку - домедична допомога розширена або згідно курсу CLS від комітету ТССС. І тут вам може здатися що все ж добре, але є багато "але".
Підготовка курсанта з такмеду відбувається у перший рік його навчання у ВВНЗ, що однозначно не гарантує збереження хочаб усвідомлених навичок надання допомоги, мовчу про тактичну обізнаність яка, на мій погляд, є головною навичкою для майбутнього офіцера в тому числі і з такмеду.
Нормативна база не декларує принципи викладання, тому розклад занять може виглядати як пару годин сьогодні, пару годин через тиждень і так далі. І хоча існує і така форма навчання, вона є гіршою ніж викладання єдиним блоком, гірше тільки навчальні точки.
Особовий склад. Звісно у кожному ВВНЗ своя тусовка, але загальна картина має спільні риси, це недостатня кількість інструкторів на о/с, неможливо дотримуватись співвідношення курсант:інструктор 6-8:1 коли у вас просто немає цих людей, або якщо вони навіть є, навряд чи ви отримаєте години підготовки саме в цей момент. Профпридатність викладачів та інструкторів теж під питанням, я б не хотів бачити людей, які викладають такмед, але не можуть демонструвати навички або не мають бойового досвіду.
Навчально-матеріальна база, тут загальновійськова проблема, без волонтерів ми би вчили на пальцях.
Окремою темою є навчання з медичного планування, акцентованого на цій темі курсу просто не існує у програмі, весь базис які курсанти здобувають за чотири роки навчання в цьому питанні варіюється від відвідування пар з тактики до спілкування з інструкторами та викладачами на навчальних полігонах, відповідно підготовка кожного курсанту є дуже різною.
ТВО Бойового Медика 🫡
Проблеми підготовки у Вищих військових навчальних закладах знаходяться поза межами інформаційного поля через низку причин, це і ізоляція від зовнішнього світу, відсутність зацікавленості суспільства та слабка робота самих викладачів та інструкторів у цих ВВНЗ (частіше за все, немає що показати). Спробую висвітлити цю проблему
Чому ж все так?
Програма підготовки рівня L-1A передбачає вивчення тактичної медицини у дисципліни БСВВ та розроблена таким чином, що можна викласти програму курсу CLS. Крайній наказ міністерства оборони №436 нарешті поставив крапки над "Ї" та визначив рівень підготовки яким мусять володіти всі офіцери без вийнятку - домедична допомога розширена або згідно курсу CLS від комітету ТССС. І тут вам може здатися що все ж добре, але є багато "але".
Підготовка курсанта з такмеду відбувається у перший рік його навчання у ВВНЗ, що однозначно не гарантує збереження хочаб усвідомлених навичок надання допомоги, мовчу про тактичну обізнаність яка, на мій погляд, є головною навичкою для майбутнього офіцера в тому числі і з такмеду.
Нормативна база не декларує принципи викладання, тому розклад занять може виглядати як пару годин сьогодні, пару годин через тиждень і так далі. І хоча існує і така форма навчання, вона є гіршою ніж викладання єдиним блоком, гірше тільки навчальні точки.
Особовий склад. Звісно у кожному ВВНЗ своя тусовка, але загальна картина має спільні риси, це недостатня кількість інструкторів на о/с, неможливо дотримуватись співвідношення курсант:інструктор 6-8:1 коли у вас просто немає цих людей, або якщо вони навіть є, навряд чи ви отримаєте години підготовки саме в цей момент. Профпридатність викладачів та інструкторів теж під питанням, я б не хотів бачити людей, які викладають такмед, але не можуть демонструвати навички або не мають бойового досвіду.
Навчально-матеріальна база, тут загальновійськова проблема, без волонтерів ми би вчили на пальцях.
Окремою темою є навчання з медичного планування, акцентованого на цій темі курсу просто не існує у програмі, весь базис які курсанти здобувають за чотири роки навчання в цьому питанні варіюється від відвідування пар з тактики до спілкування з інструкторами та викладачами на навчальних полігонах, відповідно підготовка кожного курсанту є дуже різною.
ТВО Бойового Медика 🫡