Мозок як машина передбачень
Мозок витрачає величезні нейронні ресурси для передбачення того, що станеться у наступний і взагалі у кожен конкретний момент. Мозок добре вміє розпізнавати неповні образи і завжди намагається догадатись що це все означає. До прикладу, нам вдається зрозуміти співрозмовника навіть серед сильного шуму. Ми «чуємо» навіть тоді, коли не в стані чути.
Автор книги «The Biology of Belief», доктор Брюс Ліптон стверджує, що людина здатна усвідомлено звертати увагу на 40 ознак навколишнього світу. На підсвідомому рівні це число перевищує 2млн. Мозок любить знати, що відбувається і тому завжди намагається побачити знайомі образи. Йому подобається бути впевненим.
Як при будь якій хворобливій залежності, коли жага впевненості задовольняється, виникає відчуття задоволення. Здатність передбачувати а потім отримати дані, які відповідають нашим прогнозам, викликає у мозку загальний позитивний відгук — вперед!
Саме через це, нам подобається розкладати пасьянси, розгадувати кросворди та судоку. Все це забезпечує легкий кайф, бо робить світ зрозумілішим та безпечнішим.
Якщо ви не в змозі передбачити, як вирішиться ситуація, у мозку автоматично включається сигнал тривоги: увага!
Якщо тривога наростає, виникає негативна реакція — геть!
Дослідження 2005 року продемонструвало, що навіть невелика невизначеність активує мозочкову мигдалину.
Невпевненість не дозволяє повністю орієнтуватись у ситуації; карта не повна, у ній не вистарчає вагомих фрагментів, як наслідок, почуваєте себе не так комфортно як з повною картиною.
Щоби впоратись з невпевненістю, слід опанувати ефективні методи керування емоціями про які поговоримо згодом.
Передбачення майбутнього — не просто одна з речей, якими зайнятий мозок. Це головна функція нової кори (неокортекса) і основа розуму.
Мозок витрачає величезні нейронні ресурси для передбачення того, що станеться у наступний і взагалі у кожен конкретний момент. Мозок добре вміє розпізнавати неповні образи і завжди намагається догадатись що це все означає. До прикладу, нам вдається зрозуміти співрозмовника навіть серед сильного шуму. Ми «чуємо» навіть тоді, коли не в стані чути.
Автор книги «The Biology of Belief», доктор Брюс Ліптон стверджує, що людина здатна усвідомлено звертати увагу на 40 ознак навколишнього світу. На підсвідомому рівні це число перевищує 2млн. Мозок любить знати, що відбувається і тому завжди намагається побачити знайомі образи. Йому подобається бути впевненим.
Як при будь якій хворобливій залежності, коли жага впевненості задовольняється, виникає відчуття задоволення. Здатність передбачувати а потім отримати дані, які відповідають нашим прогнозам, викликає у мозку загальний позитивний відгук — вперед!
Саме через це, нам подобається розкладати пасьянси, розгадувати кросворди та судоку. Все це забезпечує легкий кайф, бо робить світ зрозумілішим та безпечнішим.
Якщо ви не в змозі передбачити, як вирішиться ситуація, у мозку автоматично включається сигнал тривоги: увага!
Якщо тривога наростає, виникає негативна реакція — геть!
Дослідження 2005 року продемонструвало, що навіть невелика невизначеність активує мозочкову мигдалину.
Невпевненість не дозволяє повністю орієнтуватись у ситуації; карта не повна, у ній не вистарчає вагомих фрагментів, як наслідок, почуваєте себе не так комфортно як з повною картиною.
Щоби впоратись з невпевненістю, слід опанувати ефективні методи керування емоціями про які поговоримо згодом.
Передбачення майбутнього — не просто одна з речей, якими зайнятий мозок. Це головна функція нової кори (неокортекса) і основа розуму.