У транзакційному аналізі є поняття его-станів. Їх усього три: внутрішня дитина, внутрішній/-я батько/мати і внутрішній дорослий.
(Цей пост базується на основних положеннях, які описані в книзі "Ігри в які грають люди" Е. Берна )
Вважається, що людина в кожен момент часу перебуває в одному з цих станів.
Сьогодні я хочу написати про внутрішнього дорослого, тому що у своєму щоденному житті я регулярно стикаюся з дуже різними уявленнями про те, хто такі дорослі та якими вони мають бути.
Тому сьогодні я вирішив написати про ці міфи, і заодно їх зруйнувати.
Міф 1.
Дорослі не емоційні. Це діти сумують, сміються, зляться. Дорослі вищі за це. Вони не вразливі. Їх неможливо ні поранити, ні зачепити. Вони із серйозним виглядом вирішують серйозні завдання і «не ниють».
Це не так‼️
У дорослому его-стані є почуття, просто вони не захоплюють людину і не керують нею. Вони не заважають думати й ухвалювати зважені рішення. Дорослий може витримувати свої емоції, керувати ними і розуміє, про які потреби вони йому говорять. Почуття дорослого глибші й тонші.
Міф 2.
Дорослі завжди зібрані, раціональні, знають відповіді на всі запитання, не сумніваються, ухвалюють правильні рішення і роблять правильні вибори. У їхньому житті повний порядок, і вони успішно справляються з викликами життя.
Це не так‼️
Дорослі, зіткнувшись із проблемами, шукають способи їх вирішення. Вони пробують, сумніваються, помиляються, падають, встають, роблять помилки, виправляють їх і продовжують шукати. І цей пошук триває все життя. І відповіді знаходяться не завжди найкращі. Але зате це їхні власні відповіді. Відповіді авторитетних людей важливі для дітей.
mental mentality
(Цей пост базується на основних положеннях, які описані в книзі "Ігри в які грають люди" Е. Берна )
Вважається, що людина в кожен момент часу перебуває в одному з цих станів.
Сьогодні я хочу написати про внутрішнього дорослого, тому що у своєму щоденному житті я регулярно стикаюся з дуже різними уявленнями про те, хто такі дорослі та якими вони мають бути.
Тому сьогодні я вирішив написати про ці міфи, і заодно їх зруйнувати.
Міф 1.
Дорослі не емоційні. Це діти сумують, сміються, зляться. Дорослі вищі за це. Вони не вразливі. Їх неможливо ні поранити, ні зачепити. Вони із серйозним виглядом вирішують серйозні завдання і «не ниють».
Це не так‼️
У дорослому его-стані є почуття, просто вони не захоплюють людину і не керують нею. Вони не заважають думати й ухвалювати зважені рішення. Дорослий може витримувати свої емоції, керувати ними і розуміє, про які потреби вони йому говорять. Почуття дорослого глибші й тонші.
Міф 2.
Дорослі завжди зібрані, раціональні, знають відповіді на всі запитання, не сумніваються, ухвалюють правильні рішення і роблять правильні вибори. У їхньому житті повний порядок, і вони успішно справляються з викликами життя.
Це не так‼️
Дорослі, зіткнувшись із проблемами, шукають способи їх вирішення. Вони пробують, сумніваються, помиляються, падають, встають, роблять помилки, виправляють їх і продовжують шукати. І цей пошук триває все життя. І відповіді знаходяться не завжди найкращі. Але зате це їхні власні відповіді. Відповіді авторитетних людей важливі для дітей.
mental mentality