UNCG🐜 новини

На екостежці «Долина троянд» встановлено інформаційні стенди

Нещодавно ми облаштували екостежку «Долина Троянд» інформаційними стендами.

Ми плануємо провести для дітей декілька екскурсій стежкою, зануримо їх у світ природи і розкажемо багато цікавого.

Протяжність становить трохи більше кілометра. На прогулянку піде не більше 1 години.

Екостежка розташована поруч з с. Покровка на півострові, утвореним руслом річки Чичиклія. Ділянка в межах стежки є степовою. Окрасою цих місць є неймовірні краєвиди, які відкриваються на долину і ландшафтний заказник «Каньйон річки Чичиклія». Прогулюючись стежкою, можна зустріти деякі рідкісні рослини, зокрема ковилу волосисту, дрік скіфський та інші.

Протягом цього часу відвідувачі зможуть більше дізнатися про історію краю, про цікаві рослини і тварини, які живуть в долині Чичиклії, і екоситемні послуги, які надає природа довкола нас.

Ми вперше стали учасниками Регіонального форуму Союзу Охорони Природи (IUCN)!

Цього жовтня наші колеги успішно провели панель «Охорона природи під час війни: український досвід». Вперше на рівні IUCN обговорювались наслідки російського вторгнення до України.

Воєнні дії є дуже вагомим і руйнівним фактором впливу на біорізноманіття. Пожежі, спричинені обстрілами, знищують ліси і луки, хімічні продукти вибухів і залишки військової техніки забруднюють ґрунти і водні об’єкти. Шумове забруднення змінює поведінку тварин, впливаючи на шляхи міграції і розмноження. В окупації та зоні активних бойових дій залишились цінні природоохоронні території.

Для нас важливо розповісти про це колегам з інших країн. Для кількісної оцінки реальних масштабів збитків і тяжкості шкоди ключовим екосистемам, наприклад, узбережжю Азовського моря, необхідні як польові дослідження, так і аналіз супутникових знімків. Поки природоохоронні території знаходяться у зоні бойових дій або в окупації, реальну екологічну шкоду визначити важко.

Потенційне «спонтанне» відновлення 20-30 тис. кв. км стане пріоритетом і головним викликом для охорони природи після війни. Це може відкрити нові можливості для інтеграції цих територій у стратегію досягнення глобальних цілей біорізноманіття.

Одна з таких зон – колишнє Каховське водосховище. За підрахунками наших колег, верби тут ростуть на 1 см на день! Територія уже стала стихійним полігоном для інноваційних екологічних досліджень. І в майбутньому ці 2 тис. кв. км претендують стати найбільшим європейським проєктом відновлення природи.

Для Групи участь у Форумі IUCN – унікальний і надихаючий досвід. Наші стенд і презентація «Nature Conservation in Wartime: Ukraine's Experience» привернули велику увагу. Учасники форму були зацікавлені дізнатися про наслідки російської військової агресії для природоохоронних територій та біорізноманіття України загалом. Такий рівень залученості та допитливості підкреслює важливість поширення інформації про ситуацію в Україні на міжнародному рівні. Стенд також став платформою для глибших розмов. Відвідувачі зверталися, щоб дізнатися, як вони можуть долучитися або співпрацювати.

Проте запрошення та присутність членів IUCN з російської федерації викликає обурення. Уже третій рік триває повномасштабне вторгнення, а міжнародна спільнота досі не наважується на ізоляцію росіян. Це лише підсилює усвідомлення важливості нашої роботи на міжнародному рівні.

Будівлі колишніх лісгоспів потрібні нацпаркам і заповідникам!

У рамках лісової реформи частина приміщень (контори) реорганізованих лісгоспів та лісництв звільнені та не використовуються укрупненими та створеними філіями ДП «Ліси України». Цього тижня почався черговий етап реформи, який передбачає ліквідацію філій і переведення господарської діяльності на лісові офіси.

Ми зверталися до Міндовкілля про необхідність передачі приміщень і отримали відповідь про те, що такий процес відбувається. Наприклад процеси передачі були запущені для нацпарків «Черемоський», «Кармелюкове Поділля», «Цуманська Пуща», «Холодний Яр».

Водночас інші НПП і заповідники не мають власних приміщень і вимушені їх орендувати, несучи на це витрати бюджетних коштів.

Тому ми вкотре звертаємо увагу, що перед початком продажу державного майна необхідно першочергово забезпечити установи природно-заповідного фонду, які утримуються також коштом держави.

Приміщення лісгоспів та лісництв – ідеальні місця для розташування офісів і відділень національних парків або заповідників. Вони мають всю потрібну інфраструктуру, зокрема бокси для збереження та обслуговування автомобілів, пожежної техніки тощо.

Враховуючи, що «Ліси України» управляються Держлісагентством, яке в свою чергу координується Міндовкіллям, потрібна лише політична воля Міністерства, щоб національні парки і заповідники, які перебувають у його підпорядкуванні, отримали ці приміщення.

Ми звернулися до Міндовкілля, щоб вони продовжили практику передачі приміщень реорганізованих лісгоспів та лісництв, які або не використовуються, або не будуть використовуватись ДП «Ліси України в рамках реформи, до моменту їх продажу в рамках малої приватизації.

🔥 Козацькі майдани спалили!

На Черкащині триває знищення ботанічної пам'ятки природи «Козацькі майдани». Ця територія складалась з двох курганів і степової ділянки між ними. З 2017 року всю території, окрім курганів розорали. Тепер постраждали і вони – один із них спалили.

Чи був це навмисний підпал, чи ні – нам невідомо. Однак насторожує те, що стерня на полі навколо заказника залишилася неушкодженою, хоча вогонь мав би поширитися і далі.

Кургани посеред поля – це унікальні оази життя серед розораних земель. Тут зберігалася рідкісна рослинність, включно з червонокнижними видами, як-от ковила волосиста та півники рогаті. Повне знищення вогнем таких ізольованих фрагментів природних територій особливо шкідливе, оскільки тваринам і рослинам буде набагато важче відновитись – бо не буде звідки!

На можливість саме підпалу вказує той факт, що жоден з органів влади не вжив належних дій, аби зупинити незаконне розорювання пам’ятки природи.

Комісія з сертифікації інженерів-землевпорядників та Держгеокадастр не побачили ані відсутності курганів та заповідної території в земельній документації, ані внесення змін «заднім числом» в документацію. Кам’янська ОТГ та Державна екологічна інспекцій теж зробили вигляд, що їх не стосується.

А безкарність - це те, що провокує нові злочини 😡

Закликаємо органи влади нарешті згадати про свої обов’язки і забезпечити притягнення до відповідальності винних у знищенні «Козацьких майданів»!

24 жовтня відбудуться слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання».

У ході слухань представники парламенту, урядових установ, міжнародних організацій, наукових спільнот та громадських організацій обговорять такі актуальні питання, як проблеми у створенні об’єктів природно-заповідного фонду, негативний вплив війни на природоохоронні об’єкти та території, а також шляхи і інструменти для відновлення природи.

Дата і час: 24 жовтня 2024 р., початок о 10.00

Формат: онлайн (Zoom) / офлайн (м. Київ)

З безпекових міркувань місце проведення слухань в офлайн-форматі у Києві буде повідомлене зареєстрованим учасникам електронною поштою напередодні заходу. Кількість учасників слухань в офлайн-форматі обмежена.

Для участі у слуханнях обов’язкова реєстрація.

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні надає підтримку Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у проведенні цих слухань в межах проєкту «Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття», що фінансується Глобальним екологічним фондом.

Співорганізаторами заходу є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , «Українська природоохоронна група» та WWF-Україна.

Міндовкілля хоче погодити відбудову Каховської ГЕС – без ОВД!

Міндовкілля оприлюднило на своєму сайті остаточний варіант «Концептуальної записки, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля». Її мета − аргументувати ЄС, чому Україна обмежила процедури екологічних оцінок під час воєнного стану.

Концептуальна записка підготовлена в рамках оцінки умов, які випливають з Плану для України та не вирішує майбутніх процедур у контексті процесу вступу України до ЄС. Ми вже писали, що сам план прямо суперечить Екологічному договору для України.

Проте Міндовкіля навіть не спробувало скоригувати його після зауважень, озвучених під час нарад та надісланих до Міндовкілля. У протоколі громадського обговорення навіть не згадали, що якісь зауваження надходили поштою. Документ «бездоганний» і громадськість «зауважень не має».

Які ж проекти планують реалізувати, оминаючи ОВД?

Записка перелічує проєкти будівництва об’єктів військового та оборонного призначення, об’єкти енергетики, відновлення окремих будівель, що були зруйновані під час російських обстрілів, виробництво боєприпасів.

Жоден українець не здивується цьому переліку.

Але його раптово завершують очевидно лобістські пункти: відновлення Каховської ГЕС і «діяльність, пов'язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища» на території Смарагдової мережі. Аргументація на більшій частині сторінок записки створює враження, що лише задля цих двох пунктів її і розробляли.

Які найважливіші питання опускає Міндовкілля, пропонуючи не проводити оцінку проєктів можливої відбудови ГЕС?

— Територія колишнього водосховища тепер заростає молодим лісом. Його площа за оптимістичними прогнозами становитиме понад 890 кв км. За законом, цей ліс – самосійний, держава зобов'язана охороняти такі ліси.

— Територію колишнього водосховища займають кілька заказників і 2 нацпарки, що зараз активно заростають молодими лісами. Тобто Міністерство пропонує не проводити оцінку затоплення заповідних лісів?

— Нижче від дамби Каховської ГЕС – Національний парк «Нижньодніпровський» і 40 інших територій ПЗФ. Укргідроенерго заявляє, що «оновлена» Каховська ГЕС буде використовуватись для регулювання пікових навантажень, тобто для масштабних скидів води в окремі години. Це означає, що все живе на території найбільшого нацпарку півдня України двічі на день буде затоплюватись і змиватись потоками води.

— Однією з причин необхідності відбудувати Каховську ГЕС називають потребу поновити зрошення. Проте зрошувані колись землі тепер є театром бойових дій. Крім того, саме в межах зони зрошення з Каховського водосховища відбувалось найбільше засолення грунтів. Ще 15-20 років і ґрунти тут використовувати буде неможливо.

— Енергетика. В умовах війни Каховська ГЕС показала свою вразливість та катастрофічні наслідки руйнування. Заміна її на децентралізовані сонячні електростанції задля того ж ефекту потребуватиме в 100 разів меншої площі.

— Ефективність використання води була низькою і цей ефект посилювався через глобальні зміни клімату. Втрати води продовжувались і в каналах: у 2013 році лише у Північно-Кримському каналі внаслідок випаровування та фільтрації було втрачено 45% води.

На нашу думку, правильним рішенням буде повне виключення згадок про Каховську ГЕС з тексту Концептуальної записки. Такий проєкт матиме колосальну кількість впливів на регіон, які по своїх масштабах не поступатимуться наслідкам руйнування на Каховській ГЕС. Те саме стосується і Національного меморіального кладовища.

Більше читати тут.

За нашою ініціативою на Київщині створили новий заказник зі столітніми соснами

Цього тижня Київська обласна рада створила ботанічний заказник місцевого значення «Віковий сосновий ліс». Розташований він на околицях м. Тараща Білоцерківського району. Загальна площа – 30,8 га.

Заказник дозволить найбільш ефективно зберегти сосновий ліс. Вік окремих дерев – від 60 до 120 років. Вік одного з екземплярів, поваленого вітром на цій ділянці ще у 2013 році, становив 180 років 😳 Саме ці дерева знаходилися під потенційною загрозою рубок. Також тут росте дуб звичайний – віком 20-80 років.

Відповідно до Бернської конвенції місцевий деревостан відноситься до біотопу G3.4232 «Сарматські соснові ліси у континентальній зоні» і потребує збереження.

Дякуємо Київській обласній раді за правильне рішення. Вітаємо наших колег Олександра Шиндера та Юлію Неграш з Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка, що виявили це непересічне місце та обґрунтували потребу створення заказника!

Продовжуємо працювати над збільшенням природно-заповідного фонду України!