UNCG🐜 новини

​​Книжка про видатного природоохоронця Миколу Шарлеманя на підтримку ЗСУ!

Ви маєте унікальну можливість не лише дізнатися більше про видатного українського науковця та природоохоронця Миколу Шарлеманя, а й долучитися до підтримки наших захисників!

Книга, що є підсумком понад 10-річної дослідницької роботи, розповідає про людину, яка заклала основи сучасної природоохоронної справи в Україні, сприяла створенню перших заповідників, документувала рідкісні види тварин та навіть передбачала екологічні наслідки воєнних дій.

💰Вартість книги становить вільний донат від 560-ти гривень (що складає собівартість друку одного примірника).
🔹 Всі кошти від продажу книги будуть передані на підтримку Збройних Сил України.

Не пропустіть шанс отримати цінне видання та водночас допомогти тим, хто щодня бореться за нашу незалежність!

На сайті Української природоохоронної групи можна ознайомитись з уривком книги.
📎 Посилання⤵️

📌 Замовити книгу можна написавши нам в особистих повідомленнях у соцмережах.

Наш Facebook: https://cutt.ly/7z9WzVQ
Наш Instagram: https://www.instagram.com/_uncg_/

Підтримаймо науку, історію та Україну разом! 💙💛

​​Наша діяльність по заповіданню – підсумки 2024 року

Протягом 2024 року ми підготували та подали на розгляд Міндовкілля і обласних адміністрацій 40 клопотань про створення нових територій природно-заповідного фонду (ПЗФ). Усі клопотання ґрунтуються на результатах експедицій і охоплюють цінні природні ділянки в семи областях. Загальна площа проєктованих ПЗФ за поданими клопотаннями становить понад 5 тис. га.

Проте створення кожного з бажаних об'єктів ПЗФ займає роки та часто зустрічає різноманітні перешкоди. Тож кількість реально оголошених територій ПЗФ завжди менша за кількість підготовлених пропозицій.

🌿Загалом, за нашими клопотаннями у 2024 році створено 10 територій ПЗФ у п’яти областях:

✔️ Миколаївська область – ландшафтні заказники «Чортальські обрії» (143,1 га), «Лук’янівський» (27,2 га), ботанічний заказник «Баратівський» (62,37 га).

✔️Одеська область – ландшафтні заказники «Чигринська балка» (579,18 га), «Коло глея» (45 га), «Схили до Лунга» (11,2134 га). Чигринська балка є найбільшою оголошеною територією природно-заповідного фонду у 2024 році серед усіх областей.

✔️Київська область – ботанічний заказник «Віковий сосновий ліс» (30,8 га).

✔️Сумська область – ентомологічний заказник «Урочище Сонцевиків» (6,6948 га), гідрологічний заказник «Пампурівка» (22,6 га).

✔️Кіровоградська область – розширено комплексну пам’ятку природи «Каскади» (72,4521 га).

Загалом площа створених за нашими дослідженнями та обґрунтуваннями заповідних територій у 2024 році становить 1тис. га, що складає 34% від загальної площі всіх новостворених територій та об’єктів природно-заповідного фонду протягом року.

​​Торфовища чи чорна пустка?

Рівненська область, Кутянське родовище торфу. Саме тут добре видно, як видобуток торфу руйнує природу та суперечить сучасним підходам до боротьби зі зміною клімату.

Торфовища — це природні вуглецеві сховища та важливі осередки біорізноманіття, але замість їхнього збереження ми бачимо перетворення цих територій на чорні пустки.

❓Чому торфовидобуток небезпечний? Як ці процеси впливають на довкілля? І чому варто обмежити цю діяльність?

Розповідаємо про це у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/ZLtENGOODAI?feature=share

​​🌿 Прокуратура повернула ділянку в заказнику «Гренівський» на Кіровоградщині

Голованівська прокуратура Кіровоградської області звернулася до суду щодо незаконної приватизації земель у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Гренівський».

📅 Це порушення було виявлено ще наприкінці 2022 року, однак позов підготували лише зараз. У серпні 2020 року Данилово-Балківська сільська рада надала дозвіл і затвердила приватизацію 2 га землі. Але ця територія розташована в межах заказника, де приватизація заборонена.

⚖️ Позовні вимоги прокуратури, зокрема скасування реєстрації, рішень, що спричинили приватизацію, та повернення ділянки у комунальну власність, були повністю задоволені Ульянівським судом.

💰 Вартість цієї ділянки становить понад 56 мільйонів гривень.

❗️ Однак це лише частина проблеми: за нашим аналізом, у межах заказника «Гренівський» незаконно приватизовано ще 13 земельних ділянок загальною площею близько 26 га. Судові справи щодо цих порушень наразі тривають.

Про заказник «Гренівський»
- Площа: 208,53 га
- Розташування: Благовіщенський район, біля села Кошаро-Олександрівка
- Унікальна природа: заказник представляє заплавні та яружно-балкові комплекси зі степовою й лучною рослинністю, рідкісні види з Червоної книги України (астрагал шерстистоквітковий, сон чорніючий, шафран сітчастий) та регіонально рідкісні рослини.

🔎 Заказник було створено у 2011 році, зокрема, за участі експертки нашої організації, докторки біологічних наук Анни Куземко.

🛡 Перемога в суді – це крок до збереження унікальної природи, але боротьба триває.

​​Законопроєкт №12089 та загроза узаконення дерибану лісів

Зараз у Верховній Раді до другого читання готується законопроєкт №12089. На словах його мета — захистити бізнес. У реальності — узаконити дерибани лісів, прибережно-захисних смуг та ускладнити боротьбу з дерибаном заповідних територій.

У чому проблема — на відео розповідає наш аналітик Петро Тєстов ⤵️

Щойно ми дізнаємось більше про дату його розгляду, обов’язково повідомимо вас і попросимо про допомогу. А поки важливо максимально поширювати цю інформацію!

https://youtube.com/shorts/wW9r4GjFVDg?feature=share

Львівська міська рада планує дерибанити ліс у Малехові?

Наприкінці минулого року ми звернулися до Львівської міської ради та Західного міжрегіонального управління лісового господарства з проханням зберегти від вирубки й забудови ліс, розташований у селі Малехів.

Днями ми отримали відповідь: наші пропозиції враховані, і підготовлено відповідний проєкт рішення міської ради. Але радіти виявилося зарано.

❗️Хитрі львівські чиновники вирішили просто зманіпулювати й використати наше звернення, щоб закласти можливість подальшого дерибану лісу!

З 54,8 гектарів лісу, які ми пропонували зберегти, офіційний статус запропонували надати лише 40 гектарам, «проігнорувавши» решту. До того ж юридично вони хочуть оформити це не як ліс, а як парк.

❓У чому ж проблема?

Усе просто: змінити цільове призначення земель лісогосподарського призначення можна лише за погодженням Кабінету Міністрів України. А от для земель рекреаційного призначення така процедура вже не потрібна.

Ми не маємо ілюзій, що Львівська міська рада дослухається до наших аргументів. Проте сподіваємося, що суспільний розголос і активна позиція правоохоронних органів допоможуть зберегти цей ліс!

🖇Наші звернення та відповіді на них можна глянути тут: https://drive.google.com/drive/folders/1FxQ32tq8TCzoZOT0BNiDYE7XU8dhRxbY?usp=sharing

📌 Лінк на проєкт рішення міської ради ⤵️

​​Держлісагентство забуло про Національний природний парк «Кремінські ліси»!

🌿 Національний природний парк «Кремінські ліси» — єдиний у Луганській області. У минулому він був ліквідований рішенням суду за позовом команди Януковича. У 2019 році справедливість відновилася, і першим указом Володимира Зеленського щодо природно-заповідного фонду був указ про створення цього парку.

З початку повномасштабної російської агресії територія парку перебуває в зоні активних бойових дій і під окупацією. Але, на відміну від усіх інших національних парків, які, опинившись в окупації, продовжують свою діяльність у обмеженому режимі, «Кремінські ліси» не функціонують взагалі.

Чому❓ Бо Держлісагентство, якому підпорядковується парк, просто на нього «забило»! І досі не здійснило перереєстрацію установи на підконтрольну територію України та не вирішило питання зі штатними працівниками.

Та більше — досі не звільнило керівника парку Євгенія Проскурнікова. Він отримав підозру за співпрацю з окупаційною владою і займає керівну посаду в самопроголошених органах так званої «ЛНР».

Функціонування установ природно-заповідного фонду під час окупації, навіть у дистанційному режимі, є важливим сигналом держави, що Україна не відмовилася від цих територій і людей, які працюють задля їх збереження. Колективи цих установ займаються документуванням наслідків російської агресії для природи України. Ці дані є безцінними для формування і обґрунтування справ у міжнародних судах проти Росії!

📢 Відкрито звертаємося до Держлісагентства та Міндовкілля з вимогою налагодити роботу адміністрації Національного природного парку «Кремінські ліси», у тому числі:

• призначити нове керівництво парку;
• налагодити роботу наукового підрозділу для безперервного моніторингу шкоди природі, завданої агресором;
• передати Національний природний парк «Кремінські ліси» до сфери управління Міндовкілля.

📌 Більше деталей у статті на сайті. Посилання ⤵️

​​🌿 Презентація нового видання про видатного природоохоронця Миколу Шарлеманя!
📅 17 січня
🕖 19:00
📍 трансляція на Facebook-сторінці Української природоохоронної групи

Робота над цією книжкою тривала понад 10 років. Микола Шарлемань — знакова постать для української науки й охорони природи. Хоча його біографія та публікації добре відомі серед українських біологів і істориків, багато цікавого досі залишалося поза увагою.

✅Саме Шарлемань запровадив ідеї, які сьогодні здаються звичними:
- створення Червоної книги
- відновлення пошкоджених біотопів у заповідниках
- документування екологічних наслідків воєнних дій.

🌱 Завдяки його зусиллям були засновані перші українські заповідники — "Асканія-Нова" і "Конча-Заспа".

Він став автором зоогеографії, сучасної зоологічної номенклатури й перших україномовних видань у цій сфері. Саме він детально задокументував найдавніші відомості про багатьох рідкісних тварин України.

Однак життя Миколи Шарлеманя було вкрай складним: війни, Голодомор, репресії, окупація, депортація та заборони. Його праці вилучали з бібліотек, а цитувати їх було заборонено.

📢 Запрошуємо Вас дізнатися більше про людину, яка зробила неоціненний внесок у розвиток охорони природи в Україні.

​​У минулому році, 2024, в рамках процедури оцінки впливу на довкілля ми опрацювали 2091 повідомлення та звіт за 1439 кейсами. Це 300–350 тисяч сторінок тексту❗️

Ми подали пропозиції до 110 кейсів та зауваження до 60, які могли завдати шкоди природі. Разом із запитами на додатковий аналіз кейсів минулих років це 214 листів за рік!

• Переважно це кейси, пов’язані з видобутком корисних копалин, будівництвом ВЕС і ГЕС, а також пошкодженням річок.

Самі зауваження зайняли 495 сторінок. І це не просто цифри — кожне нове зауваження завжди є складним протистоянням, зі своєю тактикою та стратегією.

💪🏼 У 19 випадках наші зауваження призвели до зупинення шкідливої для природи діяльності: це заборона, відмова у видачі висновку, закриття справи, відправка на повторну ОВД або повне врахування наших зауважень.

У 24 випадках наші зауваження були враховані частково — шляхом встановлення обмежень на проведення діяльності за ключовими небезпечними напрямками.

🌿Ці кейси передбачали рубки лісу, пошкодження річок, знищення природних територій, а іноді навіть природоохоронних територій. У деяких випадках вони порушували інше екологічне законодавство. І нам вдалося це зупинити!

💚Відділ ОВД продовжить бути щитом дикої природи і в новому 2025 році!

Більше деталей про нашу роботу в сфері ОВД — читайте на нашому сайті ⤵️

​​Ми вже писали раніше про плани знищити під видобуток піску 66,8 гектарів лісу на Київщині.

Новини сумні. 27 грудня проєкт отримав "зелене світло" — Міндовкілля дало позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля Поташнянському родовищу.

🪓 І допомогли знищити ліс ті, хто мали б першими думати про його збереження — Держлісагентство!

❓Як саме? Бо вже як рік у процедурі ОВД діє новий механізм — "консультації із заінтересованими органами".

У її рамках чиновники, які приймають рішення (Міндовкілля або обласні державні адміністрації), можуть офіційно отримувати думку щодо того чи іншого проєкту від інших органів влади чи місцевого самоврядування. І ця думка впливає на результати розгляду і, відповідно, на видачу чи невидачу висновку з ОВД.

Зараз проконсультувалися з профільним органом — Держлісагентством.

🌲 Але лісівники не побачили проблем у знищенні майже 95 футбольних полів лісу! Вони "забули" і про Державну стратегію управління лісами України до 2035 року, яка передбачає відмову від видобутку широко поширених корисних копалин у лісах. І навіть про свою власну позицію, оприлюднену на своєму сайті, згідно з якою видобуток треба зосереджувати в лісах, що підлягають плановим рубкам у найближчі роки.

Єдине зауваження чиновників-лісівників до проєкту стосується лише способу оформлення земельної ділянки — вилучення замість встановлення сервітуту.

Звісно, це ж не створення нових заповідних територій — там Держлісагентство завжди проти!

⚠️ На жаль, окрім Поташнянського родовища, у 2023–2024 роках були продані на аукціонах ще багато дозволів на видобуток піску, торфу чи бурштину в лісі. Тому такі історії зі знищенням лісів можуть повторюватися і в майбутньому.

📢 Ми закликаємо Міндовкілля якнайшвидше завершити внесення змін до законодавства, яке регулює використання надр. Такі проблемні ділянки не мають навіть доходити до етапу аукціону.

​​Природа не має кордонів🌿

Piotrek Klub, фахівець з охорони природи наших друзів з Фундації Природної Спадщини (Fundacja Dziedzictwo Przyrodnicze) , розповідає про плани створення національного парку «Турницький» в польській частині Карпат.

Його поява може стати важливим кроком у збереженні довкілля та створенні масштабної транскордонної природоохоронної території.

❓Як цей парк об’єднає українські «Королівські Бескиди», заказник «Бескиди» та природоохоронні зони Польщі й Словаччини? І чому це важливо для природи України?

Дивіться у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/UeDsUH7iyJw

​​Качки — це не булкожери! 🦆🍞

Чи задумувались ви, що годівля качок хлібом може їм шкодити?

Хліб не тільки не відповідає їхнім харчовим потребам, але й може зробити качок залежними від людей, позбавляючи їх важливих навичок виживання. Окрім того, залишки хліба у воді сприяють також забрудненню водойм і розвитку бактерій🦠.

❓Чим краще годувати птахів, щоб допомогти їм, а не нашкодити?

Розповідаємо у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/Cnjyy4XCalg

​​Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – класний європейський механізм запобігання шкоди природі.

Але це не є панацеєю. У більшості випадків ОВД проводиться вже після прийняття рішення про ту чи іншу діяльність органами влади чи самоврядування: продаж дозволу на використання надр на аукціоні, визначення планів рубок лісу, виділення коштів на розчистку річок, затвердження детальних планів територій для будівництва ВЕС чи ГЕС тощо.

У результаті на чиновників, які видають висновки ОВД, здійснюється політичний тиск, адже бюджетні кошти вже виділені або бізнес вклав свої гроші в земельну чи містобудівну документацію. І керівництво вимагає «зеленого світла» для реалізації цих проєктів.

Тому виявлення шкідливих для природи проєктів на попередніх етапах прийняття рішень може значно допомогти громадським активістам.

📌На вебінарі 9 січня о 18:00 керівник нашого експертного відділу Петро Тєстов розповість про процедури, які передують ОВД щодо рубок лісу, будівництва ВЕС та ГЕС, розчистки річок, видобутку корисних копалин, і як громадськість може на це впливати.

Запрошуємо усіх приєднатися до зустрічі!⤵️

​​Ірдинь: унікальна природа, що потребує захисту

Ірдинське болото на Черкащині — унікальний природний комплекс, який сформувався на місці давнього русла Дніпра.
💧Колись річка змінила свій шлях, але ландшафт зберіг риси, характерні для берегів великої річки: височини, яри й густі дубово-ясеневі ліси на правому березі, а також рівнинні соснові бори на лівому.

🌿Ще на початку XX століття Ірдинь планували оголосити заповідником, але через поклади торфу його використовували для видобутку. Сьогодні видобуток припинився, природа почала відновлюватися, але територія все ще не має офіційного природоохоронного статусу.

Ця територія вражає своєю природною цінністю:

• Старовікові дуби з обхватом стовбура понад 5 метрів.
• Щонайменше 25 видів рослин із Червоної книги України, зокрема орхідеї.
• 60 видів охоронюваних птахів, серед яких чорний лелека, орел-карлик і скопа.

❗️Однак загроза для природної унікальності Ірдиня все ще існує. Більшість старовікових лісів природного походження перебувають у категорії експлуатаційних і підлягають вирубці, попри їхню екологічну та культурну цінність.

Місцевість також має історичне значення, адже в минулому тут відбувалися національно-визвольні події, подібні до подій у Холодному Яру та Чорному Лісі.

📜Ця територія потребує офіційного природоохоронного статусу.

🌿Ірдинь має значний потенціал для збереження біорізноманіття, наукових досліджень і розвитку рекреації, що може стати важливим кроком до охорони унікальних екосистем України.

Ми вже неодноразово писали про науковців, які під час підготовки звітів з оцінки впливу на довкілля демонструють унікальні навички: наприклад, перебувати одночасно в двох місцях у різних областях України, обстежувати за кілька днів сотні ділянок, «не помічати» навіть ті червонокнижні види, які важко не помітити.

І все це лише для того, щоб замовник отримав таку бажану для себе фразу: «Ведення планованої діяльності при дотриманні природоохоронного законодавства не призведе до негативного впливу на довкілля», скріплену підписами «шанованих» фахівців із науковими ступенями.

Сьогодні ми знайомимо вас із доктором біологічних наук, професором та завідувачкою кафедри екології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова — Волошиною Наталією Олексіївною.

🔎Нещодавно вона проводила дослідження Негребівського родовища доломітів, проти розробки якого активно виступають місцеві мешканці.

🤔У стислі терміни вона змогла самостійно «обстежити» і флору, і фауну ділянки. Цілком очікувано, що на 50 гектарах поліської природи, які включають не лише луки й молодий ліс, а й цілу річку Білка, не знайшлося нічого, що могло б вплинути на корегування планів видобутку.

Ще одним аргументом на користь видобутку у запланованому варіанті було твердження, що «раритетні представники тваринного і рослинного світу, природні оселища та рослинні угруповання зосереджені саме в межах об’єктів ПЗФ, Смарагдової мережі та природних ядер екологічної мережі», тому, мовляв, і проблем немає.

Дивна теза, чи не так? Адже ті, хто регулярно їздить у польові експедиції, знають, скільки в Україні є цінних природних територій, які досі не мають природоохоронного статусу.

❗️І це не поодинокий випадок. Схожі за змістом і якістю звіти були підготовлені Наталією Олексіївною й для інших кар’єрів протягом останніх місяців.

Що ж, вкотре закликаємо Міндовкілля та обласні військові адміністрації при розгляді звітів ОВД звертати увагу не тільки на наукові ступені авторів звітів, але й на їхню сутність.

📌 залишаємо посилання на звіти та позицію місцевих мешканців ⤵️

позиція мешканців - https://epravda.com.ua/columns/2024/02/15/709989/
Звіт 1 - https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=9153
Звіт 2 - https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=9383

​​ДП «Ліси України» незаконно провели рубки в Канівському заповіднику!

📜Указом Президента України Віктора Ющенка ще в 2010 році Канівський природний заповідник було розширено на 3 719,7 га лісів тодішніх Канівського та Золотоніського лісгоспів.
Через пасивну позицію КНУ імені Тараса Шевченка, у підпорядкуванні якого знаходиться адміністрація заповідника, цей указ досі не виконаний повністю. Але це зовсім не скасовує заповідного статусу переданих указом лісів!

Ми вирішили перевірити, як дотримуються цього статусу ДП «Ліси України».

❗️Виявилося, що філія «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» (правонаступник колишнього Канівського лісгоспу) провела у 2023–2024 роках рубки на 10 ділянках у межах заповідника. Хоча в цій категорії заповідного фонду рубки суворо заборонені!

Парадокс у тому, що самі ж лісівники визнали належність цих ділянок до заповідника як в офіційних відповідях на наші звернення, так і в нових матеріалах лісовпорядкування. І все одно зрубали! 🤦‍♂️

❓Чому незаконно зрубали в заповіднику і що є причиною — злий умисел чи банальна недбалість — хай розбираються правоохоронці.

Відповідні звернення нами були надіслані.

​​Науково-практичний семінар до 160-річчя Йосипа Конрадовича Пачоського

🌿 Захід присвячено видатному досліднику природи Йосипу Пачоському, його внеску у природознавство та збереження біорізноманіття.

📌 Порядок денний:

✅Коротко про ювіляра від стейкхолдерів:

- Херсонський державний університет
- Херсонський обласний краєзнавчий музей
- Біосферний заповідник «Асканія-Нова імені Ф.Е. Фальц-Фейна»
- Біологічний факультет Університету ім. Адама Міцкевича в Познані

✅Виступи:

• Іван Мойсієнко: «Досвід використання застосунку Vegapp під час польових досліджень»
• Надія Скобель: «Навички роботи з даними польової ботаніки на основі стандартів FAIR та Darwin Core Standarts»
• Олег Прилуцький: «Отримання й аналіз спостережень з платформи iNaturalist»

Долучайтеся до перегляду, щоб дізнатися більше про спадщину Пачоського та сучасні підходи до вивчення природи! ⤵️

https://youtu.be/y6hQkwlk7iE

​​Осушені болота під захистом? Міндовкілля каже "ні" видобутку корисних копалин!

Міндовкілля почало відмовляти у дозволах на видобуток торфу, бурштину та піску на меліорованих болотах. Аргументи міністерства: по-перше, це може зруйнувати існуючу мережу меліоративних каналів. По-друге, це може призвести до забруднення річок, куди стікає вода з цих систем.

🌿Це важливий крок і гарна новина для захисту природи. Якщо це увійде у сталу практику, ми зможемо уникнути руйнування багатьох важливих для природи територій.

Адже частина меліоративних мереж вже перебуває в занепаді, і там відбуваються процеси повторного заболочення.

Нещодавно прийнятий ЄС Закон про відновлення природи (Nature Restoration Law) вимагає від країн-членів відновити до 2050 року половину деградованих торфовищ.

Збережені від видобутку болота можна буде легше відновити!

❗️Але є нюанс.

Якщо на ділянці вже проводили геологічну розвідку, видобуток можуть дозволити без погодження міністерства. Це означає, що частина таких територій все ще залишається вразливою.

Тому ми дуже сподіваємось, що найближчим часом будуть ухвалені зміни до законодавства, які усунуть цю прогалину.

​​📢 Вийшла нова збірка матеріалів про природоохоронні території України!

До 15-річчя НПП «Бузький Гард» та 30-річчя РЛП «Гранітно-степове Побужжя» видано збірку «Заповідне Гранітно-степове Побужжя на переломі часу: збереження та виклики сьогодення».

Ця збірка об’єднала статті провідних екологів, науковців та активістів про актуальні питання збереження природно-заповідного фонду України. У матеріалах висвітлено:
🌿 Проблеми та досягнення у збереженні заповідних територій.
⚡️ Виклики сьогодення для ПЗФ.
📜 Історії боротьби за природоохоронні об’єкти.

Видання стане корисним для всіх, хто працює чи цікавиться природоохоронною справою!

📌Посилання на збірку⤵️

Що стоїть за законопроєктом про консолідацію земель?

🌿Мінімізувати витрати пального чи позбавити природу останніх острівців біорізноманіття?
Минулого року Мінагрополітики запропонувало об’єднати земельні ділянки, включно з природними територіями.

❓Але чи варта така “зручність” ціни, яку заплатить наше довкілля?

Детальніше розбираємо проблему у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/gWawh_c3UwE