У світі, на тлі всієї геополітичної турбулентності, розвиваються деякі тенденції, які мене особисто радують: про відхилення від норми все більше говорять, як є. Йдеться зокрема і про переосмислення "квотного" буму. Трохи поділюся своїми думками з цього приводу.
Не маю нічого проти представників ЛГБТ, людей із ожирінням тощо. Оцінюю лише вчинки, характер і здібності конкретної людини в конкретному контексті. Однак важливо розуміти, що згадані та багато інших станів є відхиленнями від норми, або, з наукової точки зору, хворобами. Наприклад, народитися геєм, мати псоріаз чи алергію на пеніцилін — це стани, які супроводжують людину протягом життя. Вони накладають певні обмеження на реалізацію особистості — як фізичні, так і соціальні, потребують супроводу. Наприклад, людина з псоріазом стикається з проблемами шкіри, які впливають на якість її життя. Це стосується й переважно набутих станів: людина з ожирінням, якщо не лікуватиме чи не коригуватиме свій стан, проживе менше, а її якість життя значно знизиться. Ожиріння — це хвороба і не може вважатися нормою.
Людина з гомосексуальною орієнтацією, ймовірно, не зможе або не матиме бажання народити дітей, а отже, може випасти з процесу природного відбору і передачі своєї генетики наступним поколінням, включення в алгоритми розвитку людства протягом тисячоліть.
Безумовно, дуже важливо, щоб кожна людина мала можливість жити максимально повноцінним життям. Це включає роботу, спілкування, творчість та інші аспекти. Це також включає можливості адаптації та інклюзії. Я категорично проти дискримінації.
Водночас, вип’ячування відхилень як норми та підміну понять вважаю неприпустимими. Наприклад, у Homo sapiens існують тільки дві статі — чоловіча і жіноча...
Коротше кажучи, ситуація, коли гетеросексуальне населення відчуває себе "лише одним із варіантів", а люди отримують гранти на бодіпозитив та випускають відео, як "класно бути за 100 кілограмів, нічого не змінювати, ти прекрасна, повір у себе"...
Ми маємо підтримувати одне одного, визнавати різноманітність і поважати кожну людину, але це не означає ігнорувати наукові та еволюційні аспекти реальності.
Отже, про мою позицію, до відома. Це частково писала і раніше:
1. Бути представником ЛГБТ — це не норма, а психофізіологічне відхилення.
2. Ожиріння — це хвороба, яку потрібно лікувати.
3. Дискримінація за фізичним чи психологічним станом, наприклад, відмова людині в роботі не через її кваліфікацію, а через те, що вона ЛГБТ, є неприпустимою. Водночас прийняття людини на роботу тільки через її належність до ЛГБТ, за умови, що інший кандидат має кращі навички, також є неправильним. Це вже позитивна дискримінація.
4. Наразі проти квот як явища. Любих. За умови і можливості, проти квот.
