Сьогодні - День пам’яті жертв голодоморів. Дуже важкий день. День, про який не можна говорити відсторонено. Завжди згадую розповіді свого дідуся про ці дні. Щось поза межею логіки і розуміння.

Але ще сьогодні - день народження Пауля Целана. Великого поета безнадійної Європи. Трагічного свідка порушення всіх норм і приписів.

Пам‘ятаймо всіх загиблих. Це потрібно і їм і нам. Це не лише про пам‘ять - це також про надію.

Пауль Целан

ПСАЛОМ

Ніхто нас не виліпить знову з пороху й глини.
Ніхто не згадає наш прах.
Ніхто.

Славен єси, ніхто.
Заради тебе хочемо
квітнути.
Всупереч тобі.

Нічим
були ми, є ми, будемо
ми, квітнучи:
ніщо - ,
нічия троянда.

Зі стержнем
світлої душі,
тичинкою пустки небесної,
короною, червоною
від пурпурового слова, яке ми співали
понад, о понад
шипами.

Переклад Сергія Жадана