Маленькі Радощі Земні

​​📚 З нами житиме еласмотерій - Роман Голубовський 📚

Видавництво: Лабораторія
207 ст.

📚 Як і казав - ця книга заслуговує окремого допису. І от нарешті...

🦏 Еласмотерій - збірка коротких, дуже коротких та ультра коротких (на пару сторінок) оповідань, де в скаженому екстазі злились абсурд, альтернативна реальність, постмодерн та гумор.

🦏 Таємна спільнота людей, що падають з верхніх полиць у потягах; регіон населений діячами культури; кишеньковий злодій, який може вкрасти вашу кишеню; сам автор; ну, і звичайно, великий волохатий еласмотерій... і це далеко не повний перелік персонажів, що вам трапляться на сторінках цієї книги.

🦏 Деякі історії хотілось розбирати на цитати. Особливо текст про Венеру Мілевську - поппівічку, що все життя сповідувала "какаяразніца", але якій доводиться різко перевзуватись у 22му році. Та їй на допомогу приходить кризис-менеджер з досвідом успішних "переходів" ряда виконавців - наприклад репера Батата та рок-гурту "Доктор Тагабат" (привіт "Рекреаціям" ЮА).

🦏 До слова, просто величезний омаж "Рекреаціям" - останій текст книги, де автор розгорнув пару абзаців оригіналу на десяток сторінок, додавши до подій ближчих для нас реалій.

🦏 Крім того ще певною особливістю збірки є "сусідство" більш серйозних текстів про правильний вибір в житті та абсурдів, які вчать, що якщо будеш тихесенько собі читати книжки (а не як всі нормальні пацани бухать за гаражами), то можеш отримати Джойсом по голові.

📚 Загалом Еласмотерій читається легко, швидко і в супроводі гучного реготу. На сьогоднішній день - найкраще, що читав цього року.

П.С. А ще деякі персонажі занадто картоні.

П.П.С. Я вирішив, що ілюструвати таку книгу її обкладинкою - не цікаво. Тому тримайте фото еласмотерія, якого я зустрів шість років тому гуляючи по ВДНГ.

​​♠️ Королівський безум ♠️

👑 Сьогодні в непостійній рубриці #карткові_цікавинки я б хотів згадати доволі непересічну історичну постать - короля Франції Карла VI Обожнюваного. Щоправдаи відомий цей монарх під іншим призьвіськом Божевільний. Про природу його душевного розладу існує чимало теорій але точно відомо, що перший приступ божевілля з ним стався 1392 року. А вже через рік у фінансових записах королівської скарбниці з'явились такий звіт:

Видано Жакмену Грінгонеру, художнику, за три колоди карт, позолочених, розфарбованих та оздоблених різними візерунками для розваги короля - 56 паризьких су.

♠️ Опираючись на цей запис французький письменик і геральдист Клод-Франсуа Менестр'є в своїй праці "Цікава і повчальна бібліотека" (1704р) висловив думку, що саме Грінгонера варто вважати винахідником гральних карт. І довгий час ця теорія вважалась достовірною у колах освіченої еліти.

♠️ Та хоча вона зовсім не відповідає дійсності з нею пов'язаний доволі дотепний випадок. Під час судового процесу в Единбурзі доктор Грегорі мав довести божевілля підсудного. При перехресному допиті він визнав, що звинувачуваний чудово грав у віст.

- І ви серйозно стверджуєте, докторе - запитав адвокат - що людина, яка має надзвичайні здібності до такої складної гри, що вимагає гарної пам'яті, логіки та комбінацій, може бути божевільною?
- Я не граю в карти - відповів доктор - але, якщо вірити історії, їх винайшли саме для розваги божевільного короля.

Така влучна відповідь стала вирішальною у цій справі ♠️

​​🌦 Читацькі підсумки березня 🌦

📚 Щось склав я цю купку і трошки прифігів, особливо порівнюючи з лютим. Але, ок, я трохи чітер, бо половина мальописи, а книги необ'ємні. А ще (так таке справді буває) чотири пункти були куплені у березні й одразу прочитані. Отже:

🔪 Вбивчі письменники - Саша Павлова.
Видавництво: Уроборос
528 ст.
⭐️⭐️⭐️⭐️ Враженями від цього трукрайму я вже ділився ТУТ. Якщо коротко - доволі цікаво, варто продовжувати.

🏰 Рушниці Авалону - Роджер Желязни
Видавництво: НКБогдан
303 ст
⭐️⭐️⭐️+ Друга книга з Амберівської СантаБарбари мені сподобалась більше за попередню. Зіграло те, що вже знаєш ху із кому брат, сват, кузен, тому легше розібратись в подіях. Та і подій тут трошки поменше.

🦏 З нами житиме еласмотерій - Роман Голубовський.
Видавництво: Лабораторія
207 ст.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ Просто розривна суміш абсурду, постмодерну та гумору. Коротенькі оповідання, практично кожне з яких викликало сміх до сліз. Обов'язково напишу більш розлогі враження від цієї збірки.

🕊 Голуб - Патрік Зюскінд
Видавництво: Фоліо
159 ст.
⭐️⭐️⭐️⭐️ Доволі легка й коротенька історія, про те, що навіть маленький збій в усталеній системі, для певних людей, може похерити все їхнє життя.

🏴‍☠ Довгий Джон Сілвер - Дорісон, Лоффре
Видавництво: LANSUTA
120+120 ст.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ Крутецьке пригодницьке бандесіне, про яке я розповідав ТУТ. Дуже раджу всім любителям піратської тематики.

🪓 1793 - Натт-о-Даґ, Ґуальтієрі, Нуччі, Доссена, Сеґала
Видавництво: Фабула
190 ст.
⭐️⭐️⭐️⭐️ Графічна адаптація однойменошо триллера Нікласа Натт-о-Даґа розповідає про заплутану детективну справу, що розпочинається коли з озера Фатбурен було виловлено спотворений труп. Дуже мрачнякова історія. Треба буде колись і першоджерело прочитати.

🚀 Первородне - Лемір, Сорентіно, Стюарт.
Видавництво: РМ
176 ст.
⭐️⭐️⭐️ Якщо поєднати Оззіківську "Mama, I’m Coming Home", Гадівську "Я вернувся домів" та психоделічні уявлення про космос 60х-70х, то отримаєте щось схоже на цей мальопис. Добра історія про те як заблукалі у всесвіті собака й мавпи таки повернулись на Землю.

😈 Поплавлений клас - Джюнджі Іто
Видавництво: Mal'opus
178 ст.
⭐️⭐️⭐️+ Якщо вам сподобалась Томіе і ви взагалі любите бодігорор, то ця манга точно для вас. Мінімум логіки й різноманітності подій, максимум гидоди та жесті. Іто в усій своїй красі.

​​😁😁😁

Тут пан Володимир своїм дописом нагадав, що колись в минулому житті (а точніше на початку 2012го року) я теж написав купку еротично-міфічних лимериків. Тож чудовий привід потрусити архівами 🙃

...
Всі русалки із озера Сарна
Перестали давати задарма,
Та старий водяник
Не сумує вже рік,
Бо багато ропух дуже гарних.
...
Стара бабця із міста Іванків
Прокохалась з вампіром до ранку.
Але сонце зійшло,
Спепелило його,
Хитрі баби у місті Іванків.
...
Завітали в бордель пані Сари
Купка духів заради забави,
Завивали між стін,
Били скло, але хрін,
Не злякаєш гетер пані Сари.
...
У Іванівську ніч вовкулаку
Зґвалтувала в сараї собака,
Не ходитиме знов
Пити кров у коров,
Бо болить сильно зад в вовкулаки.
...
Дві повії у місті Полтава
Віддалися з чортами забаві,
Не помітили роги,
Не дивились на ноги,
Були віддані так своїй справі.
...
Зомбіківна на ймення Глафіра
Затягнула в підвал некрофіла.
Її аж затрусило,
Такий кайф не ловила
При житті зомбіківна Глафіра.
...
Поталанило якось вампіру
Серед ночі залізти в квартиру.
Та були у панянки
Дні критичні ще з ранку,
Але це лиш на руку вампіру.
...
А чугайстеру знов не до втіх
Бо багато блощиць поміж ніг.
Та провина його -
От не треба було
До ведмедиць ходить у барліг.
...
"Відшмагай мене сильно по дупі",
Чаклуна просить відьма у супі.
Але то все дарма,
Бо старий не сприйма
Ті тенденції модні та грубі.
...
А у Луцьку в одної кобіти
Народилися з ріжками діти.
"Її чорт спокусив,
Не вдяг контрацептив",
Пліткували про неї сусіди.
...
Не щастило в той день відьмі Глаші,
Панталони забула на пляжі.
Їх шукала п'ять лун,
Та їх вкрав Кіт Баюн,
Бо він був фетешистом зі стажем.