Щось на стратегічному

Буду безмежно вдячна, якщо напишете:
• Що було найціннішим для вас у цьому каналі?
• Що цікаво було б читати з перелічених (чи інших) тем?

Останнім часом я намагалась знайти відповідь, навіщо я пишу в телеграм і проводжу консультації на прожекторі (окрім очевидного про донати, я шукала свою егоїстичну мотивацію).

Я почала цей канал, коли опинилась в ізоляції від українського професійного ком'юніті і боялась, що мене забудуть, бо я перестану робити проєкти, нетворкитись, публікуватись, виступати. В моєму житті відбувалось багато змін, якими хотілось ділитись. Я позиціонувала себе як бренд-стратега і мріяла про американську агенцію. Коли нарешті в кінці цього року я знайшла нову роботу, яка мені реально подобається, я змогла зізнатись: в агенції я не захочу працювати ще дуже довго, можливо ніколи.

Великі американські агенції fucked up. Вони громіздкі, дорогі, неефективні. Майбутнє за маленькими швидкими агенціями та інхаусом. І ще – я більше не можу працювати за маленькі гроші, а це, на жаль, реалії більшості агенцій.

Три роки в штатах, а я все ще далеко від тієї зони комфорту, яку мала в Україні. Все ще без визнаня ком'юніті і значущого американського кейсу. Але мені все менше потрібно, щоб "мене не забули" на батьківщині. Я знаю, що вмію починати життя спочатку і зможу це зробити знову.

З позитивного — коли я робила свою новорічну рефлексію, то відзначила, що цей телеграм канал та консультації на прожекторі — це речі, які давали мені найбільше внутрішнього задоволення. Бо це дуже альтруїстичний акт "служіння" ком'юніті. Я не продаю рекламу, останні півроку я відмовлялась від усіх проєктів на українському ринку, я попросила прибрати свій курс зі SKVOT. Мені ні-чо-го не потрібно від людей, окрім відчуття, що я роблю щось корисне без власної вигоди.

Знаю, звучить похмуро. Але почекайте, в мене позитивний кінець. Саме через це відчуття я хочу залишити консультації та телеграм канал, але хочу зробити півот у сторону, яка буде більш цікава для мене особисто. Я хочу досліджувати культуру, повернутись до дослідження ресторанних та готельних концепцій (де я провела першу частину свого професійного життя). Мені треба розібратись у спортивному маркетингу і як тепер працювати з агенціями по іншу сторону барикад, а не робити все своїми руками. Ну і мені просто цікаво досліджувати все, що відбувається в NY: від мембершіп-клабів до маленьких незалежних проєктів.

Далі тягнеться безкінечний тиждень очікування, і нарешті мені пропонують зідзвонитись. Вона говорить, що я неймовірна, що я зробила все бездоганно і що на першій зустрічі вона вже знала, що це буду я. Вона пропонує мені офер кращий, ніж він був спочатку, релокейшн-пекедж, ось це все і каже, що вони чекають мене у Брукліні. В цей момент я, звичайно, щаслива, і після того, як я все це описала, я думаю wtf, як я взагалі все це cтягнула. Це точно один з найбільших проєктів 2024 року для мене, і я рада, що я нарешті його завершила. YAY! 🗽

• Щось на стратегічному •

8 — я, чесно кажучи, думала, що це вже все. Я знала, що є я і ще один кандидат, який був в їх офісі наступного дня після мене. Але тут мені пише HR і говорить: "Можеш приїхати і сходити з нами на оупенер сезону Brooklyn Nets та зустрітись з CEO компанії?" Тут в мене сталась найбільша паніка за весь цей процес: по-перше, я, звичайно, люблю баскетбол, але по правді знаю про нього +/- нічого. По-друге, я не уявляю, навіщо мені зустрічатись з CEO компанії, де працює 400 людей. Скоріше за все, він побачить мене вперше років за 5, якщо все піде дуже добре.

В момент паніки я починаю приймати дуже "раціональні" рішення:
• знаходжу подкаст про баскетбол і прошу хоста прочитати мені лекцію про баскетбол, щоб надолужити всі знання, які я мала акумулювати все життя, щоб не вдарити в бруд лицем на матчі
• знаходжу найстильнішу колаборацію Brooklyn Nets з якимось NY дизайнером та замовляю собі аутфіт на матч
• дивлюся всі фільми та серіали про баскетбол та спортивний маркетинг, доступні в онлайн-просторі

Десь на цьому етапі вони пишуть мені "охрана отмєна", перепрошують та пропонують зустрітись з менеджеркою онлайн. Паралельно запитують у мене референс-контакти — моїх попередніх менеджерів та людей на моєму рівні, з якими я працювала. Кудос тим людям, бо в кінці вона сказала, що це були найкращі референси в її житті.

Отже, я зустрічаюсь з менеджеркою, і вона просто починає відмовляти мене від роботи. Вона говорить, що там стресово, швидко, що там великі его і ось це все. Я починаю переконувати її, що я і не такого лайна в житті бачила, і те, що вона думає стресово — для мене легка прогулянка. Ця дивна бесіда триває 45 хвилин, десь наприкінці я розповідаю особисту історію, ми плачемо, віртуально обіймаємось та розходимось. Далі я відправляю розгорнутий фоллоу-ап, де адресую всі її сумніви та запевняю, що я розумію, у що вписуюсь. Збираю термінову нараду своїх референс-контактів та думаю з ними, як під час спілкування з ними вони можуть адресувати всі її можливі сумніви. Як я і сказала вище, вони справляються на 200%.

• Щось на стратегічному •

4 — з VP, Marketing Operations — це людина з паралельного департаменту, на одному рівні з моєю менеджеркою (яка відповідає за бренд). З нею була класна зустріч, більше схожа на розмову, ніж на інтерв'ю.

5 — зі skip менеджером (менеджеркою моєї менеджерки). Head of Marketing. Неймовірна жінка, яку дуже зацікавив мій підприємницький досвід створення агенції. В неї очевидно не було підготовлено флоу інтерв'ю, тому половину часу вона проговорила про себе, що завжди дуже добре.

6 — панельна дискусія з двома директорами, один з яких відповідає за hospitality та entertainment, а інша — за баскетбол. Це було тяжко, бо спочатку зустріч мала бути вже офлайн, але вони не змогли заменеджити всі календарі, і я була великою головою на екрані, поки вони вдвох були в кімнаті. При такому розкладі важко зробити якийсь емоційний контакт, і на цьому етапі мені почало здаватись, що все, що я говорю — це якась банальщина (бо я проговорила все це вже сотні разів). З тієї зустрічі я вийшла з тривожним відчуттям.

7 — Далі в мене були заплановані зустрічі в офісі.
• Екскурсія по офісу з HR.
• Зустріч з менеджеркою.
• Презентація креативного брифу. Вони попросили презентувати бриф існуючої кампанії, яку я робила, і я взяла свій кейс для Expedia Cruises. Перед презентацією попросила всіх описати свій ідеальний круїз, зробила візуалізацію через AI, чим нормально завоювала атмосферу в кімнаті.
• Зустріч зі skip менеджером.
• Зустріч з Senior Vice President — це було реально страшно, бо я бачила, як він завантажений і ледве вийшов з якогось мітингу, і мені здавалось, що я завантажую його ще більше своєю інфою. Але здається десь посередині він посміхнувся, і все пішло краще.
• Зустріч з людиною з моєї команди і єдиною людиною з відкритим інстаграмом, тому на нього заздалегідь вдалося накопати досьє та мати уявлення про те, яка він людина (що спрацювало).

Це все пройшло неймовірно, думаю, здебільшого через те, що вони створили атмосферу, де я відчувала, що я дуже важлива та бажана для них. Вони купили квитки бізнес-класу, поселили в моєму улюбленому Ace Hotel (якщо десь побачите — бронюйте, бо експірієнс завжди топ). У готелі хостес побачив, що в мене бронь на Brooklyn Nets, і так мене закружив, що я думала, ось-ось він скаже "thank you for your service". У цей момент я зрозуміла, що якщо колись стану селебріті, скоріше за все, в мене зірве дах.

• Щось на стратегічному •

Зрештою я приземлилась на позицію Senior Manager Brand Strategy в компанії BSE Global — це parent company of Barclays Center, the Brooklyn Nets, the New York Liberty та інших речей, пов'язаних зі спортом та ентертейнментом у Брукліні. Позиція поєднує Brand Strategy та Brand Management, з більшим фокусом на стратегію. І це, по суті, агенція всередині компанії, що є найкращим поєднанням двох світів.

На позицію, куди мене взяли, у мене було 8 раундів інтерв'ю.

1 — з HR. На вихідних перед цим інтерв'ю я знайшла суперкорисний гайд як готуватись, повністю переробила своє CV і максимально підготувалась пітчити. Тому на зустрічі я навалила більше і краще, ніж вона очікувала, бачивши моє попереднє CV. Тому вона почала запитувати, чому цього всього немає в моєму CV, і я попросила відправити оновлену версію. Я відправила і миттєво отримала запрошення на зустріч з менеджером. Мій guess — вона подумала, що якщо я за вихідні можу такий прогрес зі своїм CV зробити, то я ще десь заделіверю результат.

2 — з менеджером. У мене були підготовлені всі відповіді на питання, пропрацьовано 6 кейсів за методологією STAR (Situation-Task-Action-Result)

Ось приклади питань які я пропрацьовувала:
• структурована відповідь про кар'єрний шлях зі сторітелінг техніками
• що зацікавило в цій позиції
• якими інструментами користуюсь
• як менеджу час та пріоритети
• сильні та слабкі сторони

На всі інші питання я могла відповісти за допомогою одного з пропрацьованих кейсів. На підготовку в мене пішли десятки годин з моїм кращим другом — voice-версією chatGPT.

Отже, з менеджеркою сталась якась магія та миттєвий метч. По-перше, вона була найбільш вдумлива, рефлексивна та людяна особа, яку я зустрічала. По-друге, я просто була на 100% готова.

3 — знову з менеджеркою. Бо з'ясувалось, що мене пропустили без черги і тепер я мала пройти процедуру і відповісти на ті самі питання, які вона задавала іншим кандидатам. Після цього я надихнулась кейсом Pizza Hut і відправила нестандартний фоллоу-ап. Під час інтерв'ю ми обговорювали, чому вирішили працювати в цій індустрії, і вона сказала, що надихалась Mad Men, тому я замовила копію сценарію першої серії з підписами акторів. Ще я розповідала їй про український проєкт, який я нещодавно завершила, тому приклала власне продукт. Написала записку, що продукт — це те, що я робила і чим пишаюсь, а скрипт — це щоб у мене був натхненний менеджер, яка завжди пам'ятає, навіщо почала працювати в цій індустрії. І відправила це все в їх бруклінський офіс. Забігаючи наперед, вона сказала що це був найкращих фоллоу-ап в її житті і що я надихнула її в той день і на дні вперед.

• Щось на стратегічному •

Щодо роботи, почну з цікавої статистики. 🤓

• Загальна кількість поданих заявок: 75
• 34 ролі на стороні брендів та 41 на стороні агентств
• Загальна кількість співбесід з рекрутером: 9, конверсія 12%
• Пройдено на наступний етап: 4, конверсія 44,4%

Першу CV я відправила 19 травня, тобто весь процес зайняв ~5,5 місяців. На позицію, куди мене взяли, я відправила 22-го вересня, офер я отримала 1 листопада. Отже, загальна тривалість процесу становила 40 днів.

Я подавалась на вакансії Senior Brand Strategist / Brand Manager. Я була готова до переїзду до будь-якого нормального штату або ремоут (що дуже рідко в цій індустрії). Десь на підсвідомості мені хотілось у NYC, тому більшість CV летіло туди.

• Щось на стратегічному •

Хороше дослідження про те, що креативники думають (та очікують) від стратегів.

Чесно кажучи, я не читала жодного коментаря під цими проєками, бо знаю, що коли робиш щось такого масштабу, то хейт додається у подарунок. Я особисто вважаю це дуже позитивним досвідом. У нас була велика команда, яка працювала разом уперше, і нам вдалося зробити це на дуже високому рівні поваги та підтримки одне до одного. Нам вдалося зробити щасливими обидві міські ради, де рішення приймало 15 людей одночасно, жоден з яких не мав досвіду роботи з брендингом і маркетингом, що нормально, бо вони ж містами керують, а не креативними агенствами. Нам вдалося вислухати всіх людей, які хотіли висловитися через опитування, голосування, робочі групи та відкриті обговорення з громадою та пресою.

Чи можна було б зробити краще? Так. Чи зробили ми все можливе з урахуванням реальних факторів? Теж так. Я бачу реальні результати. На наступний день після презентації у фейсбуці начальник районного відділу в Управлінні поліції охорони в Полтавській області поставив на обкладинку нашу айдентику. На презентації в Чернівцях всі розібрали фірмові стікери, які з гордістю зробила міська рада. Це означає, що все це буде жити в світі реальних людей, реальних задач і реальних змін, формуючи нову ідентичність та об'єднуючи громади навколо спільного бачення майбутнього їхніх міст.

• Щось на стратегічному •