🐘У Київському зоопарку слонів з таким іменем не було. На початку ХХ століття жив Ямбо в Одесі, трохи згодом був Ямбо в Харківському зоопарку. Знайдені фрагменти колись були змонтовані в єдиний скелет, тож навряд чи належали харківському Ямбо. Той загинув внаслідок бомбардування у 1943 році😢 У розпал Другої світової війни не до виготовлення скелетів слонів, занадто це марудна справа. А якби хтось і зробив, то про нього мали чути, ще живі люди, що пам'ятають 1940-ві роки. Уточнив у Євгена Кіосі - заступника завідувача культурно- просвітницького відділу Харківського зоопарку. Зі спогадів старожилів відомо лише те, що м'ясо слонів у Харкові роздали людям. Про долю кісток чи монтування скелету ніхто не чув.
⚓️Тому більш вірогідна кандидатура одеського Ямбо. До того ж у 1930-ті природничий музей та музей в Одеському університеті обмінювались матеріалами. Ймовірно, так скелет Ямбо опинився в Києві.
📰Цей слон запам'ятався сучасникам. Про нього писали в газетах, подейкують, Ямбо надихнув Купріна написати оповідання "Дівчинка і слон". До нього слонів в Україні бачили в далекому 1621 році. То були бойові слони Османа ІІ, що брали облогою Хотин🏰
Ямбо – перший "мирний" індійський слон в Україні (африканських слонів у нас ніколи не було). Його привезли до Одеси наприкінці ХІХ століття, коштом Фрідриха Фальц-Фейна і використовували для вистав у цирку Лорбербаума 🎪😥
Спершу тварина була лагідною до людей, однак з 1913 року його норов ставав дедалі агресивніше і небезпечним. Ймовірно це було пов'язано із неправильними умовами утримання. Згодом допустились ще однієї помилки – діагностували в Ямбо сказ, хоч насправді тварина була здоровою. Було прийнято рішення вбити Ямбо, що й реалізували 21 червня 1914 року 😭
Сумно, але вже як є🤷♂️
Смерть не поставила крапки в історії Ямбо. Вірогідно було виготовлено скелет, який потрапив до Києва. У подальшому експонат чи то демонтували чи було пошкоджено за часів Другої світової війни. Поступово кістки було рознесено по різних складських приміщеннях і забуто до недавнього часу. Впродовж останніх декількох років із колегами працюємо над впорядкуванням сховищ, сподіваюсь віднайдемо якщо не повний скелет Ямбо, то принаймні значну частину🦴
⚓️Тому більш вірогідна кандидатура одеського Ямбо. До того ж у 1930-ті природничий музей та музей в Одеському університеті обмінювались матеріалами. Ймовірно, так скелет Ямбо опинився в Києві.
📰Цей слон запам'ятався сучасникам. Про нього писали в газетах, подейкують, Ямбо надихнув Купріна написати оповідання "Дівчинка і слон". До нього слонів в Україні бачили в далекому 1621 році. То були бойові слони Османа ІІ, що брали облогою Хотин🏰
Ямбо – перший "мирний" індійський слон в Україні (африканських слонів у нас ніколи не було). Його привезли до Одеси наприкінці ХІХ століття, коштом Фрідриха Фальц-Фейна і використовували для вистав у цирку Лорбербаума 🎪😥
Спершу тварина була лагідною до людей, однак з 1913 року його норов ставав дедалі агресивніше і небезпечним. Ймовірно це було пов'язано із неправильними умовами утримання. Згодом допустились ще однієї помилки – діагностували в Ямбо сказ, хоч насправді тварина була здоровою. Було прийнято рішення вбити Ямбо, що й реалізували 21 червня 1914 року 😭
Сумно, але вже як є🤷♂️
Смерть не поставила крапки в історії Ямбо. Вірогідно було виготовлено скелет, який потрапив до Києва. У подальшому експонат чи то демонтували чи було пошкоджено за часів Другої світової війни. Поступово кістки було рознесено по різних складських приміщеннях і забуто до недавнього часу. Впродовж останніх декількох років із колегами працюємо над впорядкуванням сховищ, сподіваюсь віднайдемо якщо не повний скелет Ямбо, то принаймні значну частину🦴