Свій тягар на землі тут усі ми несемо.
Лиш різниця між нами існує одна -
Хтось, разом із Христом, вже тягар тут несе свій,
Ну а хтось несе сам той тягар свій гріха...

"Мій тягар є легкий"- каже в слові Господь нам.
З ним ти легко пройдеш по дорогам земним.
Він поніс твій тягар, на Собі, на Голгофу.
Свій, легкий, тобі дав, щоб ти міг донести.

Це - служіння Йому, це - смирення є плоті,
Послух, мир і любов, радість в твоїй душі.
Як тягар ви Його вже на себе берете,
Далі з вами піде Він уже по житті.

І підтримає вас, і візьме вас за руку,
І підставить плече, як не стане вже сил.
Буде ніжним Отцем, буде люблячим Другом,
Тягаря лиш Його не покинь, донеси.

Ми несем тягарі часто, що нагрузили
У житті цім своїм марноти і труда...
Часто не дістає вже нести у нас сили,
Нарікаєм тоді на своє ми життя.

І тягар той Христа все тяжким ми рахуєм.
Вже не хочем нести, не під силу нам він.
Лиш тягар свій гріха по дорозі несучи,
Все чекаєм, що Бог якось нам вже простить.

Одним рухом довіри скінь тягар свій із себе.
На Голгофу до Нього його принеси.
І Він час на землі ще продовжить для тебе,
Щоб довірив Йому все життя своє ти.

Л. Шпак