Є люди, які немов випромінюють тепло, готовність ділитися, приймати, чути й бути поруч. Вони не бояться відкритись, навіть якщо їхнє серце колись боліло. Вони вірять, що стосунки – це не лише про любов, а й про роботу. Вони готові знімати маски, ризикувати, говорити правду навіть тоді, коли вона коле.

А є ті, хто шукає і не знаходить. Можливо, вони хочуть любові, але не впускають її. Чекають на ідеал, якого немає, або ховаються за власними страхами. Їхні рани, мов невидимий бар’єр, стоять між ними і світом. Вони бояться болю більше, ніж прагнуть щастя. Часом здається, що їхнє серце – це двері, які завжди привідкриті, але ніхто не може ввійти, бо всередині ще панує хаос.

Різниця між цими людьми – не в красі, не в успіхах і навіть не в удачі. Вона у сміливості. У здатності бути собою, у вмінні ризикнути, довіритись, сказати “так” життю, навіть коли воно ранить. Вона у рішенні: залишатися в страху чи зробити крок назустріч. І, можливо, це рішення і є тією тонкою гранню, що відділяє любов від її очікування.

#стосунки #любов