Що більше важить на війні?
«Хто» веде бій?
Чи все ж таки «Як»?
Я схиляюсь до останнього.
Відповідно, доктрина, що базується на відборі людей до підрозділів з урахуванням прямо не повʼязаних з бойовим процесом аспектів - це доктрина мирного часу. Цим особливо страждають підрозділи нашого спецназу. Але на жаль в країні не так багато людей з бездоганною репутацією, аби покрити потреби воєнного часу.
Росіяни - це зрозуміли, тому вони вже давно пустили в хід десятки тисяч вʼязнів, проводять активний рекрутинг в країнах третього світу (як у бойові формування так і в якості технічних спеціалістів) і взагалі шукають усі можливі до застосування соціальні та етнічні групи. Я вже мовчу про «готових» та «неготових» до війни людей. Так питання там взагалі ніхто не ставить.
Ми з багатьма «але», тільки тільки підійшли до питання вʼязнів, а наплив іноземців перших днів війни не змогли конвертувати в результат через відсутність відповідного інструментарію та досвіду.
Дискусія щодо «моральності» залучення до війська чоловіків, що не бажають воювати, лише поглиблюється. І це на тлі відсутності рішучих дій влади щодо реалізації мобілізації: надто багато балаканини, надто багато місця для критики, надто багато легальної підривної роботи в інтересах ворога. Надто багато місця примітивним емоціям і надто мало місця для раціональності.
Громовідвід в якості «поганих людей з ТЦК», схоже, усіх влаштовує.
Все це виклики для нашого суспільства та влади, що вимагають не лише політичної волі але й руйнації колективних стереотипів про війну. Людям, що за тридцять років незалежності не наважилися дозволити собі використовувати легальну зброю - такі питання даються нелегко.
Адже, кому зброю треба дати сьогодні:
Алкоголіку? Так.
Наркоману? Так.
Хворому? Так.
Іноземному найманцю? Так.
Зеку-рецидивісту? Так.
Ухилянту? Так, так і ще раз так.
Питання лише в тому, аби відповідні військові спеціалісти, змогли зробити замість купи вищезгаданих сумнівних термінів, наступне словосполучення: ефективні солдати.
@BKhodakovsky
«Хто» веде бій?
Чи все ж таки «Як»?
Я схиляюсь до останнього.
Відповідно, доктрина, що базується на відборі людей до підрозділів з урахуванням прямо не повʼязаних з бойовим процесом аспектів - це доктрина мирного часу. Цим особливо страждають підрозділи нашого спецназу. Але на жаль в країні не так багато людей з бездоганною репутацією, аби покрити потреби воєнного часу.
Росіяни - це зрозуміли, тому вони вже давно пустили в хід десятки тисяч вʼязнів, проводять активний рекрутинг в країнах третього світу (як у бойові формування так і в якості технічних спеціалістів) і взагалі шукають усі можливі до застосування соціальні та етнічні групи. Я вже мовчу про «готових» та «неготових» до війни людей. Так питання там взагалі ніхто не ставить.
Ми з багатьма «але», тільки тільки підійшли до питання вʼязнів, а наплив іноземців перших днів війни не змогли конвертувати в результат через відсутність відповідного інструментарію та досвіду.
Дискусія щодо «моральності» залучення до війська чоловіків, що не бажають воювати, лише поглиблюється. І це на тлі відсутності рішучих дій влади щодо реалізації мобілізації: надто багато балаканини, надто багато місця для критики, надто багато легальної підривної роботи в інтересах ворога. Надто багато місця примітивним емоціям і надто мало місця для раціональності.
Громовідвід в якості «поганих людей з ТЦК», схоже, усіх влаштовує.
Все це виклики для нашого суспільства та влади, що вимагають не лише політичної волі але й руйнації колективних стереотипів про війну. Людям, що за тридцять років незалежності не наважилися дозволити собі використовувати легальну зброю - такі питання даються нелегко.
Адже, кому зброю треба дати сьогодні:
Алкоголіку? Так.
Наркоману? Так.
Хворому? Так.
Іноземному найманцю? Так.
Зеку-рецидивісту? Так.
Ухилянту? Так, так і ще раз так.
Питання лише в тому, аби відповідні військові спеціалісти, змогли зробити замість купи вищезгаданих сумнівних термінів, наступне словосполучення: ефективні солдати.
@BKhodakovsky