Якби головною проблемою людства була екологія та стихійні лиха, Бог спас би світ через Ноя.
Якби найбільшою загрозою для нас був голод, достатньо було б Йосипа.
Якби головною проблемою людства була нестача мудрості, нам би допоміг Соломон.
Якби основною вадою в цьому світі було беззаконня, вистачило б Мойсея.
Якби нам потрібен був ваєначальник, з цим би справився Ісус Навин або Давид.
Якби цей світ могла врятувати краса, це зробила б Естер.
Але Бог послав у цей світ Ісуса Христа, оскільки наша головна проблема – грішне серце, а найбільший ворог – смерть. Ми настільки змирилися з нею, що просто перестали помічати і вивели її за межі кола повсякденних розмов. Втім, не говорити про щось зовсім не значить, що воно зникне саме по собі.
Тисячі років смерть торжествувала, впиваючись своїм жалом в нову жертву. Смерть була впевнена, що її влада необмежена і панування нескінченне… до того моменту, поки Ісус не прийняв це жало в Своє тіло, а потім вирвав його, позбавивши грізного "скорпіона" його головної зброї.
Смерть приборкана перемогою Ісуса. Вона вже не страшний звір, а собака-поводир, що допомагає незрячим знайти дорогу. Смерть – це швейцар, який сумлінно відкриває двері у вічне царство для Божих дітей.
Ця фантастична новина складає основу Євангелії – історії, яку не могли придумати люди. Історії про Божого Сина, Який помер у вирішальній битві і отримав славетну перемогу...
Якби найбільшою загрозою для нас був голод, достатньо було б Йосипа.
Якби головною проблемою людства була нестача мудрості, нам би допоміг Соломон.
Якби основною вадою в цьому світі було беззаконня, вистачило б Мойсея.
Якби нам потрібен був ваєначальник, з цим би справився Ісус Навин або Давид.
Якби цей світ могла врятувати краса, це зробила б Естер.
Але Бог послав у цей світ Ісуса Христа, оскільки наша головна проблема – грішне серце, а найбільший ворог – смерть. Ми настільки змирилися з нею, що просто перестали помічати і вивели її за межі кола повсякденних розмов. Втім, не говорити про щось зовсім не значить, що воно зникне саме по собі.
Тисячі років смерть торжествувала, впиваючись своїм жалом в нову жертву. Смерть була впевнена, що її влада необмежена і панування нескінченне… до того моменту, поки Ісус не прийняв це жало в Своє тіло, а потім вирвав його, позбавивши грізного "скорпіона" його головної зброї.
Смерть приборкана перемогою Ісуса. Вона вже не страшний звір, а собака-поводир, що допомагає незрячим знайти дорогу. Смерть – це швейцар, який сумлінно відкриває двері у вічне царство для Божих дітей.
Ця фантастична новина складає основу Євангелії – історії, яку не могли придумати люди. Історії про Божого Сина, Який помер у вирішальній битві і отримав славетну перемогу...