Міграція чи втеча від проблем?
Певно у кожного є друзі чи знайомі, що хочуть переїхати в иншу країну. Причин можуть називати багато: погані умови, не той менталітет, там жити краще тощо...
Але такий переїзд далеко не завжди такий класний, яким його уявляють.
По-перше, слід вивчити мову тієї країни, куди хочете мігрувати. Ладно англійська, хоча навіть із нею проблеми, але ж у Німеччині, Франції чи Польщі самої англійської буле замало. Звісно, в мовному середовищі мову можна вивчити, але це буде тяжко.
По-друге, у провідних країнах, куди мріють поїхати, нікого не чекають. Мало того, що для набуття громадянства слід прикласти чимало зусиль і не факт, що його дадуть, так ще й там доведеться помучитись, щоб знайти роботу й житло, а мігранту це неохоче дають (власне дають, але не таке, яке він хоче). Таким чином для пошуку гарної роботи слід морочитись більше ніж в Україні.
По-третє, инший менталітет, погляди на життя й цінності. Подеколи, люди живуть в инншій країні певний час, але зрештою повертаються, бо там некомфортно саме через менталітет. Це може проявлятися навіть у ставленні місцевих до мігрантів. Для прикладу поляки вже стомились од українців.
Нерідко в мігрантів проявляється своєрідний Парижський синдром: уявлення про країну геть не збігається з тим, яка вона насправді.
Тож, часто переїзд є просто втечею від проблем. Вважають, що таким чином усе й вирішиться: і робота знайдеться, і друга половинка, і житло хороше, і друзі. Проте не береться до уваги, що там доведеться працювати не менше ніж в Україні для того, щоб цього досягти, та здебільшого іще більше.
А яка ваша думка? Хочете переїхати до иншої країни🛫 чи бажаєте мешкати в Україні🇺🇦?
Кришмітки: #життя #ЧайконутіДумки
Певно у кожного є друзі чи знайомі, що хочуть переїхати в иншу країну. Причин можуть називати багато: погані умови, не той менталітет, там жити краще тощо...
Але такий переїзд далеко не завжди такий класний, яким його уявляють.
По-перше, слід вивчити мову тієї країни, куди хочете мігрувати. Ладно англійська, хоча навіть із нею проблеми, але ж у Німеччині, Франції чи Польщі самої англійської буле замало. Звісно, в мовному середовищі мову можна вивчити, але це буде тяжко.
По-друге, у провідних країнах, куди мріють поїхати, нікого не чекають. Мало того, що для набуття громадянства слід прикласти чимало зусиль і не факт, що його дадуть, так ще й там доведеться помучитись, щоб знайти роботу й житло, а мігранту це неохоче дають (власне дають, але не таке, яке він хоче). Таким чином для пошуку гарної роботи слід морочитись більше ніж в Україні.
По-третє, инший менталітет, погляди на життя й цінності. Подеколи, люди живуть в инншій країні певний час, але зрештою повертаються, бо там некомфортно саме через менталітет. Це може проявлятися навіть у ставленні місцевих до мігрантів. Для прикладу поляки вже стомились од українців.
Нерідко в мігрантів проявляється своєрідний Парижський синдром: уявлення про країну геть не збігається з тим, яка вона насправді.
Тож, часто переїзд є просто втечею від проблем. Вважають, що таким чином усе й вирішиться: і робота знайдеться, і друга половинка, і житло хороше, і друзі. Проте не береться до уваги, що там доведеться працювати не менше ніж в Україні для того, щоб цього досягти, та здебільшого іще більше.
А яка ваша думка? Хочете переїхати до иншої країни🛫 чи бажаєте мешкати в Україні🇺🇦?
Кришмітки: #життя #ЧайконутіДумки