Ісус — підтвердження Божих обіцянок. У цьому розділі Бог укладає з Аврамом заповіт через жертвоприношення, що символізує вірність Божим обіцянкам. Це вказує на новий заповіт, укладений через жертву Ісуса Христа. Як у Бутті 15 Бог проходить через розсічені тіла тварин, так і Христос пройшов через смерть на хресті, підтверджуючи вічну обіцянку спасіння для всіх, хто вірить. У вашій проповіді ви згадуєте, що "Бог Сам уклав заповіт із собою і передав його Аврамові" — це прообраз Христа, який взяв на себе наше виправдання.
Ісус — виконання обіцянки про потомство. Як Бог пообіцяв Аврамові, що його потомство буде численним, так і через Ісуса Христа ця обіцянка виконалася. Через віру в Христа всі народи стали духовними нащадками Аврама, як про це пише Павло в Посланні до Римлян (Рим. 4:16). Ісус стає виконанням обіцянки про благословення, яке поширюється на всіх, хто вірить, незалежно від походження.
Ісус — наш посередник у заповіті. Жертвоприношення Аврама вказує на важливість жертви Христа, що стала основою нового заповіту. Як Бог уклав заповіт із Аврамом, так Він уклав новий заповіт із нами через Ісуса. Жертва Христа на хресті є підтвердженням Божої вірності Його обіцянкам, як про це говориться у вашій проповіді: "Христу потрібно було бути зрубаним на хресті, щоб забезпечити наше виправдання".
Як я тепер можу жити у Христі?
Цей розділ надихає нас жити вірою, як Аврам, і покладатися на обіцянки Бога:
⊛ Приймати Божі обіцянки через віру. Аврам повірив Богові, і це було зараховано йому в праведність. Так і ми, маючи віру в Ісуса Христа, отримуємо виправдання та спасіння. Це не результат наших зусиль, а дар Божої благодаті. Наша віра в Ісуса робить нас спадкоємцями обіцянок Божих, що приносить справжню радість і впевненість у Божому плані.
⊛ Залишати свої сумніви та покладатися на Ісуса. Як Аврам довірився Божій обіцянці, так і ми маємо вчитися покладатися на Ісуса у наших життєвих обставинах. Христос є нашою надією, навіть тоді, коли ситуації здаються безвихідними. Він є нашим "щитом", як сказано у Бутті 15:1, і нашою "великою нагородою".
⊛ Цінувати жертву Христа як основу нашого виправдання. Як жертва, яку Аврам приніс у цьому розділі, стала символом Божого заповіту, так і жертва Ісуса на хресті є основою нашого виправдання. Ми більше не повинні приносити жертви, оскільки Христос став єдиною і досконалою жертвою за наші гріхи. Це дарує нам мир з Богом і спонукає жити у вдячності за Його благодать.
Буття 15 нагадує нам про Божу вірність і Його план спасіння, який здійснюється через Ісуса Христа. Благодать - не план Б! Бог ще до створення світу все так і запланував! І як Він прийняв Авраама, так само по віру тепер приймає і нас. Це розділ про віру Аврама, яка була зарахована йому в праведність, і про Бога, який завжди вірний своїм обіцянкам. Бог виправдовує не за наші заслуги, а за віру. Христос прийшов як досконале виконання цього заповіту, даруючи нам спасіння через Свою жертву. Йому слава навіки!
#Христостапатріархи #Буття
Ісус — виконання обіцянки про потомство. Як Бог пообіцяв Аврамові, що його потомство буде численним, так і через Ісуса Христа ця обіцянка виконалася. Через віру в Христа всі народи стали духовними нащадками Аврама, як про це пише Павло в Посланні до Римлян (Рим. 4:16). Ісус стає виконанням обіцянки про благословення, яке поширюється на всіх, хто вірить, незалежно від походження.
Ісус — наш посередник у заповіті. Жертвоприношення Аврама вказує на важливість жертви Христа, що стала основою нового заповіту. Як Бог уклав заповіт із Аврамом, так Він уклав новий заповіт із нами через Ісуса. Жертва Христа на хресті є підтвердженням Божої вірності Його обіцянкам, як про це говориться у вашій проповіді: "Христу потрібно було бути зрубаним на хресті, щоб забезпечити наше виправдання".
Як я тепер можу жити у Христі?
Цей розділ надихає нас жити вірою, як Аврам, і покладатися на обіцянки Бога:
⊛ Приймати Божі обіцянки через віру. Аврам повірив Богові, і це було зараховано йому в праведність. Так і ми, маючи віру в Ісуса Христа, отримуємо виправдання та спасіння. Це не результат наших зусиль, а дар Божої благодаті. Наша віра в Ісуса робить нас спадкоємцями обіцянок Божих, що приносить справжню радість і впевненість у Божому плані.
⊛ Залишати свої сумніви та покладатися на Ісуса. Як Аврам довірився Божій обіцянці, так і ми маємо вчитися покладатися на Ісуса у наших життєвих обставинах. Христос є нашою надією, навіть тоді, коли ситуації здаються безвихідними. Він є нашим "щитом", як сказано у Бутті 15:1, і нашою "великою нагородою".
⊛ Цінувати жертву Христа як основу нашого виправдання. Як жертва, яку Аврам приніс у цьому розділі, стала символом Божого заповіту, так і жертва Ісуса на хресті є основою нашого виправдання. Ми більше не повинні приносити жертви, оскільки Христос став єдиною і досконалою жертвою за наші гріхи. Це дарує нам мир з Богом і спонукає жити у вдячності за Його благодать.
Буття 15 нагадує нам про Божу вірність і Його план спасіння, який здійснюється через Ісуса Христа. Благодать - не план Б! Бог ще до створення світу все так і запланував! І як Він прийняв Авраама, так само по віру тепер приймає і нас. Це розділ про віру Аврама, яка була зарахована йому в праведність, і про Бога, який завжди вірний своїм обіцянкам. Бог виправдовує не за наші заслуги, а за віру. Христос прийшов як досконале виконання цього заповіту, даруючи нам спасіння через Свою жертву. Йому слава навіки!
#Христостапатріархи #Буття