Кожен день війни нагадує нам, що справжня цінність — це не речі чи статки, а рідні обличчя, обійми та тихе слово підтримки. Те, що здавалось звичним і буденним, стало надважливим і найдорожчим. Відчуття єдності, підтримки одне одного запалило нас на зміни, яких раніше ми й не уявляли. У цьому гурті ми стали ближчими, згуртованішими та мудрішими.

Суспільство, як добре налаштований оркестр, об’єдналося заради спільної мети – мирного неба, де можна дихати на повні груди, творити й жити.

Українські діти, на жаль, не знають спокійного дитинства, якого б вони заслуговували. Замість безтурботних ігор вони беруть на себе відповідальність дорослих, допомагають, щоб наблизити час, коли всі повернуться додому цілими та неушкодженими.

Учні Харківської гімназії № 44 Слобідського району Артюхова Олександра (2 клас), Артюхов Кирил (7 клас), Пахаренко Владислав (5 клас) власноруч плетуть захисні сітки, майструють різні вироби, передають воїнам смаколики, теплі речі та засоби гігієни. Їхні маленькі руки створюють великі дива, наповнюючи роботу дитячою щирістю та невичерпною енергією.

Коли навіть найменші з нас стають до великої справи, приходить відчуття незламної віри, що день повернення миру близько. Ці маленькі руки, які так старанно працюють для захисників, нагадують усім, що наша сила – у кожному з нас. І доки є ця єдність, світло надії та впевненості, ми знаємо: все буде добре, бо в серцях живе незгасне прагнення до свободи та щастя.

#листопад_2024_2025