🦋 🌷 🌸 🍁 🌼🦋🌼 🍁 🌸 🌷 🦋
***
Колись усе було не так...
Колись ріс у бабусі на городі, мак...
І ми пили той мак із маківок...
А з маківок робили казанок...
Пекла бабуся з маком пироги...
І не були ми наркомани й вороги.
А понад краєм, зовсім по межі...
Не заступаючи закону рубежі...
Росли, як пальми, конопЕль рядочки...
Бабуся з них робила мотузОчки...
Насіння віддавала на олію...
Від пахощів якої й досі млію.
Старезна груша поперЕк зігнула...
Стара стара, а цвіт таки вдягнула...
З під цвіту народилися грушки...
Під грушею, вмотавшись в пелюшки...
Тулилась кукурудза в качанах...
Яка кипіла потім в казанах.
Серед городу - дині, як копиці...
На низ - капуста в ряд, без попелиці...
Вуздики між рядами, й паничі...
І матіоли, що цвіли вночі...
Під вербами великий кущ калини...
А через балку - двір баби Килини.
Сиділа баба у "платку" картатім...
В рясній спідниці, в фартусі строкатім...
На плетеному стільчику з лози...
А коло баби грілись гарбузи...
І баба з гарбузами гріла кості...
Напроти сонця, в час жаркої млості.
Стара баба Килина все бурчала...
На нас малих час вІд часу кричала...
Що ми непосидючі і крикливі...
А ми малі були, безгрішні ще, щасливі...
Тулились до рідненької бабусі...
І не свербіло нам тоді і в вусі.
Бабуся в пелену ховала нас від світу...
Учила жити, не по алфавіту...
Прості борщі варила, без дієти...
Їй нІколи було вчитись естЕти...
Любили нас малих так, як уміла...
Ми підростАли, а вона старіла.
Колись великі, всі були дерева...
В річці вода прозоро-кришталева...
Бабуся в накрохмаленій хустині...
Колись було... Того немає нині...
Колись... Колись усе було не так...
Колись ріс, у бабусі на городі, мак.
©️Галина Момот
#вірші
🇺🇦 💕Народна мудрість
***
Колись усе було не так...
Колись ріс у бабусі на городі, мак...
І ми пили той мак із маківок...
А з маківок робили казанок...
Пекла бабуся з маком пироги...
І не були ми наркомани й вороги.
А понад краєм, зовсім по межі...
Не заступаючи закону рубежі...
Росли, як пальми, конопЕль рядочки...
Бабуся з них робила мотузОчки...
Насіння віддавала на олію...
Від пахощів якої й досі млію.
Старезна груша поперЕк зігнула...
Стара стара, а цвіт таки вдягнула...
З під цвіту народилися грушки...
Під грушею, вмотавшись в пелюшки...
Тулилась кукурудза в качанах...
Яка кипіла потім в казанах.
Серед городу - дині, як копиці...
На низ - капуста в ряд, без попелиці...
Вуздики між рядами, й паничі...
І матіоли, що цвіли вночі...
Під вербами великий кущ калини...
А через балку - двір баби Килини.
Сиділа баба у "платку" картатім...
В рясній спідниці, в фартусі строкатім...
На плетеному стільчику з лози...
А коло баби грілись гарбузи...
І баба з гарбузами гріла кості...
Напроти сонця, в час жаркої млості.
Стара баба Килина все бурчала...
На нас малих час вІд часу кричала...
Що ми непосидючі і крикливі...
А ми малі були, безгрішні ще, щасливі...
Тулились до рідненької бабусі...
І не свербіло нам тоді і в вусі.
Бабуся в пелену ховала нас від світу...
Учила жити, не по алфавіту...
Прості борщі варила, без дієти...
Їй нІколи було вчитись естЕти...
Любили нас малих так, як уміла...
Ми підростАли, а вона старіла.
Колись великі, всі були дерева...
В річці вода прозоро-кришталева...
Бабуся в накрохмаленій хустині...
Колись було... Того немає нині...
Колись... Колись усе було не так...
Колись ріс, у бабусі на городі, мак.
©️Галина Момот
#вірші
🇺🇦 💕Народна мудрість