Ми явно недооцінюємо ні масштабів кібератаки, ні ступеню халатності одноосібників.
Не маючи жодних заслуг у реальній політиці, вони зі самого початку нарекли себе чемпіонами світу в віртуальній сфері. Ну бодай у чомусь.
І чим виявилася вся ця модняча «цифровізація-джидіталізація»? Одна хакерська атака – і найголовніші реєстри країни, викинутої в цифрове середньовіччя, лежать паралізовані.
І це ж не вперше. Ворог успішно тренувався.
2022 рік: чеченець Амін Стігал зламав портал Дію і викрав дані про 13,5 млн користувачів. За голову хакера в Америці призначено винагороду 10 млн доларів.
2023 рік: хакерське угрупування Солнцепек поклало всю мережу Київстар, позбавивши зв’язку 24 млн абонентів. Пішли збої в роботі банкоматів, вуличного освітлення, світлофорів.
Це все – на тлі цитати суперпопулярного міністра Федорова від 2019 року: «Роль кібербезпеки дещо перебільшена».
Поки за час війни 70 державних сайтів зазнавали атак – що весь цей час робили чемпіони світу з віртуальної діджиталізації?
Створили аж 11 (!) державних органів у сфері кібербезпеки. Під розпіярене Мінцифри підпорядкували навіть Держспецзв’язок (колишню есбеушну структуру).
Було анонсовано побудову Національного Резервного Центру. Де він і де освоєні кошти – в кого питати? Хіба що в НАБУ, яке розслідувало розпил бюджетних коштів на ще одній афері – Реєстрі Реєстрів. Це не жарт, це така назва.
З 2019 року слуги створили в парламенті цілий Комітет із цифровізації, який за 5 років мав би розробити унікальну базу національної кібербезпеки. Бачимо, як розробив. Супер розробив.
А ще, хто не знає, в Україні на папері діють Кібервійська у складі ЗСУ. Вони створені указом Зеленського ще в 2021 році. Три роки минуло.
Ну і сильно помогли ті 11 органів, які «опікуються» кіберзахистом?
Віртуальні лідери, віртуальна показуха, віртуальна влада. Лише хакерські злами чомусь реальні.
Не маючи жодних заслуг у реальній політиці, вони зі самого початку нарекли себе чемпіонами світу в віртуальній сфері. Ну бодай у чомусь.
І чим виявилася вся ця модняча «цифровізація-джидіталізація»? Одна хакерська атака – і найголовніші реєстри країни, викинутої в цифрове середньовіччя, лежать паралізовані.
І це ж не вперше. Ворог успішно тренувався.
2022 рік: чеченець Амін Стігал зламав портал Дію і викрав дані про 13,5 млн користувачів. За голову хакера в Америці призначено винагороду 10 млн доларів.
2023 рік: хакерське угрупування Солнцепек поклало всю мережу Київстар, позбавивши зв’язку 24 млн абонентів. Пішли збої в роботі банкоматів, вуличного освітлення, світлофорів.
Це все – на тлі цитати суперпопулярного міністра Федорова від 2019 року: «Роль кібербезпеки дещо перебільшена».
Поки за час війни 70 державних сайтів зазнавали атак – що весь цей час робили чемпіони світу з віртуальної діджиталізації?
Створили аж 11 (!) державних органів у сфері кібербезпеки. Під розпіярене Мінцифри підпорядкували навіть Держспецзв’язок (колишню есбеушну структуру).
Було анонсовано побудову Національного Резервного Центру. Де він і де освоєні кошти – в кого питати? Хіба що в НАБУ, яке розслідувало розпил бюджетних коштів на ще одній афері – Реєстрі Реєстрів. Це не жарт, це така назва.
З 2019 року слуги створили в парламенті цілий Комітет із цифровізації, який за 5 років мав би розробити унікальну базу національної кібербезпеки. Бачимо, як розробив. Супер розробив.
А ще, хто не знає, в Україні на папері діють Кібервійська у складі ЗСУ. Вони створені указом Зеленського ще в 2021 році. Три роки минуло.
Ну і сильно помогли ті 11 органів, які «опікуються» кіберзахистом?
Віртуальні лідери, віртуальна показуха, віртуальна влада. Лише хакерські злами чомусь реальні.