#наші
Знайомтеся - Олександр Бурячок, вірніше нині просто Буря, який ніколи не пошле людей туди, куди не піде сам
Хоч наш Герой народився в Херсоні, нині він - рівнянин, що 24 лютого 2022 року вдвох із дружиною Іриною прийшли до ТЦК та СП. Не зважаючи на двох неповнолітніх діток вдома, Ірина також хотіла долучитися до війська.
Свій шлях «Буря» починав командиром відділення. Згодом служив у розвідці, став командиром взводу, пройшов курси командирів рот та очолив роту. Нині він — заступник командира батальйону.
Головний принцип нашого воїна — не підвести своїх людей., адже за його переконаннями «Командир має показувати особистий приклад. Він має не посилати людей, а вести їх. Я ніколи не пошлю людей туди, куди не піду сам».
І так - командир повинен чути своїх бійців. Радитися, оцінювати ситуацію, мати запасні варіанти та брати відповідальність за рішення.
Звивистим був бойовий шлях нашого Бурі, адже проліг через Торецьк, Харківщину, Куп’янськ та Сумщину. На Торецькому напрямку Олександр отримав два поранення, перше з яких якраз у самісінький власний день народження.
За словами Бурі, сучасна війна стала значно технологічнішою: БПЛА, зв’язок, постійна адаптація — усе це сьогодні має величезне значення.
Попри все це найважливішими залишаються люди.
«Зберегти особовий склад і знайти спосіб виконати задачу — це в першу чергу».
А вдома на Олександра чекають дружина Ірина та двоє синів.
«Я воюю з надією, що моїм дітям менше всього цього дістанеться. Сподіваюся, їм буде легше. Що цей найважчий період дістанеться мені».
Ми пишаємося своїми Героями!
104 бригада тероборони ЗСУ "Горинь"
#Герої_війни
#Історія_військовослужбовця
Знайомтеся - Олександр Бурячок, вірніше нині просто Буря, який ніколи не пошле людей туди, куди не піде сам
Хоч наш Герой народився в Херсоні, нині він - рівнянин, що 24 лютого 2022 року вдвох із дружиною Іриною прийшли до ТЦК та СП. Не зважаючи на двох неповнолітніх діток вдома, Ірина також хотіла долучитися до війська.
Свій шлях «Буря» починав командиром відділення. Згодом служив у розвідці, став командиром взводу, пройшов курси командирів рот та очолив роту. Нині він — заступник командира батальйону.
Головний принцип нашого воїна — не підвести своїх людей., адже за його переконаннями «Командир має показувати особистий приклад. Він має не посилати людей, а вести їх. Я ніколи не пошлю людей туди, куди не піду сам».
І так - командир повинен чути своїх бійців. Радитися, оцінювати ситуацію, мати запасні варіанти та брати відповідальність за рішення.
Звивистим був бойовий шлях нашого Бурі, адже проліг через Торецьк, Харківщину, Куп’янськ та Сумщину. На Торецькому напрямку Олександр отримав два поранення, перше з яких якраз у самісінький власний день народження.
За словами Бурі, сучасна війна стала значно технологічнішою: БПЛА, зв’язок, постійна адаптація — усе це сьогодні має величезне значення.
Попри все це найважливішими залишаються люди.
«Зберегти особовий склад і знайти спосіб виконати задачу — це в першу чергу».
А вдома на Олександра чекають дружина Ірина та двоє синів.
«Я воюю з надією, що моїм дітям менше всього цього дістанеться. Сподіваюся, їм буде легше. Що цей найважчий період дістанеться мені».
Ми пишаємося своїми Героями!
104 бригада тероборони ЗСУ "Горинь"
#Герої_війни
#Історія_військовослужбовця