Лозівська РВА

Потрапити в полон можуть як військові, так і цивільні. Російська тактика ведення війни однаково жорстока до всіх: неволя та катування, нелюдські умови утримання, залякування й помста. Тотальний сторонній контроль над життям і відсутність можливості захистити себе позначаються на стані кожного й кожної, хто пережив полон.

🫂 Про те, як спілкуватися з людьми, які були в полоні, як коректно підтримати й допомогти повернутися до звичного життя, розповідає сьомий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».

💭 «Найбільше після звільнення з полону хотілося навіть не поговорити з рідними, а
побачити їх. Бо в якийсь момент я піймав себе на думці, що не можу пригадати обличчя та голоси. Це реально страшно. А ще найпершими проявляються негативні емоції, стани невизначеності, втрати якоїсь рішучості, страх банальних речей, як-от зайти просто до когось у кабінет», – розповідає Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону, один із героїв епізоду.

У ньому виокремлюють такі ключові аспекти, про які варто памʼятати під час комунікації:
📍 Одразу після звільнення людина може почуватися самотньою та безпорадною, не мати віри у світ та в себе.

📍 Часто стираються часові межі: минуле плутається з майбутнім, важко визначати тривалість подій і співставляти відстані.

📍 Може з’явитися надмірна чутливість до психологічних і тілесних кордонів. Або ж навпаки: іноді звільнені з полону зовсім не відчувають меж – ні власних, ні чужих
особистих просторів.

📍 Після перенесених тортур тривалий час зберігається відчуття абсолютної
вразливості та незахищеності. Але якщо людина ігнорує прояви фізичного болю, який є наслідком перебування в полоні, на це слід звернути увагу.

📍 Одне з ключових правил взаємодії з ветеранами – пам’ятати, що співчуття та жалість – це абсолютно різні реакції. Воно поширюється і на людей, які повернулися з
полону.

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру із психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».

📍Харківщина, 10 березня. Зведення за добу.

▪️Ударів по м. Харків не зафіксовано.

▪️23-40 Ізюмський р-н, Донецька ТГ, с. Покровське. Внаслідок влучання 2-ох БпЛА типу "Шахед" пошкоджено  будівлю забійного цеху птахокомплексу, холодильні установки.

▪️23-26 Куп'янський р-н, Шевченківська ТГ, с. Верхньозорянське. Унаслідок влучання 2-ох БпЛА типу "Шахед" на території агропідприємства виникла пожежа. Пошкоджено ангар, 6 тракторів, 1 фура та горіли конструктивні елементи ангару. Постраждалих немає.

▪️Близько 16-00 Харківський р-н., Дергачівська ТГ, с. Слатине, за межами. Внаслідок обстрілу КАБ пошкоджено приватний житловий будинок. Інформація про постраждалих не надходила.

▪️Близько 13:00 Богодухівський р-н., Золочівська ТГ, с. Івашки . Внаслідок вибуху вибухонебезпечного предмету, який скинув ворожий дрон, загинули три цивільні людини: жінка та двоє чоловіків. Ще одна жінка отримала поранення.

▪️09-45. Ізюмський р-н., с. Борова. Внаслідок влучання 1 КАБ по раніше зруйнованій будівлі горіла суха трава на відкритій території.

Пошкоджено 2 приватних будинки, будівлю борівського комунального підприємства, 3 автомобіля. Інформація про постраждалих не надходила. Загалом зафіксували пуски трьох КАБ.

▪️Близько 08-25 Ізюмський р-н, Борівська ТГ. Внаслідок обстрілу пошкоджено електропередачі, без електроенергії залишилися 2 населених пункти с. Піски-Радьківські та с. Маліївка. Відновлення триває.

🔹На Харківському напрямку наші війська відбили шість атак ворога в районі Вовчанська.

🔹На Куп’янському напрямку минулої доби відбулося чотири атаки окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Лозової, Петропавлівки та Загризового.

Дорогі посестри по зброї!

Сьогодні Міжнародний день боротьби за права жінок. У реаліях сучасної війни українські жінки взяли до рук зброю і воюють, виборюючи незалежність нашої держави разом з чоловіками.

У цей день я хочу вам подякувати за вашу силу, сміливість і відвагу. За вашу бойову роботу. За те, що, попри всі труднощі, ви продовжуєте боротися, рятувати, підтримувати та надихати. За те, що у цій війні ви стали для усього світу символом незламності, гордості та нескореності.

У Збройних Силах України сьогодні несуть службу та працюють в умовах воєнного стану понад 70 тисяч жінок, із них майже 20 тисяч – на бойових посадах. Усі вони – приклади сміливісті та відданості Україні.

За час війни отримали статус учасниць бойових дій понад 20 тисяч жінок-військовослужбовиць. Відзначені державними нагородами – майже півтори тисячі. П’ять жінок-військових вшановані найвищим званням, Герой України. Із них троє – посмертно.

Вічна памʼять і вічна слава українським захисницям, які віддали найдорожче – свої життя – у боротьбі за незалежність та свободу України.

Схиляю голову перед кожною матірʼю, дочкою, дружиною і сестрою, які втратили у цій війні своїх синів, батьків, чоловіків та братів. Ваш невимовний біль – це біль усього нашого народу. Ваші сльози впадуть на голови російських окупантів нашою помстою!

Дорогі жінки! Нехай у ваших очах буде більше радості, ніж сліз. Поруч – ті, хто підтримує, береже та любить.

Але головне - нехай в Україні якнайшвидше настане справедливий мир та спокій.

Слава Україні!
Героям і героїням слава!