Олександр лежить у лікарні з кульовим пораненням стегна. Над його ліжком висить м’яка іграшка. Це – оберіг, які діти в Україні створили власними руками, аби підтримати настрій пацієнтів цієї лікарні. Найближча ціль для Олександра – навчитися ходити самостійно.

Олександр родом з Одещини, зараз він – пацієнт «Лікарів без кордонів» у Черкасах. У цій лікарні він вже майже два місяці. Тут діє наш проєкт із ранньої реабілітації: фізичні терапевти, психологи та медсестри об’єднують зусилля, аби адаптація до нових умов життя у пацієнтів із важкими травмами та ампутаціями минула ефективніше.

«Це дуже велика допомога. Бо ти лежиш безпомічний, а до тебе приходять психологи поговорити. Фізичні терапевти – також: і поговорять, і масаж зроблять. Зараз, коли згадую, як було, і як стало – дуже мені допомогли, набагато краще почуваюся в усіх сенсах», – каже Олександр.

Попереду в пацієнта – довгий шлях реабілітації. «Мені ще потрібно буде навчитися ходити заново», – каже Олександр.

📸© Дора Налісна/MSF