🛑 «Мене не було вдома, коли це сталося. Діти саме бігли ховатися в погріб, коли прилетів снаряд…» – згадує пані Олена. Одна з її доньок загинула. Трирічний син Сашко отримав опіки ніг, а одинадцятирічна донька Вероніка втратила руку.
Команда швидкої «Лікарів без кордонів» перевезла родину з лікарні у Чернігові до столиці Литви Вільнюса. Дорога тривала більше доби, за цей час швидка здолала понад 3000 кілометрів.
«Діти, звісно, заморилися від довгої дороги, але все добре пройшло. Сашко під час кожної зупинки питав, чи вже приїхали», – говорить пані Олена. У Вільнюсі на дітей чекає реабілітація, а згодом для Вероніки зроблять протезування.
📸© MSF
Команда швидкої «Лікарів без кордонів» перевезла родину з лікарні у Чернігові до столиці Литви Вільнюса. Дорога тривала більше доби, за цей час швидка здолала понад 3000 кілометрів.
«Діти були з мінно-вибуховими травмами. У дівчинки на фоні стресу ще від початку повномасштабної війни розвинувся цукровий діабет, тож під час перевезення ми кололи їй інсулін, – розповідає фельдшерка «Лікарів без кордонів» Наталя Соболь, – Хлопчику ми вводили знеболювальне, бо у нього боліли ноги через опіки».
«Діти, звісно, заморилися від довгої дороги, але все добре пройшло. Сашко під час кожної зупинки питав, чи вже приїхали», – говорить пані Олена. У Вільнюсі на дітей чекає реабілітація, а згодом для Вероніки зроблять протезування.
📸© MSF