🍁 У ці дні по всій Америці лунає мелодія нашого "Щедрика".

Згармонізував "Щедрик" на основі народної мелодії і слів видатний диригент і композитор Микола Леонтович, вбитий у домі свого батька підісланим чекістом у 1921 році.

Починаючи з 1919 року, «Щедрик» було виконано Українською республіканською капелою у 17 країнах світу. 1921 року ця колядка вперше прозвучала у США на концерті в Карнегі-Холл у Нью-Йорку.

Проте, у 1936 році американець українського походження Петро Вільховський створив англомовну версію «Щедрика».

Так, в оригіналі твору прилітає ластівка і співає святкову пісню з побажаннями добра щедрому господареві будинку, в якого вона, швидше за все, живе щоліта. Вільховський же представив мелодію Леонтовича як «Різдвяний гімн дзвіночків» («Carol of the Bells»), які бажають усім щасливого Різдва.

Українці можуть гордитись популярністю свого "Щедрика" в Америці - це справжній вклад у музичну культуру США. Але місцеві жителі роблять великі очі, коли дізнаються, що варто було б принаймні називати ім'я творця "Щедрика". А ним є український народ, який ще у передхристиянську добу почав творити свої колядки і щедрівки. Та талановитий Леонтович, який зробив цей твір досконалим.

Моя англомовна онука Лінетт, якій 9 років, полюбила українські пісня і разом з бабусею чи не щомісяця вчить нові твори. Де б ми не були, представляємо американцям найпершу версію "Щедрика" і розповідаємо про коріння цього всесвітньо відомого твору.

А поки Лінетт з Марі співають, скажу головне - Христос народжується, славімо його!

І не важливо, віруюча ви людина чи ні: традиції українського народу та сила української нації - ось що нас поєднує у цей вечір. Будьмо!